Смекни!
smekni.com

Оподаткування в Україні навчальний посібник (стр. 53 из 95)

Податкова соціальна пільга не застосовується до доходів, визначених підпунктом "е" п. 6.3.3. Закону №889, тобто до доходів самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності


Відповідно до ст.6 п. 6.2. Закону № 889, у випадку, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, вказаних у п. 6.1. цієї статті, податкова соціальна пільга надається з однієї підстави, що передбачає її найбільший розмір Деякі особливості виникають при застосуванні податкової соціальної пільги на дітей. У цьому випадку платник має право як на застосування податкової соціальної пільги І категорії, якщо його заробітна плата не перевищує 740 грн., так і на пільгу ІІ категорії' на утримання дітей. При застосуванні податкової соціальної пільги


II категорії на утримання дітей розмір доходу, що дає право на її застосування, розраховується кратно кількості дітей, щодо яких надається податкова соціальна пільга.

Наприклад, самотня мати має на утриманні двох дітей. Гоаничний розмір її доходу для отримання соціальної податкової пільги (II категорії) складатиме:

740 грн. х 2 = 1480 грн.

При цьому такий платник податку додатково має право на отримання пільги I категорії - 200 грн., якщо його дохід не перевищує 740 грн. на місяць.

Для всіх інших громадян, якщо дохід у вигляді заробітної плати перевищує 740 грн., пільга в оподаткуванні відсутня, оподаткування проводиться на загальних підставах у розмірі 15% від об’єкта оподаткування.


Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем роботи, яке визначає безпосередньо платник шляхом подання заяви за установленою формою.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і перестає діяти з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

Платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги, якщо порушено норми закону щодо порядку надання податкових соціальних пільг


7.5. Право платника податку з доходів фізичних осіб на податковий кредит


Відповідно до ст. 5 Закону № 889 установлено право платника -резидента на податковий кредит, за умови наявності у нього ідентифікаційного номера.

Податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (окрім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у випадках, визначених законом (ст.1 п.1.16 Закону №в 889)


Перелік витрат платника податку з доходів фізичних осіб, які дозволено включати до складу податкового кредиту звітного року, наведено на рис. 7.4, а умови його надання - на рис. 7.5 (ст. 5 п. 5.2., 5.3., 5.4. Закону №в 889)


ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ

Рис. 7.4. Перелік витрат, які дозволено включати до податкового кредиту

300

Рис. 7.5. Умови обмеження надання податкового кредиту

Після отримання декларації органами державної податкової служби здійснюється перерахунок суми фактично сплаченого протягом року податку з доходів фізичних осіб з урахуванням податкового кредиту і протягом 60 календарних днів з дня отримання декларації через орган державного казначейства забезпечується повернення платнику суми надлишку сплаченого податку на його розрахунковий рахунок або поштовим переказом (п.18.8 Закону № 889)


7.6. Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб


Законом №з889 передбачено також певний порядок нарахування, утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб, а саме:

- якщо дохід нараховується та виплачується, податок з доходів фізичних осіб підлягає сплаті до бюджету під час виплати доходу;

- якщо дохід нараховується, але не виплачується, податок підлягає сплаті до бюджету у строки, установлені законом для місячного податкового періоду (тобто протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем місяця, в якому було нараховано дохід);

- якщо нарахований дохід виплачується в негрошовій формі чи готівкою з каси - податок сплачується до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати


7.7. Порядок подання податкової декларації платниками податку з доходів фізичних осіб. Забезпечення виконання податкових зобов’язань та відповідальність за їх порушення


Законом №з 889 передбачено обов'язок платників податку з доходів фізичних осіб подавати до податкового органу річну декларацію про майновий стан і доходи. Але подає її в обов'язковому порядку обмежена кількість громадян. Декларацію можуть не подавати громадяни, які одержували доходи винятково від податкових агентів, зобов'язаних звітувати по податку з доходів фізичних осіб в установленому порядку. Тобто громадяни, які одержують доходи тільки у вигляді заробітної плати, декларацію можуть не подавати взагалі. Причому незалежно від розміру заробітної плати, отриманої за сумісництвом.

Проте ті платники, які хочуть скористатися правом на податковий кредит, повинні подати декларацію, як зазначалося раніше. Інакше про податковий кредит доведеться забути - на наступний рік він не переноситься. До декларації повинні бути додані документи, які підтверджують факт понесення витрат, що надають право на податковий кредит.

Декларацію також зобов'язані подавати ті фізичні особи (резиденти), які виїжджають за кордон на постійне місце проживання (за 60 календарних днів до виїзду) та, які одержували свої доходи не


Рис. 7.6. Звітність із податку на доходи фізичних осіб


Термін подання податкової декларації фізичними особами з податку на доходи фізичних осіб установлено до 1 квітня року, що настає за звітним. Декларація може бути заповнена як самим платником особисто, так і уповноваженою особою з дотриманням вимог, установлених Законом № 889. Надати допомогу платнику щодо заповнення декларації може й податковий орган. Для цього платникові потрібно не пізніше ніж за місяць до граничного терміну подання декларації (тобто до 1 березня) звернутися з запитом у відповідний податковий орган, який, у свою чергу, зобов'язаний надати безоплатну допомогу. Відмовлення посадової особи податкового органу надати допомогу звільняє платника податку від будь-якої відповідальності за неповне або неправильне заповнення декларації.


Відповідальність за сплату податку з доходів фізичних осіб визначає ст. 20 Закону № 889 і перекладає її на “податкових агентів” -юридичних і фізичних осіб, що повинні стягувати податок з виплачуваних доходів. Це підприємства, що сплачують зарплату, нотаріуси, які засвідчують договори купівлі-продажу та оренди, а також банки, що нараховують відсотки за депозитними виплатами тощо. Саме вони, а не сам платник податку, відповідають за правильність нарахування податку і своєчасність його сплати. Тобто, якщо податковий агент виплатив дохід, який підлягав оподаткуванню і з будь - яких причин не утримав або не сплатив з нього податку з доходів, то відповідно до пп. 20.3. Закону №в 889 цей податок повинен буде сплатити не безпосередній платник податку, а сам податковий агент за рахунок власних коштів.

Крім того, у Законі №в 889 передбачено, що штрафні (фінансові) санкції' повинні застосовуватися на основі Закону №в 2181, та встановлено відповідальність держави в особі органів податкової служби і Держказначейства:

• за порушення термінів подання розрахунку суми зайво сплаченого податку, у тому числі в результаті застосування права на податковий кредит (відповідальність несе відповідний податковий орган);

• за порушення термінів повернення суми зайво сплаченого податку або заниження його розміру (відповідальність несе відповідний орган Держказначейства).

За неповне або несвоєчасне повернення суми зайво сплаченого податку, у тому числі в результаті застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються такі штрафи: