Смекни!
smekni.com

Оподаткування в Україні навчальний посібник (стр. 39 из 95)


Датою виникнення податкових зобов’язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації' із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов’язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Попередня оплата (авансування) товарів, що згідно з договорами підлягають вивезенню (експортуванню) за межі митної території України або ввезенню (пересиланню) на митну територію України, не змінює значення податкових зобов’язань або податкового кредиту платника податку


Податковий кредит - це сума податку, яка сплачена (нарахована) платником податку в звітному періоді у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та придбанням (спорудженням) основних фондів (необоротних активів) із метою подальшого використання у виробництві та поставці товарів (послуг) для операцій, що оподатковуються в межах господарської діяльності.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Для операцій із ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) -це дата сплати податку за податковими зобов’язаннями

Слід також мати на увазі, що особа, яка протягом останніх дванадцяти календарних місяців мала поставки, що оподатковуються, вартість яких не перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ), може використовувати касовий метод податкового обліку

Касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) або надання інших видів компенсації вартості поставлених йому товарів (послуг)


Протягом строку застосування касового методу платник зазначає про це в податкових накладних.

Платник податку не може застосувати касовий метод обліку до імпортних та експортних операцій; операцій з поставки підакцизних товарів.

Застосування касового методу зупиняється за самостійним рішенням платника або при досягненні обсягу операцій, що оподатковуються, 300 тис. грн. (без ПДВ)


Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, які підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду незалежно від того, чи такі основні фонди почали використовуватися в операціях, що оподатковуються, в межах господарської діяльності протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи мав платник податку обороти, що оподатковуються, протягом такого звітного періоду.

У разі, коли платник податку здійснює операції' з поставки товарів (послуг), що звільнені від оподаткування або не є об’єктом оподаткування, суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів (послуг) та основних фондів, призначених для використання в таких операціях, до податкового кредиту не включаються.

Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена при придбанні легкового автомобіля (окрім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

У разі, коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

У разі, коли платник придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності, сума податку, що сплачена у зв’язку з таким придбанням (виготовленням) відшкодовується за рахунок відповідних джерелі до складу податкового кредиту не включається.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Порядок врахування сум ПДВ при визначенні зобов’язань платника перед бюджетом наведено на рис. 3.5


- при поставці товарів (послуг) для здійснення операцій, що звільнені від оподаткування (не є об’єктом оподаткування);

- суб’єктами підприємницької

діяльності, що не зареєстровані як платники ПДВ

Податкові зобов’язання

- при відвантаженні товарів, без отримання коштів за них;

Віднесення сум ПДВ на:


Сума ПДВ для сплати в бюджет


- при одержанні готівкових коштів за товари;

- при зарахуванні коштів від покупців в оплату товарів, що підлягають відвантаженню

Податковий кредит

- при придбанні (виготовленні) ТМЦ, основних фондів з метою їх подальшого використання для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності;

- при попередній оплаті;

- при імпорті товарів (послуг)

Прибутки (збитки)

- при придбанні товарів, що не призначені для їх використання для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності;

- витрати зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями та іншими документами.

Рис. 3.5. Порядок врахування сум податку на додану вартість при визначенні зобов’язань платника перед бюджетом

Рис. 3.6. Порядок коригування суми податкових зобов’язань (податкового кредиту) з податку на додану вартість


Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту звітного періоду


І пдв

до сплати в бюджет


пз


пк ’


де ПЗ - податкові зобов’язання звітного періоду; ПК - податковий кредит звітного періоду.


Якщо різниця між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту за звітній період має від’ємне значення, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку за попередні звітні періоди, а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума податку до сплати в бюджет також має від’ємне значення, частина такого від’ємного значення, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченій платником у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг), підлягає бюджетному відшкодуванню.

Схематично це наведено на рис. 3.7


І податковий період


¦ПЗ < ПК

І


¦Від’ємне значення ПДВ


ураховується в зменшення податкового боргу попередніх періодів


зараховується до складу податкового кредиту , наступного податкового періоду (за -відрахуванням суми, що спрямована на погашення боргу попередніх періодів)


II податковйиперіод

пз>пк ^^^^ПЗ < ПК
Позитивне значення ПДВ ^™Від’ємне значення ПДВ

ПДВ до сплати в бюджет

від ємне значення

-1

податкового періоду

зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду


—підлягає відшкодуванню в частині -сплаченого постачальникам ПДВ у складі вартості товарів (послуг)


Рис. 3.7. Порядок урахування від’ємного значення ПДВ


Платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, яка має містити певну інформацію:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену в статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без урахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 5 Закону, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний підпункт статті 5.

Податкова накладна складається на момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.