10. Назвіть та охарактеризуйте основні етапи становлення та розвитку податкової системи України.
11. Назвіть інституціональні та макроекономічні умови становлення податкової системи України.
12. Прокоментуйте процес становлення системи прямого та непрямого оподаткування в Україні.
13. Визначте роль прямого та непрямого оподаткування в податковій системі України.
14. Чим обумовлена необхідність податкової реформи в Україні в сучасних умовах?
15. Визначте напрями реформування податкової системи України.
16. Якою мірою формування податкової системи України може здійснюватися шляхом запозичення чужого досвіду?
Навчальні завдання
Проаналізуйте і поясніть передумови виникнення податків.
Завдання 2.
Поясніть таке твердження: „Податки - це обов'язковий елемент економічної системи держави, що існує „для інших”, тобто для задоволення потреб суспільства”.
Завдання 3.
Проаналізуйте виникнення і розвиток податкової системи в різних країнах світу. Зробіть відповідні висновки.
Завдання 4.
Проаналізуйте основні етапи становлення і розвитку податкової системи України. Зробіть відповідні висновки.
Тестові завдання
а) існування держави, суспільний поділ праці;
б) виникнення грошей;
в) існування держави, розвиток товарно-грошових відносин;
г) усі пункти правильні.
а) системність;
б) висока мобільність;
в) фіскальний характер;
г) неоднозначність тлумачення норм податкового законодавства.
а) зміну форм оподаткування та вирішення питань соціального характеру;
б) радикальну перебудову системи оподаткування швидкими темпами та створення власної, якісно нової податкової системи;
в) поступові, розраховані на досить тривалий час перманентні фіскальні перетворення та формування податкового законодавства, спрямованого на функціонування ринкової економіки;
г) усі пункти правильні.
а) прямі податки;
б) непрямі податки;
в) питома вага прямих і непрямих податків приблизно однакового рівня.
г) інші доходи та обов'язкові платежі.
а) податок з доходів фізичних осіб;
б) податок на додану вартість;
в) акцизний збір;
г) податок на прибуток підприємств.
2.1. Еволюція поглядів видатних науковців минулих століть на сутність і необхідність податків.
2.2. Призначення і роль податків. Економічна сутність та об’єктивні ознаки податків.
2.3. Функції' податків. Співвідношення функцій податків.
У першому питанні необхідно з'ясувати еволюцію поглядів видатних науковців минулих століть на сутність і необхідність податків, а також етимологію поняття „податок”.
Під час вивчення другого питання даної теми важливо насамперед з'ясувати ту роль, яку виконують податки в економічній системі держави, їх взаємозв'язок з іншими елементами економічної системи держави. При цьому необхідно розглянути суспільний та матеріальний зміст податків.
Особливої уваги потребує з'ясування питання економічної сутності податків, їх об'єктивних ознак, значення в системі доходів державного бюджету, а також відмінності податків, обов'язкових зборів і платежів. При цьому слід звернути увагу на ті функції які виконують податки в суспільстві, з'ясувати їх сутність, механізм реалізації та ступінь співвідношення між ними.
Наукова теорія про податки - це система наукових знань про сутність і об’єктивну природу податків, їхню роль і значення в економічній системі держави
Наукові теоріі про сутність податків
| № з/п | Назва теорії | Характерні риси | Основоположники |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. | Теорія обміну (епоха середньовіччя кін. V - сер. XVII ст.) | Система оподаткування носить характер „узаконеної форми грабунку”, відшкодування, тобто сплачуючи податки, громадяни отримують від держави послуги з охорони, підтримки правопорядку тощо | Домініканський філософ, теолог Фома Аквінський, Англ. філософ Ф. Бекон |
| 2. | Атомістична теорія школи фізіократів (епоха Просвітництва XVIII ст.) | Різновид теорії обміну. Податок трактується як результат договору між сторонами, за яким підданий вносить державі плату за різні послуги. Ніхто не може відмовитись від сплати податків, що є платою громадян за вигоди, що одержуються | Франц. економісти: Ш. Монтеск’є, Д. Мірабо. Англ. філософ Т. Гоббс |
| 3. | Класична теорія (II пол. XVIII ст. I пол. XIX ст.) | Податки розглядаються як один із видів державних доходів, які повинні покривати витрати на утримання уряду | Шотл. економіст А. Сміт. Англ. економіст Д. Рікардо |
| 4. | Теорія насолоди представників економічного романтизму (I пол. XIX ст.) | Податки трактуються з точки зору ціни, яка є платою громадян за отримані задоволення від суспільного правопорядку, справедливого правосуддя, володіння власністю тощо | Швейц. економіст Ж. Сісмонді |
| 5. | Теорія страхової премії (I пол. XIX ст.) | Податки розглядаються як платіж, що сплачується на випадок виникнення ризику, а платник податків виступає у ролі комерсанта, який залежно від розміру доходів страхує свою власність від непередбачуваних ситуацій (стихійного лиха, пожежі та ін.) | Англ. економісти: Дж.Ст. Мілль, Дж. Мак-Куллох. Фран. економіст А. Тьєр |
| 6. | Теорія марксизму (II пол. XIX ст.) | Податки розглядаються як джерело життя ... для всього апарату виконавчої влади | Нім. економіст К. Маркс |
| 7. | Теорія маржиналізму (неокласична школа) (II пол. XIX ст. -I пол. XX ст.) | Система оподаткування, за теорією маржиналізму, визначається суб’єктивно - психологічними умовами мікроекономічного рівня | Англ. економіст А.Маршалл. Америк. економіст Дж. Б. Кларк |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 8. | Новий принцип справедливого оподаткування (шведська школа) (II пол. XIX ст. -1 пол. XX ст.) | Податки розглядаються не ізольовано, самі по собі, а як засіб фінансування державних видатків. Податки є важливим засобом задоволення людських потреб, з їхньою допомогою можна змінити відносини приватної власності. При цьому податки трактуються як своєрідна плата за державні суспільні послуги | Швед. економісти: К. Віксель, Е. Ліндаль |
| 9. | Кейнсіанська теорія (I пол. XX ст.) | Податки трактуються як інструмент державного регулювання економіки, важливий чинник її розвитку, тобто як убудовані в економічну систему „механізми гнучкості” | Англ. економіст Дж. М. Кейнс |
| 10. | Монетаристська теорія (неокласична школа) (I пол. XX ст.) | Ґрунтується на тезі, що податки поряд з іншими інструментами державного регулювання економіки впливають на грошову масу в обігу | Америк. економіст М. Фрідман |
| 11. | Неокейнсіанська теорія (II пол. XX ст.) | Податки розглядаються як один із головних джерел державних доходів, за рахунок якого здійснюється державно-монополістичне регулювання. При цьому податки не скорочують платоспроможний попит, а навпаки, забезпечують зростання зайнятості й національного доходу | Америк. економіст Е. Хансен |
Таблиця 2.2
Етимологія поняття „податок” за теорією американського економіста Е. Селігмена
| Стадії розвитку податкових платежів | Значення змісту податі |
| і | 2 |
| 1 стадія | Ідея подарунку уряду, тобто цьому терміну передувало таке визначення, як „дар”, тобто індивідуум робить подарунок державі, що відображається у середньовічному латин. терміні „donum” та в англ. „benevolence” |
| 2 стадія | Ідея про підтримку держави, тобто податок пов'язується з проханням, благанням держави до народу про підтримку. До цього значення зводиться латин. термін „вede” (від „beten” -просить) |
| 3 стадія | Ідея надання допомоги державі. Ця ідея знайшла відображення в англ. терміні „aid”, та французькому „aide” |
| 1 | 2 |
| 4 стадія | Ідея про жертву, що приноситься громадянином в інтересах держави, при якій він відмовляється від будь-чого для суспільного благополуччя. Цей термін пов'язаний з такими поняттями, як „gabelle” - старофран., „abgabe” - нім., „dazio” - італ. |
| 5 стадія | Ідея про почуття обов’язку, тобто значення податку пов'язується із розвитком у платника почуття обов'язку. В Англії терміном „duty” користувалися для позначення податків на ввіз товарів, а іноді на дохід |
| 6 стадія | Ідея примусовості, тобто з боку держави за податком закріплюється статус примусовості. Англ. мовою -„imposition”, італ. - „imposta”, нім. - „aufage” |
| 7 стадія | Ідея певної частки чи окладу, що встановлюється урядом поза будь-якою залежністю від волі платника. Згадане поняття позначається англ. термінами „scot”, „tax” („taxare” -визначати, оцінювати) |
Важливим компонентом життєдіяльності суспільства та обов’язковим елементом економічної системи держави є податки. За своєю природою вони пронизують усі сфери суспільного життя. Як економічне явище податки носять відносно самостійний характер і їх розвиток відбувається на основі своїх власних об’єктивних закономірностей. Але сутнісний аналіз цього економічного явища не може бути повним і зрозумілим без виявлення його взаємодії з іншими явищами і процесами економічного простору суспільного життя, тобто з основними інституційними регулюючими механізмами економічної системи держави