Канада. Багато страв канадських кухонь мають індійське і французьке походження, проте за останній час канадська кулінарія в цілому усе більше орієнтується на раціональні принципи північноамериканської кухні. Високорозвинене сільське господарство країни поставляє в достатній кількості першокласні по якості і свіжості харчові продукти: м'ясо, птицю, овочі, фрукти, зернові. Цей асортимент доповнюють і збагачують форель і лососеві породи риби, широкий вибір ракоподібних, численні види м'яса диких тварин. Специфічним канадським делікатесом є сік канадського клена, що використовують у виробництві морозива, джему і повидла для бутербродів, усіляких солодких соусів і приправ.
США. Процеси приготування їжі як у домашньому побуті американців, так і на багатьох підприємствах ресторанного господарства США за останні роки значно прискорилися і спростилися завдяки широкому розвитку консервної промисловості і виробництва напівфабрикатів. Готові до вжитку м'ясні, рибні, овочеві, грибні страви, усілякі соуси, фрукти, напої - усе це можна придбати у великому виборі в консервах або пресервах у будь-якому продовольчому магазині країни. Вся ця продукція швидкого приготування сприяє економії часу, зусиль і засобів як у домашньому побуті, так і на підприємствах ресторанного господарства. Водночас треба відзначити, що в асортименті меню багатьох американських підприємств ресторанного господарства, особливо ресторанів вищого розряду з міжнародною кухнею, можна зустріти чимало фірмових страв власного виробництва.
За сніданком американці звичайно п'ють фруктові або плодоовочеві соки, каву зі смаженими млинчиками або з підсушеними кукурудзяними або пшеничними пластівцями. Багато хто віддає перевагу за прикладом англійців більш щільному сніданку: яйця або яєчня із шинкою, підсмажені гарячі тости.
За ленчем північно американці вживають сандвічі, іноді сосиски або яловичі биточки з картоплею, смаженою у фритюрі. Все це входить в асортимент меню кафетеріїв або закусочних самообслуговування. Обідають американці після закінчення робочого дня і майже завжди в колі сім'я. Якщо ж вони обідають на підприємствах ресторанного господарства, те там обід завжди починається з закусок, до числа яких відносяться і різноманітні закусочні коктейлі.
З перших страв поширені супи з молюсків, томатні, грибні. З других рибних страв північно американці їдять багато ракоподібних, а також морську і прісноводну рибу (краби під гострим соусом, омари, обсмажені на грилі, копчену форель). М'ясні страви з яловичини, телятини, свинини готують на сковорідці або на грилі (смажене філе, обсмажена шинка, телячі відбивні в паніруванні). Американці їдять багато домашньої птиці (смажені або запечені в духовій шафі курчата, індичка, гусак), а також дичина. Широко поширеною святковою стравою є смаженина з індички із солодкою картоплею під брусничним соусом.
Американці дуже люблять всілякі овочі, які вони вживають як гарніри і як самостійні страви. Крім овочів, до м'ясним страв подають кукурудзу і рис. Соуси до других страв готують головним чином із застосуванням томатної пасти або свіжих томатів (кетчуп, чилійський соус, перцевий соус і ін.). Американці вживають також багато цибулі і часнику, корінь і зелень петрушки і селери.
Солодкі страви зустрічаються всюди в різноманітному асортименті: усілякі борошняні кондитерські вироби (торти, фруктові тістечко, тарталетки, рулети), пудинги, фрукти і ягоди зі збитими сливками, морозиво і пломбири, солодкі омлети й ін. Крім того, у меню значних ресторанів майже завжди можна зустріти фірмові й оригінальні місцеві страви.
З напоїв американці більше усього п'ють каліфорнійські вина і віскі як у чистому, так і в розведеному виді. Північна Америка - батьківщина коктейлів, яких там існує безліч і які американці вживають у будь-яку годину дня.
Країни Центральної Америки. Для країн цього регіону мексиканську кухню можна вважати найбільш характерною. У ній широко використовуються гострі спеції і прянощі, зокрема, «чилійський соус» (із червоно-коричневого перцю). З кукурудзяної муки випікають національний борошняний виріб - «тортильї» (коржі або оладки). У якості гарніру до основних страв подають рис і картоплю. З напоїв мексиканці більше усього п'ють «пульці» (витяжка зі стебел кактуса) і шоколад на молоці з додаванням розчиненої в молоці кукурудзяної муки («чампуррадо»).
Незважаючи на сильний іспанський вплив, Куба усе ж створила власну національну кухню, що переробляє продукти свого сільського господарства і надає їм свій специфічний смак. До національних страв можна віднести такі: «ахіакос» (суп із яловичини з овочами і яйцями), «арроз кін польо» (курка з рисом), «карі мечада» (яловичина, шпигована шинкою і яйцями). Кубинці п'ють багато води, люблять пиво. Міжнародною популярністю користується експортний виріб Куби - ром із цукрового очерету.
Країни Південної Америки. Для цієї групи країн чилійська кухня є найбільше типовою. На підприємствах ресторанного господарства вищого розряду переважає французька кухня, тоді як у домашньому побуті велике місце займають традиційні страви місцевої і регіональної кухні південноамериканських республік.
Чилійська кулінарія використовує у великій кількості цибулю, часник, бобові. Чилійці їдять багато риби, особливо «конгріо» (морський вугор), уживають усілякі «емпанадас» (паштети), люблять перші страви, із яких великою популярністю користуються «казуэла де аве» (міцний курячий бульйон) і «чупа» (молочно-хлібний суп із нарізаним на четвертинки крутим яйцем). З других м'ясних страв широко поширене «чарки» (в’ялена яловичина, нарізана скибками, яку подають із смаженою яєчнею). Серед солодких страв переважають борошняні кондитерські вироби. Винороби Чилі виготовляють білі і червоні столові вина з місцевих сортів винограду.
Бразильські кулінари готують численні страви, що рясно приправляють гострими спеціями і прянощами. Всі солодкі страви готують на основі очеретяного цукру і із широким використанням різноманітних фруктів. До національних страв бразильської кухні відносяться такі: «ватапа» (рибне рагу), «чурраско» (м'ясо, смажене на вертелі, «фейхоада» (м'ясо з бобами і листяною зеленню), «ручці асадо» (фарширована обсмажена індичка), «туту» (пюре з квасолі з мукою з маниоки). Бразильці п'ють багато пива, але вживають також фруктові соки, мінеральну воду, кава, какао і матэ. У меню підприємствресторанного господарства завжди можна зустріти також коньяк і лікери.
Азія. Країни Ближнього Сходу. У країнах Ближнього
Сходу, до яких звичайно відносять Туреччину, Сирі., Йорданію і Ліван, основою харчування мусульманського населення є баранина і рис. При цьому саме турецька кухня зробила найбільший вплив на кулінарну специфіку суміжних із Туреччиною країн. Цибуля, часник і червоний перець є в ній найбільше поширеними спеціями. Майже усе страви національної кухні готуються з баранини з рисом. Серед овочів і овочевих страв переважають баклажани. Широко використовуються ізюм, фініки, горіхи. Борошняні вироби турецьких кондитерів служать зразками в національній кухні багатьох східних країн.
З напоїв пануючу роль грає в Туреччині кава, що варять разом із цукром. Повсякденним холодним напоєм турецького населення є кисле молоко (йогурт). Турки охоче вживають також вино, пиво і «раки» (турецька горілка).
Оскільки мусульманська релігія забороняє вживання свинини, національні кухні Сирії, Йорданії і Лівану декілька одноманітні. На підприємствах ресторанного господарства вищого розряду переважають французька і турецька кухні. Страви з баранини готують у смаженому, вареному і тушкованому виді. У асортименті меню більшості підприємств ресторанного господарства можна зустріти також домашню птицю, у ряді випадків фаршировану. Овочі й овочеві страви подають із кунжутною олією. Цибуля і часник служать основними спеціями. Дуже часто в кулінарії користуються замість води кислим молоком. Улюбленим напоєм є кава.
Країни Середнього Сходу. Для цієї групи країн найбільше характерної можна вважати іранську національну кухню. У ній також переважають рис і страви з нього в різноманітних варіантах, обумовлених головним чином різноманітними соусами. Широко розповсюджена баранина, що готується на вертелі, а також у виді обсмажених на сковороді биточків і ковбасок із фаршу. Крім того, в Ірані охоче їдять м'ясо, тушковане в горщику з квасолею, томатами, горохом і картоплею. Борошняні кондитерські вироби випікають як в Туреччині, додаючи в них ароматизуючі речовини. Поряд із кавою широко поширений йогурт (кисле молоко), із якого готують різноманітні напої.
Індія. Індійська кухня користується міжнародною популярністю, що їъ створили брамінські кулінари. Її характеризує широке застосування «керрі» (особливий гострий соус, приготовлений із суміші спецій, прянощів і трав), «чутні» (мариновані плоди й овочі) і рису. Індуси їдять баранину, а також козяче і куряче м'ясо. Рибу їдять в Індії вареною, обсмаженою і запеченою, сильно приправляючи її перцем, шафраном, цибулею і імбірем. Дуже багато індусів віддають перевагу вегетаріанській кухні. З гарячих напоїв превага віддається чаю, за ним каві. Індійці охоче п'ють також фруктові соки і кисломолочні напої.
Країни Південно - Східної Азії.
Кухня цих країн, до яких відноситься і В'єтнам, зберегла, незважаючи на сильний вплив із боку Індії і Китаю, ряд традиційних місцевих страв. Головне місце в ній займають рис, домашня птиця, ракоподібні і фрукти. Широке застосування знаходять соєві боби, із яких готують як самостійні страви, так і гострі соуси для інших страв. Асортимент повсякденного меню населення доповнюють огірки, цибуля, гриби і корені ямса (батат). У меню підприємств ресторанного господарства цих країн можна завжди зустріти страви зі свинини і яловичини, м'яса диких тварин і дичини, а також яєчні страви, зокрема, омлети і яєчні з різноманітними наповнювачами. Святкові обіди складаються з численних страв, що подають маленькими порціями в невеличких чашках і їдять дерев'яними паличками. Бульйон звичайно подають до кінця обіду. Національним напоєм є чай, але п'ють також каву, рисову горілку і ром.