Банківське право України (Качан) (стр. 29 из 54)

Правила Національного банку України передбачають, що при видачі чеків банк вписує у кожен чек реквізити:

— назву і номер МФО банку-емітента;

— назву чекодавця та номер його рахунку, з якого здій
снюється оплата чека.

Якщо чек видається фізичній особі, в нього вписується прізвище, ім'я та по батькові і номер рахунку, відкритий їй у банку.

Крім загальної суми банк може проставити на кожному чеку граничну суму, на яку він може бути виписаний. Ця сума визначається згідно із заявленою сумою та розміром депонованої або гарантованої суми. Розмір ліміту за одним чеком банк завіряє печаткою та підписом уповноваженої особи на звороті чека. Чек завіряється підписом чекодавця або його представника в момент здійснення оплати (вручення чека одержувачу).

Правила забороняють підписувати чек до здійснення платежу. Для здійснення розрахунків чеками між клієнтами різних банків, незалежно від місця функціонування, комерційні банки повинні укладати між собою кореспондентські угоди і передбачати в них взаємні зобов'язання щодо оплати чеків, а також відповідальність сторін за порушення правил розрахунків. Якщо ж угоди немає, банки все одно повинні приймати від клієнтів чеки і інкасувати їх там, де обслуговують чекодавця. У таких випадках кошти на рахунок пред'явника чека можна зарахувати лише за умови отримання їх з банку-емітента чека, тобто після пересилки банкові, який обслуговує платника.

Підприємства отримують розрахункові чеки у тій банківській установі, де відкрито поточний рахунок. На кожному розрахунковому чеку, крім обов'язкових реквізитів, повинно бути відбито слово «розрахунковий», щоб його не можна було використати як грошовий чек.

Розрахунки між підприємствами здійснюються за допомогою лімітованих розрахункових чеків. У лімітованій чековій книжці визначається гранична сума ліміту, на яку можуть бути виписані чеки. Вичерпавши ліміт, підприємства, при наявності невикористаних чеків, можуть поновити суму і встановити інший ліміт.

Поширеним видом чекових розрахунків є розрахунки не-лімітованими розрахунковими чеками. Нелімітовані чекові книжки видаються підприємствам для проведення розрахунків за матеріальні цінності та послуги, прийняті за приймаль-но-здаточними актами, а також для розрахунків із транспортними організаціями.

У разі втрати чекової книжки (розрахункового чека) чекодавець має подати до банку-емітента заяву із зазначенням номерів невикористаних чеків. Банк у графі «Примітка» реєстраційної картки робить відмітку про номери загублених

чеків.

Кошти в сумі невикористаного ліміту повертаються клієнту на підставі його доручення (фізичній особі — заяви) не раніше ніж через десять днів після отримання заяви про втрату чекової книжки. У разі загублення розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі, кошти повертаються їй не раніше ніж через десять днів після закінчення строку дії чека.

Акредитив — це форма розрахунків, при якій банк-емі-тент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги та надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж, переказавши йому кошти.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.

Заявник акредитива — це платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива.

9-ЗИІ

130

т

ема 6

Правове регулювання розрахункових відносин

131

Банк-емітент — це банк платника, який відкриває акредитив своєму клієнту.

Бенефіціар — це юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).

Виконуючий банк — це банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.

Акредитивна форма розрахунків гарантує постачальнику оплату відвантаженої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

В Інструкції «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України» зазначено, що банк-емітент може відкривати покриті та непокриті акредитиви. Цей документ також передбачає забезпеченість оплати за акредитивами, яка відбувається або за рахунок власних коштів платника або за рахунок коштів, позичених у банку. Кошти для оплати депонуються на особливому рахунку.

Покритим вважається акредитив, для здійснення платежів при якому завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку. Покриті акредитиви застосовуються у випадках, коли між банком-емітентом і виконуючим банком немає кореспондентських відносин.

Покритим, депонованим у банку платника є акредитив, який враховується в банку платника на окремому балансовому рахунку «Акредитив»; прийнятий для виконання акредитив в банку постачальника враховується на позабалансовому рахунку «Акредитиви до оплати».

Непокритим вважається акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту. При наявності між банками кореспондентських відносин непокритий акредитив може відкриватися у виконуючому банку шляхом надання йому права списувати суму акредитива з рахунку банку-емітента.

Відкриття банком-емітентом непокритих акредитивів, гарантованих позичками у банку постачальника, здійснюється за домовленістю постачальника і покупця відповідно до умов кореспондентських відносин їх банків. Використання таких акредитивів банком постачальника здійснюється у встановленому порядку. Заява клієнта про виставлення непокритого

акредитива записується на приход банком-емітентом на окремий позабалансовий рахунок «Гарантії, поручительства, видані банком».

На акредитиві також зазначається, відзивний він чи без-відзивний. Якщо така вказівка відсутня, акредитив вважається безвідзивним. Цей поділ залежить від того, чи зможе банк-емітент до закінчення строку акредитиву змінити його умови і відкликати акредитив.

Відзивний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бене-фіціаром. Усі розпорядження про зміну умов відзивного акредитива заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній — бенефіціара. Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитиву.

Виконуючий банк зобов'язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті виконуючим банком, до отримання останнім повідомлення про зміну або анулювання акредитива.

Безвідзивний акредитив — це акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Бенефіціар має право достроково відмовитися від використання акредитива, якщо це передбачено його умовами.

Кожний акредитив відкривається для розрахунків тільки з одним постачальником і не може бути переадресований. Строк дії та порядок розрахунків за акредитивами встановлюються у договорі між постачальником і платником.

Для відкриття акредитива підприємство-платник подає банку-емітенту заяву, в якій має зазначити:

1) назву банку-емітента та банку, виконуючого акредитив;

2) вид акредитива;

3) строк дії акредитива (число і місяць закриття акреди
тива у виконуючому банку);

4) суму акредитива;

5) дату і номер договору (угоди), яким передбачається
відкриття акредитива;

6) умови акредитива (види товарів, які оплачуються, роз
рахункові документи, порядок оплати цих документів та ін.).

_________ ^Ц

Зазначені реквізити є обов'язковими, у разі відсутності одного з них акредитив не відкривається.

Умови акредитива мають бути складені таким чином щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, а з другого — забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитивну форму розрахунків.

Якщо у договорі сторін передбачена акредитивна форма розрахунків, вони узгоджують ще такі умови:

— найменування банку-емітента;

— вид акредитиву і спосіб його виконання;

— спосіб повідомлення одержувача коштів про відкрит
тя акредитиву;

— повний перелік і детальну характеристику докумен
тів, що подаються одержувачем коштів у банк для
списання коштів з акредитива;

— строки подання документів після відвантаження това
рів, надання послуг та виконання робіт, вимоги до їх
оформлення.

Банки мають здійснювати контроль за дотриманням умов акредитива, строком його дії. Необхідно зазначити, що готівка з акредитиву не видається.