Банківське право України (Качан) (стр. 5 из 54)

Правління Національного банку затверджує ліміт оборотних (операційних) кас управлінням НБУ в Автономній Республіці Крим, областях і м. Києві, в цілому по країні, області, місту, розрахунково-касовому центру Національного банку. В межах цих лімітів начальники управлінь НБУ встановлюють ліміти оборотних і операційних кас, розміщених на території філій комерційних банків. При цьому враховуються:

— об'єм касових оборотів установ банків;

— наявність при установах комерційних банків резерв
них фондів;

— умови перевезення готівки між установами банків
тощо.

22

Тема 2

Установи комерційних банків, в яких фактичні залишки грошей в оборотній (операційній) касі на кінець операційного дня перевищують встановлений ліміт, зобов'язані вилучити понадлімітний залишок з каси та перемістити відповідну суму грошових знаків в резервні фонди. Установи банків, в яких немає резервних фондів, зобов'язані вести облік понадлімітного залишку на окремому балансовому рахунку і зберігати відповідну суму грошових знаків окремо від грошей, які знаходяться в операційній касі.

Про вилучення грошей з обігу в той же день інформуються управління Національного банку. На суму грошей, вилучених з обігу, кошти зараховуються на кореспондентський рахунок філії комерційного банку. Під час видачі готівкових грошей комерційному банку Національний банк списує відповідну суму з його кореспондентського рахунку.

Емісія готівкових грошей здійснюється в формі підкріплення операційних (оборотних) кас установ комерційних банків. Дозвіл на здійснення емісії надає начальник управління НБУ або інша особа, уповноважена розпоряджатися резервними фондами. Цей дозвіл оформляється у вигляді емісійних телеграм, зміст яких відповідним чином кодується (об'єм готівково-грошової емісії належить до інформації, яка не підлягає розголошенню). Дозвіл надає право на переміщення певної суми грошових знаків з резервних фондів в оборотну касу або на використання понадлімітного залишку грошей, які зберігаються в установі банку. Для отримання дозволу керівник установи комерційного банку, у якого в найближчі два—три дні виникає потреба у підкріпленні касовою готівкою, повинен звернутись до начальника управління НБУ.

При відсутності необхідної суми понадлімітних залишків або недостатності коштів в резервних фондах установи банків отримують підкріплення з оборотних кас управлінь НБУ. Понадлімітні залишки грошей, які перевищують внутрішньо-місячну потребу в додаткових касових ресурсах, вивозяться апаратом інкасації Національного банку.

Для забезпечення схоронності грошей до касового вузла банку та грошового сховища висуваються відповідні технічні та організаційні вимоги. Цій меті служать:

1) процедура відкриття та закриття грошового сховища, яка спільно здійснюється матеріально відповідальними осо-

23

Національний банк України — центральний банк держави

бами банку — керівником банківської установи, завідуючим касою, а також головним бухгалтером;

2)

процедура переміщення грошових знаків між схови
щем та робочими місцями касирів;

3) правила перерахунку грошей, формування корінців та
пачок грошових знаків;

4) взаємозв'язок операцій по обліку, прийому та видачі
готівки;

5) оформлення матеріальної відповідальності та нагляд
за роботою касирів;

6) порядок оформлення звітів касирів, каси, відображен
ня касових операцій в щоденному балансі банку;

7) проведення ревізії каси.

Повноваження Національного банку у сфері валютного регулювання полягають в тому, що він діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання належать:

1) видання нормативних актів щодо ведення валютних
операцій;

2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю
за діяльністю банків та інших установ, які отримали ліцен
зію НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями;

3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для
банків та інших установ, що купують та продають іноземну
валюту.

Національний банк визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до законодавства України про валютне регулювання.

Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України Національний банк має золотовалютний резерв, що складається з таких активів: банківське золото; спеціальні права запозичення; резервна позиція в МВф; іноземна валюта у вигляді банкнот та монет або кошти на рахунках за кордоном; цінні папери (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті; будь-які інші міжнародно визнані резервні активи за умови забезпечення їх надійності та ліквідності.

ш

24

Тема 2

Національний банк України — центральний банк держави

25

Використання золотовалютного резерву здійснюється Національним банком на такі цілі:

а)продаж валюти на фінансових ринках для проведення
грошово-кредитної політики, включаючи політику обмінного
курсу;

б)витрати по операціях з іноземною валютою, монетар
ними металами, а також іншими міжнародно визнаними ре
зервними активами.

Не допускається використання золотовалютного резерву для надання кредитів і гарантій та інших зобов'язань резидентам і нерезидентам України.

З метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення надійності банків та інших фінансово-кредитних установ Національний банк встановлює для них обов'язкові економічні нормативи, яких вони повинні дотримуватись. Основними нормативами є:

1) мінімальний розмір статутного фонду, який встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн. євро за офіційним курсом грошової одиниці України, визначеним Національним банком;

Примітка.

Постановою Правління НБУ «Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків» від 27 липня 1999 р. № 376 були внесені певні зміни щодо реформування розміру статутного фонду комерційних банків. Зокрема:

Норматив капіталу встановлюється для діючих банків, які були зареєстровані Національним банком України:

у сумі 5 млн. гривень на день введення в дію змін і доповнень до Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків;

у сумі 8 млн. гривень за станом на 1 жовтня 1999 року;

у сумі 10 млн. гривень за станом на 1 квітня 2000 року.

Національний банк України залежно від економічного становища країни, стану світових фінансово-кредитних і валютних ринків та відповідно до змін курсу національної валюти може переглядати значення нормативу капіталу за станом на кожне перше число нового року.

На виконання вимог Національного банку України щодо розміру капіталу банку для тих комерційних банків, які на день введення в дію змін і доповнень до Інструкції про порядок ре-

гулювання та аналіз діяльності комерційних банків не сформували капітал у встановленому розмірі (8 млн. гривень та 10 млн. гривень за станом на 01.10.99 та 01.04.2000 відповідно), встановлюється такий механізм нарощування власної капітальної бази:

1.Кожний вищезазначений банк не пізніше 01.10.99 та
01.04.2000 повинен розробити заходи щодо перспектив розвит
ку капітальної бази банку (програма капіталізації) за встанов
леною формою.

2. Виконання комерційними банками програм капіталізації
аналізується щоквартально та контролюється регіональними
управліннями Національного банку України раз на рік на
1 квітня кожного року.

3. Сума капіталу банку за станом на 01.04 кожного року
(починаючи із значення 01.06.99) фіксується та не може бути
зменшена протягом наступного періоду за винятком випадків,
які не залежать від банків. При зменшенні суми капіталу біль
ше ніж на 10 відсотків порівняно з попереднім періодом регіо
нальні управління Національного банку України повинні роз
глядати питання про відкликання ліцензій на здійснення всіх
або окремих операцій, які є неприбутковими та збитковими
для банків.

2) граничне співвідношення між розміром власних кош
тів банку та сумою його активів, тобто норматив платоспро
можності банку. Платоспроможність банку — це достатність
його власних коштів для захисту інтересів вкладників або ін
ших кредиторів банку;

3) показники ліквідності балансу, які встановлюються у
вигляді співвідношення між активами та зобов'язаннями
кредитної установи з урахуванням можливості реалізації
активів та термінів погашення зобов'язань. Ліквідність бан
ку — це його спроможність своєчасно погасити свої фінан
сові зобов'язання за рахунок наявних готівкових грошових
коштів, продажу активів або мобілізації ресурсів з інших
джерел (це може бути залучення депозитів, отримання між-
банківського кредиту тощо). Банк повинен постійно слідку
вати за своєю ліквідністю, щоб не ставити під сумнів свою
платоспроможність;