Банківське право України (Качан) (стр. 41 из 54)

Так, зокрема, від обов'язкового продажу звільнено валютну виручку підприємств з іноземними інвестиціями. Постанова Національного банку України «Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 4 вересня 1998 року № 349» від 22 грудня 1999 р. № 604 визначає, що обов'язковому продажу не підлягають кошти в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України на письмову вимогу іноземного інвестора, які становлять суми виручки в іноземній валюті суб'єктів господарської діяльності з іноземними інвестиціями за експорт продукції (робіт, послуг) власного виробництва, протягом десяти років з дня реєстрації інвестицій за умови, що іноземні інвестиції були фактично здійснені та зареєстровані у період дії Закону України «Про іноземні інвестиції» від 13 березня 1992 р.

У разі несвоєчасного завершення розрахунків у межах встановленого терміну, підприємства звертаються в комісію обласного управління НБУ для отримання відстрочки на надходження експортного виторгу чи товару, що імпортується.

Індивідуальний дозвіл на продовження термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями надається обласними управліннями НБУ на підставі протоколу засідання комісії, підписаного усіма представниками, на строк не більше дев'яноста календарних днів.

В окремих випадках обласні управління НБУ можуть за повторним рішенням комісії пролонгувати строки вже наданих індивідуальних дозволів на загальний термін не більше двохсот сімдесяти днів. Відстрочка завершення розрахунків на термін, що перевищує один рік, надається у виняткових випадках Національним банком України.

180

Тема 9

Тема 9

181

У випадку, якщо після завершення законодавчо встановлених термінів підприємство не одержало експортної виручки або товарів по імпорту і не отримало відстрочки, комерційні банки через три тижні на підставі вантажно-митних декларацій, отриманих від митниці, а також журналу обліку розрахунків по імпорту нараховують пеню за кожний прострочений день і станом на 20 число кожного місяця інформують про це державну податкову адміністрацію, яка, в свою чергу, на підставі отриманого від банків матеріалу дає розпорядження на безспірне стягнення пені з підприємства.

Уповноважені банки щомісяця перераховують до Державного бюджету суми нарахованої пені за поданням державної податкової адміністрації.

В окремих випадках згідно з чинним законодавством після незавершення термінів розрахунків по експортно-імпортних операціях у термін дев'яносто днів пеня не нараховується.

Згідно з Декретом «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», усі розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту повинні здійснюватися в безготівковій формі через уповноважені банки. Але, як виняток, Національний банк листом від 23 березня 1995 р. № 19011/629 дозволив проводити розрахунки готівкою в межах 10 тисяч доларів з експорту товарів і послуг. У договорі між резидентом і нерезидентом повинно бути вказано, що розрахунки здійснюються готівкою.

Розрахунки готівкою здійснюються за умови надання безпосередньо нерезидентом документів, передбачених згаданим листом, і готівки в касу банку для зарахування на рахунок резидента.

Ще раз підкреслимо, що згідно з чинним законодавством національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території нашої держави. Разом з тим, враховуючи деяку специфіку проведення розрахунків, а також той факт, що національна валюта не набула статусу «твердої», Національним банком були прийняті рішення про деякі можливості проведення на території України торгівлі і надання послуг резидентами та нерезидентами за вільно конвертовану валюту як згідно з отриманими ліцензіями, так і на загальних підставах.

Нерезидентам дозволяється проведення розрахунків в іноземній валюті у таких випадках:

— купівля паливно-мастильних матеріалів, продуктів
харчування та надання послуг на території міжнарод
них портів, аеропортів, вокзалів України з обслугову
вання іноземних транспортних засобів, літаків, су
ден, автобусів, пасажирів і членів екіпажу. Розрахун
ки здійснюються згідно з контрактом, укладеним з
юридичними особами, який передбачає оплату в го
тівковій вільно конвертованій валюті (лист НБУ
№ 102750 від 26 липня 1995 р.);

— оплата страхових платежів (лист НБУ № 276 від
26 липня 1995 р.);

— оплата готельних послуг — плата за проживання в
номері (лист НБУ № 19011/1650 від 23 жовтня
1995 р.). Оплату готельних послуг дозволяється про
водити пластиковими картками;

— купівля на території міжнародних аеропортів і вокза
лів квитків та путівок на міжнародні пасажирські та
туристичні рейси (лист НБУ № 280 від 4 серпня
1995 р. );

— оплата дорожніх зборів та оформлення перевезень
негабаритних, великовагових та небезпечних ванта
жів (лист НБУ № 280 від 4 серпня 1995 р.);

— оплата в іноземній валюті послуг туристичних і стра
хових організацій, які надаються на території Украї
ни, здійснюється шляхом внесення готівкою інозем
ної валюти нерезидентом до каси уповноваженого
банку для зарахування на валютний рахунок зазначе
них організацій.

Підставою для прийняття уповноваженим банком в касу відповідної суми готівкової іноземної валюти є рахунок-фак-тура туристичної (страхової) організації, в якому зазначені сума готівкової іноземної валюти, назва юридичної особи платника або прізвище фізичної особи-платника, реквізити валютного рахунку та юридична адреса туристичної (страхової) організації, а також митна декларація, яка підтверджує, Що платник-нерезидент законно ввіз на територію України іноземну валюту, або копія квитанції про отримання платни-ком-нерезидентом готівкової іноземної валюти за розрахунковою пластиковою карткою, чеком чи підтвердженням про

182

Тема 9

зняття коштів з особистого валютного рахунку в уповноваженому банку України.

Резидентам дозволяється проведення розрахунків в іноземній валюті у таких випадках:

— купівля на території міжнародних портів та вокзалів
квитків та путівок на міжнародні пасажирські і турис
тичні рейси (лист НБУ № 280 від 4 серпня 1995 р.);

— оплата в іноземній валюті послуг туристичних і стра
хових організацій за договорами, дія яких поширю
ється на іноземну територію, відповідно до посеред
ницьких угод з іноземними партнерами та нерезиден-
тами-посередниками, які мають угоду з іноземними
партнерами та тими, хто організовує міжнародні кру
їзні туристичні рейси за угодами фрахту, може здій
снюватися резидентами України тільки шляхом вне
сення відповідної готівкової суми іноземною валютою
в касу уповноваженого банку для зарахування її на
валютні рахунки зазначених організацій.

Оплата послуг туристичних організацій в іншій валюті за договорами з транспортними організаціями-нерезидентами, які мають угоду з іноземними партнерами щодо виконання міжнародних круїзів та туристичних рейсів за угодами фрахту, здійснюється тільки у безготівковій формі;

—у разі розрахунків між юридичними особами — рези
дентами за індивідуальною ліцензією Національного банку
України.

Нерезидентам і резидентам дозволяється:

— оплата товарів і послуг (в т. ч. туристичних та стра
хових), які здійснюються під митним контролем за лі
цензією Державного митного комітету України і НБУ
(в аеропортах, портах, що відкриті для міжнародного
сполучення, митницях) (лист НБУ № 275 від 26 лип
ня 1995 р.);

— оплата послуг морських та річкових підприємств що
до міжнародних пасажирських паромних перевезень у
прикордонних з Україною зонах за готівкову іноземну
валюту (лист НБУ № 275 від 26 липня 1995 р.).

Тема 9__________________________________________ 183

§ 4. Операції з купівлі та продажу іноземної валюти

Здійснювати купівлю та продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України резиденти можуть тільки через уповноважені банки. Вони ж доручають цим банкам продавати валюту на міжбанківському валютному ринку.

Уповноважені банки укладають угоди з купівлі-продажу іноземної валюти від свого імені та за свій рахунок у відповідності з нормативними актами НБУ, зокрема Інструкцією НБУ «Про тимчасовий порядок ведення уповноваженими банками України відкритої валютної позиції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти на валютному ринку України», затвердженою постановою Правління НБУ від 3 січня 1996 р. Згідно з цією Інструкцією право уповноваженого банку вести відкриту валютну позицію (позицію валютного ризику) — це право укладати угоди купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривні.