Банківське право України (Качан) (стр. 40 из 54)

_нення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування.

Національний банк також видає ліцензії на здійснення комерційними банками операцій в іноземній валюті в державі та за кордоном на підставі клопотання комерційного банку залежно від готовності банку до їх проведення.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Уповноважені банки та інші фінансово-кредитні установи, що одержали генеральну ліцензію Національного банку на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами-резидентами.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції:

1) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком:

— вивезення, переказування і пересилання за межі Ук
раїни фізичними особами-резидентами іноземної ва
люти на суму, що визначається Національним банком
України;

— вивезення, переказування і пересилання за межі Ук
раїни фізичними особами — резидентами і нерези
дентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена
ними в Україну на законних підставах;

— платежів у іноземній валюті, що здійснюються рези
дентами за межі України на виконання зобов'язань у
цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продук
ції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та
інших майнових прав, за винятком оплати валютних
цінностей;

— платежів у іноземній валюті за межі України у вигля
ді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іно
земних інвестицій;

— вивезення за межі України іноземної інвестиції в іно
земній валюті, раніше здійсненої на території Украї
ни, в разі припинення інвестиційної діяльності;

176

Тема 9

177

ввезення, переказування, пересилання в Україну ва
люти України, за винятком випадків, коли мова йде про суми
у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані на
законних підставах за кордон, які можуть бути вільно ввезе
ні, переслані, переказані назад в Україну;

3) надання і одержання резидентами кредитів в інозем
ній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують
встановлені законодавством межі;

4) використання іноземної валюти на території України
як засобу платежу або застави;

5) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкла
дах за межами України, за винятком:

— відкриття фізичними особами-резидентами рахунків у
іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;

— відкриття кореспондентських рахунків уповноваже
ними банками;

— відкриття рахунків у іноземній валюті резидентами —
дипломатичними, консульськими та іншими офіційни
ми представництвами України за кордоном, які мають
імунітет і дипломатичні привілеї, а також філіями та
представництвами підприємств і організацій України
за кордоном, що не здійснюють підприємницької ді
яльності;

5) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами-резидентами як дарунок або у спадщину.

Індивідуальна ліцензія, отримана однією із сторін валютної операції, надає також дозвіл на здійснення цієї операції іншою стороною або третьою особою, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії. Порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України.

Операції з валютними цінностями ліцензуються відповідно до Порядку надання ліцензій Національного банку України на право здійснення комерційними банками операцій з валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 27 вересня 1995 р. № 243.

Ліцензія на право перевезення грошово-валютних цінностей надається за умови виконання комерційним банком ви-

мог, зазначених в Положенні НБУ «Про ліцензування банків в Україні», затвердженому постановою Правління НБУ від 27 березня 1996 р. № 77. Такими вимогами є:

1) здійснення банківських операцій та робота з готівкою
протягом не менше трьох років;

2) відповідність установ банків технічним вимогам, які
необхідні для забезпечення чіткої роботи при перевезенні
цінностей;

3) наявність грошових сховищ, які відповідають вимогам
актів НБУ та МВС України щодо питань забезпечення схо
ронності великих партій грошей;

4) наявність згідно з вимогами Інструкції НБУ № 1 від
7 липня 1994 р. «З організації емісійно-касової роботи в
установах банків України» каси перерахунку цінностей, при
ходної та видаткової кас;

5) наявність атестованого особового складу служби пере
везення, який має спеціальну підготовку;

6) наявність спеціального автотранспорту, забезпеченого
засобами радіотехнічного зв'язку з частотами, наданими ДІЕ
України, кольорографічними схемами, спеціальними світло
вими та звуковими сигналами, погодженими з МВС України;

7)наявність вогнепальної нарізної зброї або наявність
угоди, укладеної з відповідною службою, яка має право здій
снювати охорону цінностей, що перевозяться.

Відмова у видачі Національним банком ліцензії може бути оскаржена в суді або арбітражному суді.

Національний банк України у сфері валютного регулювання має такі повноваження:

1) здійснює валютну політику виходячи з принципів за
гальної економічної політики України;

2) складає разом з Кабінетом Міністрів України платіж
ний баланс України;

3) контролює дотримання затвердженого Верховною Ра
дою України ліміту зовнішнього державного боргу України;

4) визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в
іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;

5)видає у межах, передбачених законодавством,
обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення
операцій на валютному ринку України;

6)нагромаджує, зберігає і використовує резерви валют
них цінностей для здійснення державної валютної політики;

'2-3111

178

Т,

ема 9

видає ліцензії на здійснення валютних операцій та
приймає рішення про їх скасування;

8) установлює способи визначення і використання ва
лютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у ва
люті України, курсів валютних цінностей, виражених у іно
земній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях;

9) установлює за погодженням з Міністерством статис
тики України єдині форми обліку, звітності та документації
про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю
та своєчасним поданням;

10)забезпечує публікацію банківських звітів про власні
операції та операції уповноважених банків.

§ 3. Розрахунки іноземною валютою на території України

Валютне законодавство визначає, що у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

Згідно з Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 березня 1994 р. розрахунки за експортно-імпортними операціями резидентами України повинні бути завершені у терміни, передбачені в контрактах, але не пізніше дев'яноста календарних днів. Контроль за дотриманням резидентами законодавчо встановленого терміну розрахунків покладено на уповноважені банки і Державну податкову адміністрацію.

Усі надходження в іноземній валюті на користь резидентів підлягають зарахуванню на поточні валютні рахунки в банках як через розподільчі рахунки, так і безпосередньо на поточні рахунки.

За дорученням підприємств, кошти, зараховані на валютні рахунки в банках, підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку у розмірі 50 відсотків. Розмір відсотків може змінюватись за рішенням НБУ. Решта 50 відсотків залишається в розпорядженні підприємства. При ненаданні доручення, банк самостійно на п'ятий день продає усі надходження на міжбанківському валютному ринку.

Тема 9_________________________________________ 179

З банків, які не забезпечують своєчасного і повного обов'язкового продажу валютних надходжень в іноземній валюті на рахунки підприємств, стягується штраф згідно з чинним законодавством.

Слід зазначити, що в окремих випадках згідно з вказівками нормативних документів надходження на користь резидентів в іноземній валюті не підлягають обов'язковому продажу, а повністю зараховуються на поточні валютні рахунки суб'єктів господарювання.