За подання і розгляд скарги про визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не оплачуються (ч.5 ст.355 ЦПК).
Питання про допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і витребування справи вирішується колегією у складі семи суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі, протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження скарги. Одночасно може бути вирішене питання про поновлення строку на оскарження у зв'язку з винятковими обставинами.
Скарга вважається допущеною до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і справа витребовується, якщо хоча б три судді дійшли висновку про необхідність цього.
Про допуск скарги і витребування справи або відмову в цьому суд постановляє ухвалу, яка оскарженню не підлягає. Ухвала про допуск скарги і витребування справи надсилається до відповідного суду.
Копія ухвали про допуск скарги і витребування справи надсилається разом з копією скарги особам, які беруть участь у справі, а у разі відмови в допуску — особі, яка подала скаргу.
До скарг про визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України, вищевказані положення не застосовуються.
354
Якщо скарга допущена до провадження у зв'язку з винятковими обставинами, суд своєю ухвалою може зупинити виконання відповідних рішень.
Розгляд справи у зв'язку з винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження. Тому воно і здійснюється за правилами, встановленими ЦПК для касаційного провадження, з урахуванням особливостей, визначених гл.З ЦПК.
Справа в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами розглядається колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності.
Якщо після касаційного розгляду справи виявлено неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то справа розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Головує на спільному засіданні Голова Верховного Суду України або один з його заступників.
Розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право:
1) постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення рішення, ухвали без змін;
2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення і направити справу відповідно на новий розгляд у суд першої, апеляційної або касаційної інстанції;
3) постановити ухвалу про скасування судового рішення і залишити в силі судове рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної або касаційної інстанції;
4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;
5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.
У випадках, коли допущені судом першої інстанції порушення закону не були усунені судом апеляційної чи касаційної інстанції або одночасно допущені судом першої, апеляційної і касаційної інстанцій, Верховний Суд України скасовує всі рішення та ухвали у справі.
Суд відхиляє скаргу, якщо визнає, що судові рішення ухвалені з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, відповідають Конституції та діючим міжнародним договорам Украї-
355
ни. За загальним правилом, не може бути скасоване правильне по суті рішення тільки на формальних підставах.
До безумовних підстав скасування або зміни судових рішень належать тільки: 1) неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції того самого положення закону; 2) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.
Ухвалені Верховним Судом України рішення або постановлені ним ухвали набирають законної сили з моменту їх проголошення і оскарженню не підлягають (ст.360 ЦПК).
Рекомендована література:
Шевчук П.І. Інститут повторної касації в цивільному судочинстві // Вісник Верховного Суду України. — 2002. — № 5 (33). — С.50-52.
ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З
Питання теми:
1. Поняття і значення провадження у зв'язку з нововиявлени-ми обставинами.
2. Підстави перегляду судових постанов у зв'язку з нововиявленими обставинами.
3. Процесуальний порядок перегляду судових постанов у зв'яз ку з нововиявленими обставинами.
Необхідність цього інституту в цивільному судочинстві пояснюється тим, що іноді суду з вини однієї зі сторін або з інших, не залежних від нього причин не вдається виявити необхідні факти, що відносяться до даної справи. Це відбувається внаслідок:
1) незнання сторонами фактів, які повинні бути покладені в підставу позову або заперечення проти позову;
2) використання доказів, хибність яких не могла бути виявлена під час судового розгляду;
3) злочинних дій сторін або інших осіб, які беруть участь у процесі;
4) коли постанова суду або іншого органу, використана при обґрунтуванні постанови, втрачає чинність, і ухвалюється протилежний за змістом відповідний акт.
Характерною рисою для даного інституту є те, що він являє одну з найважливіших гарантій справедливого здійснення правосуддя і дотримання законності в цивільному судочинстві. Ця стадія передбачає скасування будь-якого рішення і ухвали, які хоча і набрали законної сили, але викликають сумнів у своїй законності, обґрунтованості та істинності у зв'язку з відкриттям істотних для
357
розгляду справи нових обставин, що входять у предмет доказування по цивільній справі, не відомих суду з причин, які від нього не залежать[117].
На жаль, у цивільному процесуальному законодавстві відсутнє поняття нововиявлених обставин. Тим часом дане питання має важливе теоретичне і практичне значення, тому що дозволяє відмежувати нововиявлені обставини від додаткових (нових) матеріалів, що подають в апеляційні і касаційні інстанції. На нашу думку, нововиявлені обставини — це факти об'єктивної дійсності, які належать до предмета доказування по справі, залишилися невідомими суду і заявникові при розгляді цивільної справи, мають істотне значення для її правильного вирішення, вірогідно встановлені особливим процесуальним способом і вказують на непра-восудність рішення або ухвали, які набрали законної сили.
Нововиявлені обставини — це юридичні факти, що існували на час розгляду справи і мають істотне значення для її вирішення, які не були і не могли бути відомі ні заявникові, ні суду, який розглядав справу.
Отже, в основі даного виду перегляду судових постанов не лежить судова помилка. У даній стадії переглядаються не тільки самі по собі рішення, що набрали законної сили, і ухвали суду, але і цивільна справа в цілому. Тому варто вважати, що загальним об'єктом перегляду в даній стадії процесу, або об'єктом у широкому сенсі, є саме цивільна справа.
Така постановка питання має і певне практичне значення. Адже при встановленні наявності або відсутності нововиявлених обставин, суд не може обмежитися лише аналізом винесеного ним рішення або ухвали. Щоб дійти правильного висновку про те, що ці обставини є нововиявленими, тобто не відомими суду і заявникові в період постановлення судового акту і тому не відображені в матеріалах справи, необхідно проаналізувати та переглянути справу в цілому.
Предметом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами є:
— рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили (ч.І ст.361 ЦПК), а саме рішення суду першої інстанції, ухвала про залишення заяви без розгляду, про припинення провадження по справі, а також нові рішення вищестоящих судів, що ухвалені по справі без передачі на новий розгляд. Всі інші ухвали суду першої інстанції не є предметом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскільки виснов-
ки суду, що закріплені у них, не мають необоротного характеру і неостаточні, суд вправі коригувати їх у процесі триваючого розгляду без попереднього скасування ухвали;
— судовий наказ (ч.І ст.361 ЦПК).
Стадія розгляду цивільних справ за нововиявленими обставинами має свої специфічні завдання, відмінні від завдань апеляційного і касаційного провадження, які зводяться до наступного:
а) дати можливість суду вирішити цивільну справу в повній від повідності з істиною у справі, незважаючи на те, що обставини, які мають істотне значення для справи з незалежних від суду причин, не були йому відомі і акт правосуддя вже набув законної сили;
б) забезпечити при цьому встановлення даних обставин шляхом
всебічного глибокого їх дослідження за участю зацікавлених осіб;
в) гарантувати скасування судових актів, які викликають сум
нів у їх законності, обґрунтованості, відповідності істині в справі у зв'язку з нововиявленими обставинами, і в той же час виключити скасування актів правосуддя, що набрали законної сили, без до статніх для того підстав[118].