Найбільшу кількість порушень було вчинено у вигляді усунення з ринку або обмеження доступу на нього підприємців. Як правило, одним із учасників таких дій був суб'єкт природної монополії — державне підприємство, яке використовувало свою необмежену ринкову владу на суміжних та інших ринках для створення суттєвих переваг обраному приватному контрагентові2.
Антимонопольний комітет України. Річний звіт. — К., 1995. — С. 40.
г\
Антимонопольний комітет України. Річний звіт. — К., 1996. — С. 14-16.
Типовим прикладом неправомірної угоди між підприємцями, спрямованої на встановлення монопольних цін, є така справа. Вінницьке обласне орендне підприємство елеваторної та зернопереробної промисловості та комбінат хлібопродуктів № 1 входять до складу БО "Елеватор-зернопром" на правах юридичних осіб. Разом їм належить близько 60 відсотків регіонального ринку послуг із переробки зерна на борошно. У 1995 р. натуроплата за переробку ними давальницького зерна на борошно становила від 20 до 25 відсотків загальної кількості переробленого зерна. Але з січня 1996 р. на підставі рішення техні-ко-економічної ради ВО "Елеваторзернопром" зазначені підприємці підвищили натуроплату за переробку давальницького зерна до ЗО відсотків від загальної кількості переробленого зерна. При цьому здійснення таких погоджених дій статут виробничого об'єднання не передбачав. Це дало можливість Вінницькому обласному орендному підприємству елеваторної та зернопереробної промисловості незаконно отримати від споживачів 27,3 т зерна, або 4 019 грн., а хлібокомбінату — відповідно 5,35 т, або 632 грн. Дії відповідачів згідно з абзацем 2 ст. 5 Закону України "Про обмеження монополізму..." кваліфіковано як укладання неправомірних угод між підприємцями, спрямованих на встановлення монопольних цін на переробку давальницької сировини. На відповідачів були накладені штрафи і прийнято рішення про вилучення незаконно отриманого прибутку. Відповідачі сплатили штрафи і перерахували до державного бюджету незаконно отриманий прибуток1.
Неправомірні угоди в умовах ринкових відносин укладають потайки, що ускладнює виявлення цих порушень і збирання доказів щодо існування таких угод. Боротьба з такого роду зловживаннями ускладнюється і тим, що наявність галузевої структури управління економікою і організаційних структур монопольного типу (концерни, асоціації) створює додаткові можливості провадження
1 Антимонопольний комітет України. Річний звіт. — К., 1996. — С. 62.
господарюючими суб'єктами дій, передбачених не тільки ст. 5, а й статтями 4 і 6 Закону України "Про обмеження монополізму..."1.
У 1997 p., незважаючи на певну стабілізацію кількості виявлених і припинених порушень антимонопольного законодавства у вигляді зловживання монопольним становищем і неправомірних договорів між підприємцями, їх кількість в Україні на 1 млн. жителів становить 7, 96, що значно перевищує аналогічний показник країн з розвинутою ринковою економікою (Франція — 0, 71, Італія — 1, 8) і країн з перехідною економікою (Польща — 2, 2, Литва - 3, 7)2.
Так, у 1997 р. Вінницьке територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі — відділення) провело перевірку 11 господарюючих суб'єктів, що діяли на ринку фотопослуг м. Вінниці.
Під час перевірки було вилучено копію спільного прейскуранта цін, підписаного на загальній зустрічі представниками зазначених господарюючих суб'єктів. Цей прейскурант передбачав недопущення оптових і персональних знижок на фотопослуги і фотоматеріали у роздрібній торгівлі та містив погоджені розцінки на фотопослуги.
З 4 листопада 1997 р. всі фотолабораторії підняли розцінки на послуги з проявлення кольорових плівок з 1 грн. ЗО коп. до 2 грн. 50 коп. Ціни було підвищено відповідно до прийнятого на загальній зустрічі прейскуранта.
Відділення розглянуло справу за такою кваліфікацією: укладення неправомірної угоди між підприємцями, спрямованої на встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів) відповідно абзацу 2 ст. 5 Закону України "Про обмеження монополізму...".
Погоджені дії щодо підписання прейскуранта цін на фотопослуги, неприпустимість оптових і персональних знижок на послуги і фотоматеріали у роздрібній торгівлі і
Антимонопольний комітет України. Річний звіт. — К., 1995. — С. 40. 2 Бизнес. - 1998. - № 10. - С. 9.
одночасне підвищення ціни на проявлення плівок і фотодрук мають антиконкурентний характер, замінюють ризик конкуренції на координовану поведінку на ринку. За результатами перевірки встановлено таке.
1. Ринок фотопослуг на Україні регіоналізований внаслідок зручності надання підприємцями фотопослуг і одержання цих послуг споживачами за місцем їх розташування, проживання. Це, зокрема, характерно для великих міст. На ринку діє велика кількість підприємців, серед яких провідну роль відіграють підприємці системи "Фуджі" і "Кодак". Ринок тісно зв'язаний із суміжними | ринками фотоматеріалів, фотообладнання та його обслу- '} говування. Регіональні ринки фотопослуг у великих міс- ї тах є потенційно місткими і висококонкурентними, оскільки бар'єри вступу на них нових підприємців незначні. Разом з тим при вирівнюванні цін, характерному для ринку, що сформувалися переважно з неціновою конкуренцією, має залишатися певне диференціювання цін, пов'язане з масштабами послуг, усталеними колом клієнтури, місцем розташування приймальних пунктів і т. д.
2. Мають місце ознаки існування системи взаємного впливу, контролю діяльності конкурентів на ринку фотопослуг. Крім м. Вінниці, схожість цін на фотопослуги було виявлено в містах Івано-Франківську, Рівному, Чернігові, Донецьку, Хмельницькому, Севастополі, Житомирі, Харкові та Луганську.
Одним з механізмів системи є погоджені дії з прийняттям, наприклад, єдиного для учасників ринку прейскуранта цін на фотопослуги, виявленого в м. Вінниці, яким передбачено також неприпустимість оптових і персональних знижок на фотопослуги та фотоматеріали у роздрібній торгівлі1.
У 1998 р. Херсонське територіальне відділення Анти-монопольного комітету оштрафувало підприємство "Херсонтелеком" на 6 тис. грн. за участь у монопольному зговорі з рекламним агентством "Едельвейс".
1 Юридическая практика. — 1998. — № 9. — С. 6.
Порушення полягало в тому, що ці підприємства уклали угоду, яка призвела до неможливості розміщувати рекламу на таксофонних картках іншими підприємствами і встановлення в результаті цього високих цін на цю рекламу1.
ВИСНОВКИ
Внаслідок аналізу законодавства України про антикон-курентні узгоджені дії, практики його застосування, а також зарубіжних аналогів можна зробити деякі пропозиції з метою вдосконалення законодавства.
Як відзначалося, Антимонопольний комітет України визнає неправомірними певні дії асоціації, спрямовані на координацію (погодження) підприємницької діяльності її учасників на шкоду конкуренції. Отже, в антимонополь-ній практиці спостерігається тенденція до поширеного тлумачення цих правопорушень, що включають не тільки дії двох або більше суб'єктів господарювання, а й дії (рішення) єдиного суб'єкта — господарського об'єднання.
Тому вважаємо за потрібне включити в число заборонених узгоджених дій, поряд з угодами, також антиконку-рентні дії господарських об'єднань, спрямовані на протиправну координацію (погодження) самостійної підприємницької діяльності її учасників.
Необхідно передбачити в законодавстві України загальновизнаний поділ антиконкурентних угод на горизонтальні і вертикальні.
Одним із критеріїв визнання або не визнання угод за
бороненими має бути врахування становища на ринку
суб'єктів, що беруть у них участь, зокрема їх частки на
ринку. Заборона не повинна охоплювати угоди, які не
викликають істотних обмежень конкуренції, якщо їх
учасниками є суб'єкти господарювання з невеликою рин
ковою часткою.
______ ч»
1 Бизнес. - 1998. - № 28. - С. 45.
Перелік погоджених дій, що визнаються законом забороненими, не повинен бути вичерпним, він має охоплювати лише деякі типові правопорушення.
Необхідно передбачити можливість виключення із заборони погоджених дій, які, хоч і мають формально ознаки правопорушень, але сприятливі щодо вдосконалення виробництва або розподілу товарів чи економічному, технічному прогресу, діяльності малих і середніх підприємств на внутрішньому ринку, що підсилюють конкурентоспроможність українських товарів на міжнародних ринках.
3. Заборона дискримінації суб'єктів господарювання
Відповідно до п. 1 ст. б Закону "Про обмеження монополізму..." наступний вид порушень антимонопольного законодавства — дискримінація суб'єктів господарювання органами державної влади, місцевого самоврядування та адміністративно-господарського управління та контролю охоплює такі різновиди:
• заборону створення нових підприємств чи інших організаційних форм підприємництва в будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво певних видів товарів, що призвели або можуть призвести до обмеження конкуренції;
• примушення суб'єктів господарювання до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні та інші об'єднання підприємств, а також до пріоритетного укладання договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів;