Арбітражна наглядова колегія Вищого арбітражного суду України розглянула заяву відкритого акціонерного товариства "Фірма "Одяг" м. Одеси про перевірку постанови арбітражного суду Одеської області від 14 жовтня 1994 р. за позовом "Фірма "Одяг" до організації орендарів Одеського кустового інформаційно-обчислювального центру колективного користування (КЮЦ КК) "Світанок-93" м. Одеси, виконкому Приморської районної ради народних депутатів м. Одеси про визнання недійсними установчих документів відповідача в частині зазначеної в них юридичної адреси — м. Одеса, вул. Артилерійська, З, за якою було проведено реєстрацію Одеського КЮЦ КК, і організації орендарів ОКЮЦ КК "Світанок-93" рішеннями Приморського райвиконкому від 2 липня 1993 р. № 1039 і від 1 січня 1993 р. № 1539. Арбітражна наглядова колегія встановила, зокрема, що на час державної реєстрації Одеського КЮЦ КК і організації орендарів (липень—жовтень 1993 р.) зазначена на установчих документах юридична адреса (вул. Артилерійська, 3) відповідала їх фактичному місцезнаходженню. За таких обставин
Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. - 1995. - № 2. - С. 203-212.
мотиви для визнання факту реєстрації відповідача за неналежною адресою відсутні, позовні вимоги задоволенню не підлягають1.
Визнання недійсним установчого договору повністю або в частині можливе, зокрема, якщо в суперечність вимогам законодавства, у тому числі ч. З ст. 2 Закону України "Про підприємництво" і Декрету Кабінету Міністрів України "Про упорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" від 31 грудня 1992 р. № 24-922, одним із засновників суб'єкта підприємництва виявиться державне підприємство або державний орган, покликаний здійснювати контроль за діяльністю підприємств. Згідно з п. 1.3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про підприємництво" від 6 серпня 1997 р. № 02-5^ установчий договір може бути визнаний недійсним повністю або в частині щодо участі підприємства або органу в підприємницькій діяльності як такий, що суперечить вимогам закону (ст. 48 ЦК України).
Поряд з визнанням недійсним установчого договору в арбітражній практиці траплялися випадки визнання недійсними доповнень до статуту юридичних осіб. Так, Арбітражна наглядова колегія Вищого арбітражного суду України 21 червня 1996 р. розглянула заяву Борщагів-ського хіміко-фармацевтичного заводу про перевірку рішення Вищого арбітражного суду України у справі за позовом компанії "Ренд Джей Трейдінг Інтернейшнл Інк." (США) до СП ЗАТ "Борщагівський хіміко-фарма-цевтичний завод", НПЦ ООО "Борщагівський хіміко-фармацеетичний завод", державної адміністрації Ленінградського району м. Києва (третя особа) про визнання недійсними доповнень до статуту і договору купівлі-про-дажу від 15 вересня 1995 р. Рішенням Вищого арбітраж-
1 Бизнес. - 1994. - № 14. - С. 16. .: V
2 Відомості Верховної Ради України. — 1993. - № Ц. — Ст. 94.
3 Предпринимательство, хозяйство й право. — 1997. — № 10. —
С.46. '••• '•••;•.• •; ..:••; і ".,'
ного суду України позов був задоволений, доповнення до статуту СП ЗАТ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" у частині збільшення статутного фонду і кількості акцій та договір купівлі-продажу 3684 акцій, укладений відповідачами, визнані недійсними. Рішення було мотивовано тим, що згідно зі статтями 25 і 29 Закону України "Про господарські товариства" акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками, тому правління може реалізовувати акції тільки засновникам AT, а НПЦ ООО "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" не належить ні до засновників, ні до спадкоємців, ні до учасників, що користуються переважним правом на придбання акцій.
Розглянувши матеріали справи, наглядова колегія встановила, що державна адміністрація Ленінградського району м. Києва 22 червня 1994 р. зареєструвала СП у формі закритого акціонерного товариства "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод", засновниками якого виступили американська фірма "Ренд Джей Трейдінг Інтернейшнл Інк." і робітники зазначеного заводу. На підставі рішення виконавчого органу — правління СП від 15 вересня 1995 p., не отримавши у встановленому порядку згоди вищого органу акціонерного товариства (зборів товариства), не узгодивши емісію з іноземною фірмою, правління СП збільшило статутний фонд на 3684 акції. На час створення СП відповідно до установчого договору майно підприємства з іноземними інвестиціями складалося з майна української сторони та майна, переданого іноземною фірмою, що у співвідношенні становило відповідний відсоток акцій від загальної вартості майна, які належать кожній стороні. Таким чином, договір купівлі-продажу акцій від 15 вересня 1995 р. був укладений з порушенням чинного законодавства України з метою порушити права рівноправного учасника СП — іноземного інвестора, шляхом неправомірних дій отримати дивіденди, в односторонньому порядку змінити умови установчих документів. Виходячи з викладеного вище, Арбітражна наглядова колегія Вищого арбітражного суду України ухвалила рішення Вищого арбітражного
суду з даної справи від 14 березня 1996 р. залишити без змін1. Вважаємо, що визнання в судовому порядку недійсни-
ми установчих документів (повністю або в частині) є
самостійним правоохоронним засобом, що може застосовуватися на таких підставах: а) встановлення недостовір-ності відомостей, що містяться в наведених документах; б) невідповідність установчих документів законодавству України.
Відповідно до роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України підставами для визнання недійсними рішень про створення підприємств чи їх установчих документів можуть бути, зокрема, учинені при оформленні цих документів порушення чинного законодавства, які позбавляють їх юридичної сили; невідповідність фактичним обставинам вміщених в установчих документах відо-;мостей щодо виду підприємства та форми власності, на якій воно засновано (п. 17 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12 вересня 1996 p.).
Якщо порушення законодавства про підприємництво були вчинені суб'єктом підприємницької діяльності або
виявлені після державної реєстрації, то державна реєстрація скасовується. На відміну від скасування державної реєстрації в добровільному порядку (за заявою власника (власників) або уповноважених ним (ними) органів) скасування державної реєстрації в судовому порядку є санкцією, правоохоронним засобом примусового впливу, спрямованим на припинення дій, що порушують право. Законодавство України не передбачає застосування будь-яких запобіжних засобів впливу до скасування державної реєстрації. Вважаємо, що це невиправдано, оскільки, якщо, наприклад, порушення можуть бути усунені підприємцем і виявлені відразу ж після їх здійснення, тобто в початковий період функціонування суб'єкта, то не доцільно відразу ж скасовувати державну реєстрацію. Скасування державної реєстрації функціонуючого суб'єкта підприємницької діяльності може спричинити його
1 Бизнес. - 1996. - № 28. - С. 31.
гбанкрутство, тобто, виконуючи охоронну роль, врешті негативно впливати на розвиток підприємництва.
Тому було б доцільно, щоб застосуванню санкції у вигляді скасування державної реєстрації при визнанні недійсними установчих документів передувало попередження суб'єкта підприємницької діяльності про необхідність внести відповідні доповнення і (або) зміни в установчі документи. При цьому мають бути передбачені: 1) обов'язок реєструючого органу повідомити суб'єкта про необхідність внести відповідні доповнення і зміни в установчі документи протягом певного строку; 2) обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності протягом встановленого строку з дати одержання повідомлення внести відповідні доповнення і (або) зміни в установчі документи і подати їх на реєстрацію. Лише при добровільному невиконанні суб'єктом цього обов'язку, тобто неподанні суб'єктом відомостей про внесення змін і (або) доповнень в установчі документи у встановлений строк вважаємо за доцільне визнання арбітражним судом установчих документів недійсними (повністю або в частині) за позовом реєструючого органу.
Підстави скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності різні і залежать від того, чи є ним фізична або юридична особа.
Так, скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи здійснюється на підставі рішення арбітражного суду у разі:
• визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів;
• здійснення діяльності, яка суперечить установчим документам і законодавству;
• несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну свого найменування, організаційної форми, форми власності і місцезнаходження;
• визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках, передбачених законодавством);
• неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.
Якщо суб'єктом підприємницької діяльності є фізична
особа, то скасування його державної реєстрації можливе
на підставі рішення суду (арбітражного суду) в таких ви
падках: ч
• здійснення діяльності, яка суперечить законодавству;
• несвоєчасного повідомлення підприємцем-громадя-нином про зміну свого постійного або-тимчасового місця проживання;