реклама з використанням державних символів України — 5 відсотків;
реклама з визначенням розмірів дивідендів, що виплачуються за простими акціями та інвестиційними сертифікатами, крім фактично виплачених за підсумками не менше як одного року, та реклама з обіцянками про майбутню доходність діяльності — 5 відсотків;
1 Антимонопольннй комитет Украйни. Годовой отчет. — К, 1994.-С. 47-51.
Антимонопольний комітет України. Річний звіт. — К., 1995. —
fc» C. 43.
Н І.У. '
реклама товарів, шкідливих для здоров'я, — 11 відсотків;
реклама, що містить не підтверджені фактичними даними відомості, — 19 відсотків;
реклама товарів, які можуть бути виготовлені, продані, надані за наявності ліцензії (дозволу), без зазначення номеру дозволу (ліцензії) і назви органу, що її видав, — 54 відсотки;
реклама цінних паперів без зазначення дати і номера реєстрації їх випуску та без зазначення розміру фактично виплачених дивідендів — 6 відсотків.
Для прикладу можна навести розгляд справи, відповідачем у якій було притягнуто Київську академію євробіз-несу за використання у своєму логотипі імітації Державного Герба України у вигляді триголового дракона. Зазначені дії призводили до перекручування державної символіки України та глуму над нею. За розпорядженням Антимонопольного комітету зазначене порушення було припинено.
У Дніпропетровському територіальному відділенні було розглянуто справу про недобросовісну рекламу довірчого товариства "Дніпропетровська фінансова компанія", яка гарантувала всім вкладникам щомісячний прибуток у розмірі ЗО відсотків від суми вкладу. В результаті розгляду справи було доведено, що довірче товариство вчинило дії, які кваліфікуються як недобросовісна реклама. За розпорядженням голови територіального відділення порушення було усунуто.
За заявами трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо ім. Т. Г. Шевченка і трамвайного депо № 4 державного комунального підприємства "Київелектротранс" Комітетом було припинено розміщення на складі зазначених депо реклами сигарет "Marlboro" у вигляді комбінованого позначення (словесної частини — Marlboro і зображальної частини у вигляді комбінації фігур червоного кольору). Експертні висновки свідчили, що така реклама асоціюється у свідомості споживачів із сигаретами. Цей висновок був підтверджений опитуванням споживачів м. Києва. У віковій групі від 14 до 22 років — кожен опитаний, а у віковій групі від 14 до 85 років — 91,7 від-
сотка опитаних вважали, що зображення на складі трамвайних депо є рекламою сигарет1.
У 1996 р. кількість розглянутих справ цієї категорії
значно зменшилася (185 справ проти 557 порушень у
1995 p.). Це пояснюється тим, що внаслідок заходів, ужи
тих Антимонопольним комітетом України за цей період,
кількість рекламно-інформаційної продукції, що містила
ознаки порушення законодавства, значно зменшилася2. ;
Однак недобросовісна реклама залишалася серед найпо- \
ширеніших категорій порушень, що визнаються недобро- |
совісною конкуренцією3. І
До характерних справ, розглянутих Антимонопольним комітетом, належать такі.
У лютому 1996 р. головою Львівського територіального відділення Антимонопольного комітету було розглянуто справу про недобросовісну рекламу з боку недержавного пенсійного фонду "Оберіг—Львів". У своїх рекламних матеріалах відповідач гарантував клієнтам прибутки в розмірі принаймні 40 відсотків за три місяці та 1 750 відсотків річних. У рекламі подавалася також інформація про динамічну, ефективну інвестиційну діяльність фонду у промисловості, будівництві, сільському господарстві, на ринку нерухомості з переліком конкретних підприємств, у які начебто було вкладено отримані від клієнтів кошти. Завдяки широкій рекламній кампанії недержавному пенсійному фонду протягом півроку вдалося укласти понад
5 тис. договорів на загальну суму 680 тис. грн. Однак, як було з'ясовано у процесі розгляду справи, документи, які
6 підтверджували інвестиційну діяльність відповідача, були відсутні. Доходи від цієї діяльності становили 1500 грн. Більше того, розслідування справи виявило, що з самого початку своєї діяльності відповідач і не передбачав у місячних фінансових планах статті витрат на виплати клієнтам. На час розгляду справи фінансовий стан не-
1 Антимонопольний комітет України. Річний звіт. — К., 1995. — С. 46-47.
2 Там само. - 1996. - С. 21.
3 Там само. - С. 19.
державного пенсійного фонду не дозволяв йому не тільки здійснювати виплати прибутків клієнтам, як це рекламувалося, а й повертати вкладені клієнтами кошти.
Неправомірні дії були вчинені недержавним пенсійним фондом "Оберіг—Львів" незважаючи на те, що у липні—серпні 1995 р. територіальне відділення вже розглядало аналогічну справу щодо відповідача, і він був зобов'язаний припинити недобросовісну рекламу. Відповідно до абзацу п'ятого ст. 7 Закону України "Про обмеження монополізму..." та абзацу третього ст. 2 Указу Президента України "Про заходи щодо запобігання недобросовісній рекламі та її припинення" дії відповідача було кваліфіковано як порушення антимонопольного законодавства, а саме: замовлення, виготовлення і розміщення реклами, яка може завдати шкоди громадянам, та реклами, що містить гарантії та пропозиції про майбутню ефективність і доходність. Враховуючи тривалість порушення і те, що відповідач вже притягувався до відповідальності за подібні дії, на нього був накладений штраф у розмірі 4 тис. грн. Порушення було припинено1.
У порядку порівняльного аналізу звернемося до зарубіжного законодавства про захист від недобросовісної реклами.
В ЄС діє Директива про узгодження законів, правил та адміністративних положень держав—членів ЄС щодо реклами, яка вводить в оману (дезорієнтує) від 10 вересня 1984 p. /84/450/EEC2. Вона встановлює мету прийняття державами— членами ЄС їх власного законодавства. Як вказано в останньому параграфі преамбули, Директива встановлює тільки мінімум вимог і не перешкоджає прийняттю державами— членами ЄС посиленого захисту, від реклами, яка вводить в оману. Директива визначає рекламу (§ 2в) і рекламу, яка вводить в оману (дезорієн-туючу рекламу) (ст. 2). Реклама, яка вводить в оману, визначена як реклама, що у будь-якій формі вводить в ома-
Антимонопольний комітет України. Річний звіт. — К., 1996. — С. 93-94.
п
Official Journal of the European Communities. No. & 142/19 (June 9,1988).
ну або може ввести в оману осіб, яким вона адресована, або осіб, на яких вона спрямована, і може впливати на економічну поведінку споживачів реклами або завдати шкоди конкуренції. Оцінка реклами, що вводить в оману, повинна враховувати всі її характеристики (ст. 3). Держави—члени ЄС вільні у виборі засобів для запобігання рекламі, яка вводить в оману. Однак вони зобов'язані забезпечити адекватні й ефективні засоби контролю за такою рекламою (ст. 4/1/). Ця Директива встановила 1 вересня 1986 р. як остаточний строк для прийняття відповідного законодавства країнами—членами ЄС. Більшість держав—членів прийняла нове законодавство про рекламу або про рекламу, що вводить в оману. Так, в Іспанії був прийнятий Загальний закон про рекламу (закон 34/88 від 11 листопада 1987 p.), у Великобританії — Акт захисту споживачів (1987 p.). В інших країнах вже було відповідне законодавство, зокрема у Франції — закон 73-1193 від 27 грудня 1973 p., у Нідерландах — Закон про обманну рекламу від 6 червня 1980 p., у Данії — Закон про ринкову поведінку від 14 червня 1974 р.
Директиву не прийнято безпосередньо в державах— членах ЄС. Немає однакових критеріїв щодо концепції реклами, що вводить в оману. Тільки в Німеччині як критерій визнання реклами, що вводить в оману, використовується відсоток введених в оману споживачів і істотні права асоціацій та конкурентів у реалізації рекламного законодавства. Попередні судові заборони, які ефективні в Німеччині, й досі невідомі іншим державам—членам ЄС, незважаючи на те, що у Директиві є вимога передбачити таке становище. Отже, незважаючи на існування Директиви ЄС про рекламу, що вводить в оману, відмінності у законодавстві країн—членів ЄС у цій сфері рекламного регулювання є значними1.
У Німеччині статті 1 і 3 закону проти недобросовісної конкуренції регулюють рекламу. Ці норми забороняють неетичну поведінку у сфері підприємництва та рекламу, що вводить в оману. Вони вимагають, щоб реклама була
1 Advertising Law in Europe and North America. — P. 151,161.
правдивою і відповідала певному мінімуму вимог етики. Суди вирішують у кожному конкретному випадку, яка реклама не задовольняє ці вимоги.
Німеччина має найефективнішу систему контролю за рекламою порівняно з іншими державами—членами ЄС. Ефективність цієї системи зумовлена кількома факторами. Конкуренти й асоціації мають право порушувати справи щодо реклами, що забезпечує швидке запобігання порушенням рекламного законодавства. Конкуренти мають бути добре ознайомлені з правилами рекламного законодавства, оскільки реклама, що вводить в оману, призводить до несприятливих наслідків для конкуренції. Асоціації підприємців також добре підготовлені для участі в реалізації рекламного законодавства, тому що запобігання порушенням відповідає їх власним фінансовим інтересам. Ефективність німецького рекламного законодавства також пояснюється обов'язком недобросовісних конкурентів відшкодовувати затрати на ведення справи особам, які звернулися зі скаргою. Це спонукає осіб, що вважають себе потерпілими від реклами конкурента, вживати відповідних дій проти нього.
Стаття 44 закону Франції 73-1193 від 27 грудня 1973 р.
покладає на рекламу будь-якого виду зобов'язання бути
правдивою. Воно застосовується не тільки до реклами тсь
варів і послуг, а й до реклами професій і навіть реклами
приватних осіб. Це положення є основною нормою
французького рекламного права. >