3. Застосування індивідуального режиму ліцензування. У разі застосування цієї санкції суб'єктові господарської діяльності необхідно отримати індивідуальний письмовий дозвіл МЗЕЗторгу на здійснення зовнішньоекономічної операції. Підставою до її застосування є порушення суб'єктами положень Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" щодо антимонопольних заходів, заборони демпінгу та інших визначених у ньому положень, що встановлюють певні заборони, обмеження або режими здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави. Цю санкцію щодо українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності застосовують у разі порушення законодавства в цій сфері діяльності, коли ці порушення безпосередньо не можуть завдати шкоди інтересам національної економічної безпеки держави (п. З Положення).
Відповідно до п. 6.1 Положення від 5 червня 1995 р. в редакції від 28 квітня 1998 р. № 248 індивідуальному ліцензуванню підлягають усі без винятку види зовнішньоекономічних операцій, передбачених ст. 4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", що їх здійснюють суб'єкти господарювання, до яких застосова-
1 Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 15. — Ст. 84.
2 Офіційний вісник України. - 1997. - № 7, 8. - С. 113-121.
но режим індивідуального ліцензування. Згідно з п. 6.4 Положення видачу разових ліцензій суб'єктам підприємницької діяльності, до яких застосовано режим індивідуального ліцензування, здійснюють Управління експортно-імпортного контролю МЗЕЗторгу, Міністерство торгівлі, зовнішніх економічних зв'язків і захисту прав споживачів Автономної Республіки Крим, обласні, Київське і Севастопольське міські управління зовнішньоекономічних зв'язків.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, до яких у встановленому порядку застосовано спеціальну санкцію у формі тимчасового зупинення цієї діяльності або індивідуального ліцензування, не мають права укладати угоди доручення, комісії, агентські, спільної діяльності і співробітництва, консигнації, дилерські, дистриб'ютерські, оренди, найму, лізингу, зберігання та інші угоди, що передбачають проведення зовнішньоекономічних операцій іншими особами або на користь інших осіб за дорученням, або передачу майна у термінове користування з метою проведення зовнішньоекономічної діяльності (п. 1 наказу МЗЕЗторгу від 27 липня 1996 р. № 467). Таку ж заборону встановлено для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що укладають договори з іноземними суб'єктами господарської діяльності, до яких застосовано ті самі санкції (п. 2 наказу МЗЕЗторгу від 27 липня 1996 р. № 467).
4. Застосування антидемпінгових процедур — передбачено ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Підстава — здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності демпінгу.
Згідно із законодавчим визначенням демпінг — це продаж товару за цінами нижчими контрактних цін на міжнародних товарних ринках за умови, що низький рівень цін не зумовлений відповідним рівнем витрат виробництва цього товару (ст. 1 закону). Відповідно до ст. 6 Указу Президента України "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів" від 25 серпня 1994 р. при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експорт-
них та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контрактні (зовнішньоекономічні) ціни мають відповідати цінам, що склалися або складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції. Відповідальність за обгрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб'єктів підприємницької діяльності.
Ця санкція застосовується Міжвідомчою комісією з питань антидемпінгових розслідувань з експорту товарів походженням з України МЗЕЗторгу України за рішенням суду або арбітражного суду України чи за представленням правоохоронних органів України.
Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, застосування індивідуального режиму ліцензування та антидемпінгових процедур є охоронними засобами — санкціями за вчинені правопорушення, їх слід відрізняти від звичайних засобів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що їх постійно застосовує держава, зокрема митно-тарифних засобів, тобто стягнення митних зборів (митний тариф, інші податки на імпорт і експорт), а також квотування, ліцензування та інших, нетарифних засобів, що відрізняються від митних зборів. На відміну від постійних ці засоби є тимчасовими, їх застосуванню передує спеціальне розслідування, що проводиться у встановленому законом порядку.
З другого боку, слід відрізняти зазначені охоронні засоби, що є санкціями за вчинені правопорушення, від захисних засобів, що не є такими, зокрема обмеження імпорту товару.
5. Обмеження імпорту товару.
Обмеження імпорту товару відповідно до норм і принципів системи ГАТТ (COT) регулюється Положенням про порядок застосування обмежень імпорту товару відповідно до норм і принципів системи ГАТТ (COT), затвердженим Указом Президента України від 27 червня 1996 р. № 478/961. У ньому обмеження імпорту товару визначено
1 Голос України. - 1996. - № 129-130.
як тарифні або нетарифні (кількісні) засоби, що їх застосовують у встановленому порядку щодо імпорту певного товару за умови, що товар імпортується в Україну у кількостях, які зростають в абсолютних величинах, або щодо обсягів виробництва цього товару в Україні, що призводить або може призвести до заподіяння серйозної шкоди галузі національного виробництва. Серйозною шкодою вважається значне загальне ослаблення на внутрішньому ринку України позицій галузі національного виробництва щодо певного товару; загрозою заподіяння такої шкоди є наближення серйозної шкоди, яка неминуче випливає з обставин, що склалися на внутрішньому ринку України (п. 2).
6. Відмова у державній реєстрації суб'єктів підприємництва, зовнішньоекономічних договорів, іноземних інвестицій, відмова у видачі ліцензії.
Це, наприклад:
а) відмова у реєстрації зовнішньоекономічних договорів відповідно до Указу Президента України "Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні" від 7 листопада 1994 р. і затвердженого цим Указом Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
У реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту) може бути відмовлено, якщо: подано не всі документи, передбачені п. З Положення; умови зовнішньоекономічного договору (контракту) не відповідають законодавству України; до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який звернувся за реєстрацією зовнішньоекономічного договору (контракту), застосовано санкції згідно зі ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"; існує заборона з боку іноземних держав щодо ввезення на їх митну територію відповідних товарів походженням з України; вичерпано імпортні квоти (контингенти), встановлені іноземними державами, митними союзами на ввезення відповідних товарів походженням з України; до іноземного контрагента зовнішньоекономічної діяльності України застосовано режим індивідуального ліцензування відповідно до ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяль-
ність"; є офіційна інформація щодо порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності законодавства України;
б) відмова у видачі індивідуальної ліцензії на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України. Видача такої ліцензії передбачена Положенням про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1996 р. № 229і.
Підстави для відмови у видачі індивідуальної ліцензії передбачені у п. 5 Положення: подання документів, що свідчать про намір резидента здійснити майнову інвестицію, яка не може бути предметом інвестування; виявлення у поданих документах недостовірної інформації; невідповідність поданих документів вимогам законодавства України; порушення проти заявника справи про банкрутство; заборона або обмеження щодо іноземних інвестицій, передбачені законодавством країни, куди мають інвестуватися майнові цінності.
У Порядку прийняття і розгляду МЗЕЗторгом документів для одержання індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України, затвердженому наказом МЗЕЗторгу України від 26 березня 1996 р. № 171, поряд із вищезазначеними названо ще дві підстави: подання заявником не всіх документів, передбачених п. З Положення; наявність у резидента обмежень на здійснення зовнішньоекономічної діяльності (п. 8).
Вважаємо невиправданим, що цей засіб захисту та його підстави закріплені у підзаконних нормативних актах (особливо те, що відомчий нормативний акт розширив підстави її застосування), а також те, що ці акти не передбачають можливості оскаржити відмову у видачі ліцензії в судовому порядку;
в) відмова у державній реєстрації іноземних інвестицій відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 р.
1 Зібрання постанов Уряду України. - 1996. - № 8. - Ст. 285.
Відповідно до ст. 13 цього закону підставою для відмови у реєстрації іноземних інвестицій є тільки порушення встановленого порядку реєстрації. Однак формулювання підстав такої відмови у Положенні про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 928і, відрізняється від встановленого законом. Згідно з п. 9 Положення відмова у державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі, коли здійснення цієї інвестиції суперечить законодавству України або подані документи не відповідають вимогам Положення. Оскільки таке формулювання не відповідає тому, що є в законі, його слід привести у відповідність із законом.