Верховенство права в конституційному правосудді (Селіванов) (стр. 25 из 33)

Як було з'ясовано нами у попередньому аналізі, офіційність і загальнообов'язковість висновків і правових позицій Конституційного Суду України накладає на нього велику відповідальність. З іншого погляду, через високу юридичну силу правових висновків і позицій Суду важливо, щоб верховенство права було обов'язковим критерієм застосування конституційної юрисдикції. Ось чому варто згадати високих помислів

--------------------------------------------- 102----------------------------------------------

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ

думку видатного конституціоналіста професора Л.П.Юзькова про те, що досягнення у законотворчості правових законів є сьогодні найактуальнішим завданням законодавця і в свою чергу стимулює це завдання.

Держава і суспільство схвалюють діяльність Конституційного Суду України, яка орієнтується на верховенство права і безумовне дотримання суспільної стабільності. Звернення Суду не тільки до міжнародно-правових актів, але й до правозасто-совчої практики Європейського Суду з прав людини сприяє як прямому втіленню норм і принципів міжнародного права в українське законодавство, так і сприйняттю Конституційним Судом світових правових звичаїв і стандартів.

Дуже корисною і показовою в цьому відношенні є точка зору професора М.В. Витрука про те, що правові позиції Конституційного Суду «набувають характеру конституційно-правових норм (принципів, понять), але ними вони не стають».

Навряд чи хто буде сумніватися, що конституційне правосуддя є сьогодні одним із визначальних чинників формування сучасної законодавчої системи, і критерієм її перевірки має бути верховенство права в конституційному порівнянні відповідності принципів і понять чинних законів та інших нормативно-правових актів засадам правового статусу громадянина, держави, суспільства.

Не можливо наблизитися до розуміння діяльності Конституційного Суду, який щодо кожної справи шукає право, якщо для цього не приділити належної уваги вивченню таких категорій, які містяться у рішеннях — це висновок Суду і його правової позиції.

Висновок Конституційного Суду — це узагальнюючий результат всебічного, об'єктивного дослідження нормативно-правового акта, який оспорюється на предмет його конститу-ційності, або коли Суд проводить офіційне тлумачення норм Конституції та законів України.

Висновок Конституційного Суду міститься в мотивувальній або резолютивній частині рішення, і в ньому формується остаточний юридичний підсумок послідовного викладення аргументів І пояснень, які складають констатацію і підсумовуючу частину кожного рішення.

--------------------------------------------------------- 103------------------------------------ :--------

Частина І

Разом з тим Конституційний Суд висловлює в рішеннях і власну правову позицію, яку ми розуміємо як оціночну категорію, як цінність виявлення ознак і змісту того, що таке є право з точки зору Конституції в конкретних правовідносинах.

У процесі тлумачення можна спостерігати,— слушно відзначає професор Ю.М. Тодика,— як суд досягає модернізації уявлень про юридичний зміст конституційної норми (при незмінності текстуальної форми)³⁸. Проте як у російських наукових джерелах, так і в спеціальній українській юридичній літературі відсутня легальна дефініція категорії «правова позиція Конституційного Суду», і тому немає єдиної думки відносно цього поняття. Проте, якщо застосовується поняття «висновок Суду», це не викликає спорів, а при використанні вченими, народними депутатами України, політологами поняття «правова позиція Суду» одразу можна спостерігати різні підходи до його визначення.

В окремих наукових працях російських вчених вважається, шо правова позиція Суду — це фрагмент мотивувальної частини його остаточного рішення, який зв'язаний з резолютивною частиною рішення, тобто з остаточним висновком. Але в той же час професор М.В. Вітрук вважає, що правові позиції Конституційного Суду — це його правові уявлення загального характеру, що вони з'являються в результаті тлумачення Судом норм права і виявлення ним конституційного смислу положень законів та інших нормативно-правових актів в межах компетенції Суду. Вони усувають конституційно-правову невизначеність і дають правові підстави для остаточного прийняття рішень щодо справи Суду.

У правових позиціях Суду ми маємо його відношення до певних правових проблем, яке закріплюється у рішеннях. Сформулювати правову позицію означає дослідити аргументи та висновки Суду, які створюють його інтелектуально-юридичний зміст, а цього можна досягти шляхом тлумачення конституційних норм у системному зв'язку з галузевим правом. Характерною особливістю є те, що правова позиція, яка висловлюється Конституційним Судом, не тільки повинна застосовуватись до всіх інших аналогічних випадків, але й пов'язує, власне, подальші дослідження і висновки Суду у нових його рішеннях, тобто застосовується посилання на пра~

---------- ------------------------------------ Ю4-----------------------------------------------

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ

вову позицію, яка була раніше сформульована Судом з аналогічного аналізу правових явищ. Але таку практику не можна вважати прецедентом, а скоріше це буде обов'язкове застосування вирішеного Судом питання з подібних правовідносин.

Цілком правильно органи державної влади, громадяни, які звертаються до Суду, розцінюють правову позицію як уже встановлений факт, що означає, наприклад, що факт визнання норми закону неконституційною не може встановлюватися повторно, ані Конституційним Судом, ані будь-яким іншим органом державної влади.

Підсумовуючи, можна відзначити, що правові позиції Конституційного Суду України можуть міститися як у рішеннях, так і у висновках і ухвалах про відмову в розгляді конституційного подання або звернення. Наприклад, в Ухвалі Конституційного Суду України «Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Центральної виборчої комісії щодо офіційного тлумачення положень частин четвертої, шостої статті 17 Закону України «Про Всеукраїнський та місцеві референдуми» від 6 червня 2002 року Суд вказав: «відповідь на порушені у клопотанні Центральної виборчої комісії питання містяться у Рішенні від 27 березня 2000 року № З-рп/2000 (справа про всеукраїнський референдум за народною ініціативою), в абзаці п'ятому підпункту 4.2. пункту 4 цього Рішення сформульовано правову позицію Конституційного Суду України, згідно з якою Президент України, Центральна виборча комісія, інші державні органи «мають здійснювати перевірку щодо відповідності Конституції України питань, які пропонується винести на всеукраїнський референдум, зокрема за народною ініціативою. ... Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що в аспекті питань, порушених у конституційному поданні ... відсутні підстави для відкриття конституційного провадження у справі за невідповідністю подання вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України».

Серед вчених та практиків існує думка, що правова позиція, яка висловлена у резолютивній частині цього Рішення, має обов'язкову силу, а якщо вона міститься у мотивувальній частині, то правова позиція є лише рекомендаційною відносно її

--------------------------------------------------------- 105------------------------------------- ---------

Частина І

правозастосування і виключає інше розуміння в практичній діяльності судів та інших органів державної влади і управління, а також фізичних осіб. Без сумніву про це висловився відомий практик-конституціоналіст Л.В. Лазарєв, який зазначив, що «правові позиції Конституційного Суду як нормативно-інтер-претаційні встановлення ... є результатом судового конституційного тлумачення, правовою підставою підсумкового рішення Конституційного Суду, вони мають загальний і обов'язковий характер»³⁹. На підставі такого результату тлумачення обґрунтовуються (виявляються) правові позиції, які містяться, як правило, у мотивувальній частині рішення Конституційного Суду. На всіх правозастосувачів, у тому числі і на суд загальної юрисдикції, покладено обов'язок діяти відповідно до правових позицій Конституційного Суду України.

Особливе значення правової позиції полягає у тому, що вона є найвагомішим аргументом, який приймається до уваги при проведенні наукової експертизи у парламенті, на неї посилаються народні депутати України як на незаперечний доказ щодо забезпечення конституційності законопроектів, які вносяться на розгляд Верховної Ради України. Фактично можна переконатися із стенограм виступів народних депутатів України і прийнятих ними рішень щодо законопроектів у тому, що правові позиції створюють конституційну чистоту смислу і тексту законів, які приймаються парламентом. Але не все так бездоганно, коли системний аналіз виявляє шляхом тлумачення інший порядок щодо прийняття законів, ніж такий, що обумовлений положенням Конституцією України і головне — верховенством права.