Збитки — грошовий вираз майнової шкоди. Звичай — правило, яке склалося давно, систематично і застосовується, хоч і не потребує фіксації у певній правовій І формі. Звичаї поділяють на міжнародні й торговельні. | Звичайні умови договору — умови, які традиційно, за І звичаєм, включають на практиці до змісту договору. І Зворотне відсилання та відсилання до закону третьої ' держави (у міжнародному приватному праві) — будь-яке \ відсилання при вирішенні спору до матеріального, а не до
колізійного права відповідної країни, якщо інше не вста-\ новлено законом.
Зміна черговості одержання права на спадкування—• черговість одержання спадкоємцями за законом права на \ спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим '; договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після
відкриття спадщини.
,; Зміст договору — сукупність погоджених між сторона-; ми умов, які визначають їх права та обов'язки.
Зміст цивільних правовідносин — суб'єктивне право і • суб'єктивний обов'язок учасників правовідносин. { Знаки для товарів і послуг — зареєстровані в установленому порядку позначення, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб (словесні, зображувальні, об'ємні, комбіновані).
Знахідка — майно, втрачене власником (володільцем) поза його волею і знайдене іншою особою.
Зобов'язання — окремий вид цивільних правовідносин, у силу якого одна сторона (боржник) зобов'язується вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію, як-от:
передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) — матеріально оформлений правочин двох чи більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, спрямований на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
І
Інкорпорація — форма систематизації, за якої цивільний нормативний матеріал упорядковується шляхом його об'єднання за певною ознакою в збірниках або інших віданнях без зміни змісту актів (наприклад, "Збірник законодавчих актів з питань відшкодування моральної шкоди" та ін.).
Інтелектуальна власність — результат творчої діяльності людини. Творчість властива будь-якій діяльності людини: технічній, художній, літературній, науковій, виробничій тощо.
Інформаційний ринок — система економічних, організаційних і правових відносин, у рамках якої здійснюються продаж та купівля інформаційних ресурсів, технологій, продукції, послуг.
Істотні умови договору — умови, які визначені як обов'язкові в законі чи ті, на погодженні яких наполягає одна ЗІ. сторін; умови договору, без яких договір вважається не дійсним.
к
Кодифікація — форма систематизації, за якої нормативний матеріал впорядковують у процесі правотворчості шляхом видання зведеного, логічно стрункого, внутрішньо узгодженого нормативного акта, який з максимальною повнотою охоплює певну галузь суспільних відносин (Цивільний кодекс України, Повітряний кодекс України та ін.).
Колізійні норми (у міжнародному приватному праві) — норми національного чи міжнародного права, що визначають законодавство правової системи, яке необхідно застосувати до певного правовідношення.
Командитне товариство — товариство (юридична особа), в якому поряд з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і відповідають за зобов'язаннями товариства солідарне всім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства.
Комерційна концесія — договір, за яким одна сторона — правоволоділець зобов'язується надати другій стороні — користувачеві за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг. Відносини, пов'язані з наданням права користування комплексом прав, регулюються Цивільним кодексом України та іншими законами. За змістом відповідає франчайзингу.
Комерційна таємниця — інформація, секретна в тому розумінні, що вона в цілому чи певною формою та сукупністю її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якої вона належить. У зв'язку з цим має комерційну цінність та є предметом адекватних наявним обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
Компонування інтегральної мікросхеми — об'єкт інтелектуальної власності, що засвідчується свідоцтвом. Вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо є оригінальним.
Коносамент — письмовий документ, який підтверджує наявність та зміст договору морського перевезення (назву судна, найменування перевізника, місце прийняття вантажу, найменування відправника, найменування вантажу, його кількість та ін.).
Консорціум — тимчасове статутне об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети.
Контрактація сільськогосподарської продукції — договір, за яким товаровиробник зобов'язується виробити обумовлену сільськогосподарську продукцію і передати її у власність контрактанту (заготівельникові) або зазначеному ним одержувачеві, а контрактант зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. До відносин за договором контрактації, не врегульованих правилами цього договору, застосовують загальні положення про договір купівлі-продажу і правила про договори поставки, якщо інше не передбачено договором, законом або іншими нормативно-правовими актами.
Конфіскація — примусове безоплатне вилучення державою майна в особи як санкція за правопорушення.
Концерн — статутне об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного чи групи підприємців.
Корисна модель — конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим і промислове придатним.
Корпорація — договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованому органу, який регулює діяльність кожного з учасників.
Кредитор — активна сторона зобов'язання (суб'єкт), наділена правом вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Купівля-продаж — договір, за яким продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
л
Лізинг — за договором лізингу одна сторона (лізингода-вець) зобов'язується передати іншій стороні (лізингоодер-жувачеві) у користування належне їй на праві власності майно, набуте раніше для подальшого здавання в оренду (прямий лізинг), або зобов'язується за дорученням лізинго-одержувача укласти договір купівлі-продажу (поставки) з третьою стороною (продавцем, постачальником) для набуття у свою власність майна з метою подальшого здавання його в оренду лізингоодержувачеві на певний строк за визначену плату (непрямий лізинг). Особлива форма оренди, пов'язана з передачею в користування машин, обладнання, інших матеріальних засобів і майна (оперативний; фінансовий; зворотний; компенсаційний лізинг).
Ліцензійний договір — договір, за яким сторона, що володіє виключним правом на об'єкт права інтелектуальної власності (ліцензіар), надає іншій стороні (ліцензіату) право на використання відповідно об'єкта інтелектуальної власності.
м
Майнова шкода — шкода, яка може бути виражена у грошах.
Майнові відносини — відносини між суб'єктами з приводу майна.
Міжнародне приватне право — система юридичних норм, спрямованих на регулювання міжнародних невладних відносин з "іноземним елементом". Під "іноземним елементом" розуміють: суб'єкта, який має іноземну належність (громадянство, місце проживання — щодо фізичних осіб;
"національність" — щодо юридичних осіб); об'єкта, який знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, що мав чи має місце за кордоном.
Міна (бартер) — договір, за яким кожна зі сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
Місце виконання обов'язку в зобов'язальних правовідносинах — місце, де боржник повинен вчинити відповідні дії, а кредитор зобов'язаний прийняти запропоноване йому боржником належне виконання.
Місце відкриття спадщини — останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, — місцезнаходження майна або його основної частини.
Місце проживання — місце, де фізична особа постійно або переважно проживає. Місцем проживання неповнолітніх, що не досягли чотирнадцяти років, або осіб які перебувають під опікою, визнається місце проживання їх батьків (усиновителів) або опікунів.
Місцезнаходження юридичної особи — визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Момент набуття права власності за договором — право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір про відчуження майна підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такого посвідчення або реєстрації.