Відповідно до чинного законодавства авторське право дія протягом усього життя автора і 70 років після його смерті. Особисті немайнові права автора охороняються безстрокове.
Зразок позовної заяви до суду про визнання авторства (співавторства)
До Кіровського місцевого районного суду м. Дніпропетровська
Позивач:
Саєнко Володимир Васильович, який мешкає за адресою:
м. Дніпропетровськ, вул. Травнева, 50, кв. 15
Відповідач:
Видавництво "Слово", юридична адреса:
м. Дніпропетровськ, пров. Холодний, 26
Ярема Петро Андрійович, який мешкає за адресою:
м. Дніпропетровськ, вул. Світла, 104, кв. 43
ПОЗОВНА ЗАЯВА
2003 р. видавництво "Слово" видало книгу "Будівництво та архітектура великого міста", автором якої вказаний Ярема Петро Андрійович.
Вважаю, що авторство названого вище твору вказано неправомірно. Даний твір створений мною особисто.
Моє авторство на твір підтверджується наявністю у мене рукопису твору у повному обсязі, фотографіями, які я робив особисто для ілюстрацій твору, а також окремими публікаціями в журналі "Архітектура і будівництво" № 4, 8 за 1998 р., № 3, 11 за 1999 р. і № 4 за 2002 р., кресленнями, які я виконував для об'єктів будівництва.
На підставі п. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права"
ПРОШУ:
1. Визнати мене автором твору "Будівництво та архітектура великого міста".
2. Стягнути на мою користь авторський гонорар у сумі вісімсот гривень.
3. Викликати свідків:
— Мороза Олега Петровича, який мешкає за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Теплий, 6, кв. 14;
— Орловську Галину Іванівну, яка мешкає за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пушкіна, 10.
Додаток:
— рукопис твору, фотографії, креслення;
— копія позовної заяви;
— публікації в журналах "Архітектура і будівництво"
15 квітня 2004 р. Саєнко В.І.
Що таке суміжні права?
Підґрунтям для виникнення суміжних прав є твір автора, який може бути певним шляхом розповсюджений. Наприклад, носіями суміжних прав є диригент і музикант, які виконують твір композитора, студія звукозапису, яка вперше здійснила запис компактного диска співака; телекомпа-нія, яка транслює свої програми. Чинне цивільне законодавство забезпечує правову охорону суміжних прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення.
Отже, суміжні права — це. права виконавців на результати творчої діяльності, а також права виробників фонограм та організацій мовлення щодо використання творів науки, літератури, мистецтва, які охороняються авторським правом.
Об'єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об'єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу їх вираження є:
• будь-які способи виконання творів літератури і мистецтва, включаючи твори фольклору;
• запис будь-якого виконання або інші звуки на фоно" грамі;
• сповіщення програм шляхом трансляції в ефір і по проводах;
• відеограми.
До первиннихсуб'єктів суміжних прав цивільне законодавство відносить: виконавців (актори, співаки, музиканти, диригенти, танцюристи та інші особи, які виконують роль, співають, декламують, особи, які виконують естрадні, лялькові номери); виробників фонограм (фізичні або юри
дичні особи, які вперше здійснили запис будь-якого виконання чи інших звуків на фонограмі — плівці, кіноплівці, магнітофонній стрічці тощо); організації мовлення (юридичні особи, які використовують твори літератури і мистецтва у своїх передачах як в ефірі, так і по проводах — телерадіоор-ганізації). Суб'єктами суміжних прав є також інші особи, які набули прав відповідно до договору чи закону.
Цивільне законодавство передбачає такі умови охорони суміжних прав:
1. Права виконавців охороняються, якщо:
• виконання вперше мало місце на території України;
• виконання зафіксоване на фонограмі, що охороняється законом;
• виконання, не зафіксоване на фонограмі, включене в передачу організації мовлення, що охороняється відповідно до закону.
2. Права виробників фонограм охороняються, якщо:
• виробник є громадянином України або юридичною особою з офіційним місцезнаходженням на території Україні;
• фонограма вперше опублікована на території України або опублікована на території України протягом ЗО днів від дня її першого опублікування в іншій державі;
• перша фіксація фонограми мала місце в Україні.
3. Права організацій мовлення охороняються, якщо вони мають офіційне місцезнаходження на території України і здійснюють передачі з передавачів, розташованих на території України.
4. Суміжні права іноземних юридичних і фізичних осіб охороняються відповідно до міжнародних договорів України.
Виникнення і здійснення суміжних прав не потребує виконання будь-яких формальностей. Виконавці та виробники фонограм для сповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм, або їх упаковках використовувати знак охорони суміжних прав, який складається з латинської літери К у колі — ®, імені (найменування) особи, що має суміжні права, і зазначення року першої публікації фонограми. Наприклад, можливий напис на компактному диску: ® Музична філармонія 2003.
Виконавцям належить виключне право на використання виконання у будь-якій формі, включаючи право на одержання винагороди за кожнии вид використання. Їм належать особисті (немайнові) і майнові права. До немайнових прав виконавця належать право на ім'я, на охорону своїх виступів від спотворення, право згадування свого імені в зв'язку з використанням виконання. Виконавцям належить виключне право дозволяти чи забороняти публічне повідомлення їх виконань, фіксацію на матеріальному носії раніше незафік-сованого виконання та передачу в ефір і по проводах їх виконань, а також відтворювати, розповсюджувати способом першого продажу або іншої передачі у власність чи володіння, або способом оренди чи прокату фонограм, на яких зафіксоване їх виконання незалежно від першого продажу або іншої передачі у власність чи володіння. Виключні права виконавців можуть передаватися іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання виконань, розмір і порядок виплати винагороди, термін дії договору і використання виконань тощо. У тому разі коли виконання використовується в аудіовізуальному творі, вважається, що виконавець передає організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, або продюсеру всі майнові права на виконання, якщо інше не встановлено договором.
Виробники фонограм (відеограм) мають право дозволяти чи забороняти їх відтворення, розповсюдження примірників способом першого продажу, іншого відчуження, а також шляхом здавання в найм, в оренду, прокат та іншої передачі незалежно від першого продажу, а також на переробку, імпорт фонограм. Ці права виробники фонограм можуть передавати іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання фонограм, розмір і порядок виплати винагороди, термін дії договору, використання фонограм тощо.
Організації мовлення (чи організації кабельного мовлення), до яких належать телерадіоорганізації, мають виключні, права на використання своїх програм у будь-якій фонограмі, дозволяти чи забороняти публічне сповіщення своїх програм шляхом їх ретрансляції, фіксації на матеріальному носії, публічного сповіщення передач у місцях з платним виходом, а також забороняти поширення на території України чи з території України сигналу, що несе програми, органам розповсюдження, для яких цей сигнал зі супутника не призначався. Організаціям мовлення належить право на одержання винагороди за будь-яке використання їх передач.
Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання, особисті немайнові права — безстрокове.
Права виробників фонограм і відеограм охороняються протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапи-су), якщо фонограма (відеограма) не була опублікована протягом зазначеного часу.
Організації мовлення користуються суміжними правами протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення передачі.
До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди у межах указаних вище строків.
Що означає термін "промислова власність"? Які її об'єкти?
Другим видом творчості є науково-технічна діяльність, результати якої умовно називають промисловою власністю. Відповідно до чинного законодавства України про промислову власність до цієї групи об'єктів інтелектуальної власності належать: винаходи, корисні моделі, промислові зразки. Промислова власність — один із видів інтелектуальної власності, є її складовою.
Отже, промислову власність можна визначити як результати науково-технічної творчості, які можуть бути використані на користь суспільства в будь-якій діяльності людей.
Основними джерелами законодавства України про промислову власність є: Цивільний кодекс України, Закон України "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності" від 13 грудня 1991 р.; Закон України "Про науково-технічну інформацію" від 25 червня 1993 р.; Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15 грудня 1993 р.; Закон України "Про охорону прав на промислові зразки" від 15 грудня 1993 р.;