Верховенство права в конституційному правосудді (Селіванов) (стр. 1 из 33)
Селіванов А. О. Верховенство права в Конституційному правосудді: Аналіз конституційної юрисдикції.– К.; Х.: Акад. прав. наук України, 2006.– 400 с.
ВступДо уваги читачів
Ця робота має теоретичну і практичну спрямованість, зважаючи на те, що публікацій на цю тему ще не було, але увага до діяльності Конституційного Суду України зростає і важливість його рішень позначається на регулюванні суспільних відносин. Конституційне правосуддя є найефективнішим засобом захисту Конституції України, гарантією її дотримання і виконання у всіх сферах функціонування державної влади і суспільного буття.
Ідея верховенства права не залишає байдужим жодного громадянина, жодну особу, яка прагне жити у демократичній, правовій державі. Покликання вчених-юристів — збагачувати своїми працями теорію конституційних принципів, пояснюючи складні конституційні категорії, їх застосування в реаліях життя суспільства.
Конституційне правосуддя — знахідка двадцятого століття — мало на меті захистити правовим шляхом Конституції держав, у яких суспільство сприйняло цінності демократії, яку потрібно захищати правом судової влади. В цих державах Конституції перетворено у безпосередньо діюче право, визнано соціальні пріоритети: народ як джерело влади; права і свободи людини і громадянина; суверенітет і цілісність території; демократична влада і судовий контроль; рівність кожного громадянина перед законом та ін.
Заснування Конституційного Суду України виявило величезний внутрішній потенціал у забезпеченні безпосередньої дії Конституції України, формуванні внутрішнього переконання всіх суддів загальних і спеціалізованих судів у застосуванні права, дотриманні конституційних принципів і вимог у процесі законотворчої діяльності Верховної Ради України, вирішенні складних політико-правових колізій у взаємостосунках Президента України, Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України. Рішення Конституційного Суду України все більше стали претендувати на нове змістовне правове
3
ВСТУП
регулювання, але беззаперечно дедалі більше проявляється їх величезний вплив на створення цілісної правової системи, гармонізованої з Конституцією України, яка є основою формування законодавчої системи в Україні, функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування, політичних партій і громадських об'єднань.
Феномен конституційного правосуддя знайшов свій яскравий прояв у проведенні змістовного політико-правового аналізу законопроектів щодо внесення змін і доповнень до Конституції України, виходячи з непорушного правила — бути неупередженим органом держави і суспільства, який перевіряє будь-які запропоновані парламентом зміни щодо можливих обмежень чи скасування прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Висновки Конституційного Суду України з цих питань підтверджують непохитність конституціоналізму в Україні, демократичного ладу і високу ступінь захисту закріплених в Конституції України прав і свобод людини і громадянина.
Конституційний Суд України не може бути творцем конституційних реформ в державі, але його унікальна роль знаходить прояв як суб'єкта конституційного сприяння демократії і стабільності в державі, які мають відповідати загальновизнаним стандартам державного устрою і державного правління, побудованих на демократичних засадах в інтересах Українського народу. Конституційний Суд України, застосовуючи юрисдикцію конституційного контролю, виходить з визнання верховенства права і найвищої юридичної сили і прямої дії Конституції України, демонструючи обов'язок держави чи будь-якої посадової особи підкорятися Конституції, відповідати за виконання її та законів України. Це означає, що будь-який суб'єкт права повинен діяти так, як вимагає Конституція (стаття 19), лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституційним правопорядком.
Рішення Конституційного Суду України дають оцінку актам і діям будь-якого державного органу, коли виникає спір про право і правозастосування, а проведене дослідження правових умов і обставин реалізації функцій та повноважень суб'єкта права завжди перевіряється щодо їх відповідності ви-
___________________________ 4___________________________________
ВСТУП
могам Основного Закону держави. Конституція України є необхідною правовою підставою для відміни актів, які визнані неконституційними, і припинення дій, що виходять за межі конституційно-правової компетенції органу держави чи державного органу.
Конституційному Суду України притаманний системний підхід у дослідженні будь-якого закону, правової норми, окремого положення і навіть термінів і понять, які містяться в Конституції та законах України. Це стиль і спосіб оцінки правової категорії, правового явища, правових відносин, які становлять предмет розгляду Конституційного Суду України. Процедура системного дослідження правової норми чи закону в цілому дуже складна і нагадує швидше державознавчу і правознавчу експертизу, до якої залучаються в обов'язковому порядку органи, акти яких оспорюються або підлягають офіційному тлумаченню. Це Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.
Висновки Верховного Суду України, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, академічних правових установ і юридичних навчальних закладів розширюють емпіричну базу знань про предмет дослідження в Конституційному Суді України, а теоретичні міркування і наукові обґрунтування дають можливість охопити сферу пізнання складних конституційно-правових категорій. Це дозволяє виявити не тільки переваги, але й недоліки закону чи правової норми, яка досліджується в конституційному провадженні, з'ясувати її гармонічну єдність з принципами та вимогами відповідних конституційних положень, дослідити в порядку системного порівняння відповідність закону духу і букві конституційних джерел права. Застосовуючи інструментарій конституційного правосуддя, досягається головна мета правового захисту Конституції України — проголошується висновок щодо конституційності (неконституційності) закону або Іншого нормативно-правового акта як в цілому, так і стосовно назви акта, окремих норм, положень понять і термінів. Таким чином, Конституційний Суд України забезпечує верховенство і пряму дію Конституції як реально діючого правового гаранта дотримання прав і свобод людини, компетенції державного органу щодо прий-
5
ВСТУП
нятих ним актів та багатьох інших питань, які віднесені до їх компетенції.
Конституційний контроль реалізує юрисдикцію Конституційного Суду України у всіх випадках здійснення конституційного правосуддя, оскільки перевіряються не тільки норми, окремі положення, але й закон в цілому, і у разі виявлення суперечностей з конституційними нормами він підлягає бути визнаним таким, що втрачає свою юридичну силу в певній галузі законодавства. Таким чином, контрольна функція Конституційного Суду України щодо конституційності законів та інших правових актів має забезпечувати корегування законодавства через джерело вищого права — Конституцію України. Це дає можливість зміцнювати конституційно-правову основу діяльності всіх державних органів і посадових осіб, попереджувати законодавця щодо уважного ставлення до нормотворчості у сфері підготовки законопроектів, які мають бути схвалені парламентом, або визнавати помилки у перевищенні компетенції, невідповідному правозастосуванні чи обмеженні прав і свобод громадян в актах Уряду та центральних органів виконавчої влади.
Таким чином, рішення і висновки Конституційного Суду України мають обов'язковий характер для їх виконання всіма органами державної влади і місцевого самоврядування, громадянами та судами щодо конкретних правовідносин, які складаються в процесі правозастосовчої, правоохоронної і нормо регулятивної діяльності вказаних суб'єктів права, захисту прав та інтересів громадян, а також юридичних осіб, що в кінцевому підсумку сприяє втіленню в життя і безпосередньому впливу норм і принципів Конституції на діяльність держави та суспільства. В рішеннях і висновках Конституційного Суду України, як правило, можна знайти цілісні за своєю формою і теоретично вивірені за суттю конституційного права правові прецеденти, які прийнято іменувати правовими позиціями (конституційно-правовими узагальненнями), що наближує їх до нормативного значення і регулятивного впливу на суспільні відносини, які були предметом розгляду Конституційним Судом України. Все частіше можна зустріти також правові прецеденти в ухвалах Конституційного Суду України, які приймаються на відмову у розгляді конституційних подань та звернень. Це може бути одна генеральна пра-
6
ВСТУП
вова позиція або декілька різних правових позицій стосовно суті питання, яке розглядалося Конституційним Судом і сформульоване для розуміння конституційної норми або норми закону. При дослідженні певних суспільних відносин у розумінні права виявляється співвідношення конкретного поняття з поняттям конституційного тлумачення. Правова позиція (висновок) Конституційного Суду — це результат, який досягається шляхом системного тлумачення норми закону відносно конституційних принципів та постулатів. Лише за таких умов може народжуватись узагальнення щодо конституційно-правового регулювання суспільних відносин у конкретній справі і Конституційний Суд офіційно оприлюднює свою позицію, яка має обов'язкове значення для вирішення наступних правових спорів, конкретних справ правозастосування суб'єктами права, особливо судами.