на сусідів, керувала матеріяльними справами. Маємо жінок, що вписали свої імена
в історію української культури: княгиня Анастасія Заславська в 1556-1561 рр.
давала кошти на переклад українською мовою Євангелії (Пересопницької) «для
ліпшого вирозумлення люду християнського посполитого»; княгиня Анна Гойська
заснувала школу при Почаївському манастирі; княгиня Олена Чарторийська-
Горностай заснувала школу при Пересопницькому манастирі (1595 р.). Року 1615
Галька Гулевич, дружина мозирського маршала Лозки, «палаючи побожною
ревностю до віри грецької», офірувала площу в Києві на Поділлі манастир та
школу.
МИСТЕЦТВО
а) Архітектура. Від бурхливої доби ХІУ-ХУІ ст. залишилося дуже мало
архітектурних пам'яток, особливо дерев'яних. Можна припускати, що якраз на цю
добу припадає створення українського стилю дерев'яних церков — трибанних та
п'ятибанних. То ді ж формувався поділ церкви на три частини: вівтар, властиву
церкву та «бабинець». Вікнам та дверям надавали характеристичної шестикутної
форми. Найбільше дерев'яних церков збереглося в Галичині, але й там датуються
вони переважно вже наступною добою. коли старі церкви правили лише за зразки
для нових.
Більше залишилося пам'яток мурованого будівництва. В ХІУ-ХЛ ст.
спостерігаються церковні будови переходового типу, в яких виявляються
попередні зразки візантійського стилю та нові впливи За ходу вже готицької
культури. Такі церкви були в Галичі — Різдві. Христового — XIV ст., в Межиріччі
на Волині XV ст., в Лаврів ському манастирі на Бойківщині — ХУ-ХУІ ст.