Смекни!
smekni.com

НПКЦПКУ (стр. 112 из 212)

Необхідність видалення свід­ків із залу судового засідання зумовлена перш за все тим, що ознайомлення недопитаних свідків з поясненням сто­рін, інших осіб, які беруть участь у справі, з показаннями допитаних свідків та з іншими процесуальними діями, що вчиняються в залі судового засідання, може вплинути на об'єктивність їх показань. А в обов'язок свідків вхо­дить давати правдиві показання відносно тих фактичних обставин, які їм відомі по справі, що розглядається су­дом. Крім того, свідки повинні давати правдиві відповіді на запитання суду та осіб, що беруть участь у справі.

2. Для запобігання впливу на об'єктивність показань недопитаних свідків судовий розпорядник вживає заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав. Найбільш дієвим видається залишення допитаних свідків в залі засідань і допит усіх свідків в одному судовому засіданні.

Якщо судове засідання відкладається або допитано не всіх свідків через їх неявку, то виконання вимог ч.2 коментованої статті стає неможливим. Адже зрозуміло, що проконтролювати чи спілкуються свідки між собою в перерві між засіданнями суду стає неможливим. З огляду на це, показання свідків, які допитуються після того, як частина свідків вже була допитана судом, можуть бути зкореговані, а тому підлягають ретельній перевірці. Особливо це стосується свідків, які викликаються з ініціативи тієї самої сторони.

Стаття 166. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу

1. Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи.

2. Підстави для відводу, порядок розгляду заяви про відвід та наслідки її задоволення визначаються главою 3 розділу І цього Кодексу.

1. Після видалення свідків головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання. Наприклад, “Справа розглядається Галицький районним судом м.Львова у складі судді Угриновської за участю секретаря судового засідання Кравчука”.

2. Далі головуючий роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи. Зокрема, суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті справи; він на попередньому розгляді даної справи брав участь у процесі як свідок, експерт, перекладач, представник, прокурор, секретар судового засідання; він є родичем сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі; перебуває в особистих стосунках з особами, які беруть участь у справі; будуть встановлені інші обставини, які викликають сумнів в його безсторонності.

Роз‘яснивши право заявити відвід, суддя запитує в осіб, які беруть участь у справі, чи бажають вони заявити відвід. Часто замість цього судді запитують, чи довіряють особи, які беруть участь у справі, суду. Вважаємо, що такого запитання слід уникати, оскільки недовіра і відвід – це не тотожні поняття. Сторона може не довіряти суду, але правом заявити відвід не скористатися.

У разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.

Заява про відвід вирішується у нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Ухвала оскаженню не підлягає.

Про наслідки відводу суду див. коментар до ст. 25 ЦПК.

Стаття 167. Роз'яснення особам, які беруть участь у справі,

їх прав та обов'язків

1. Головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, про що зазначається в журналі судового засідання.

1. Завдання, що стоять перед судом у стадії судового розгляду справи, визначають характер діяльності суду та осіб, які беруть участь у справі, а також їх права та процесуальні гарантії цих прав. Для того, щоб розгля­нути і вирішити справу, винести законне та обґрунтоване рішення, суду необхідно дослідити всі докази у справі, вста­новити всі факти, що мають значення для справи, з'ясува­ти правовідносини, що існують між сторонами, встанови­ти дійсні права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Правильно і швидко здійснити все це суд може лише за активної участі в розгляді справи всіх заінтересованих осіб.

Особи, які беруть участь у справі, мають комплекс прав на стадії судового розгляду справи, що забезпечується процесуальними гарантіями. Цивільне процесуальне законодавство передбачає широке коло прав, якими можуть користуватися особи, які беруть участь у справі. Права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі (ст.27 ЦПК), процесуальні права та обов’язки сторін (ст.31 ЦПК) повинні бути роз’ясненні судом.

2. Роз’яснення особам, які беруть участь у справі їх прав та обов’язків має велике значення, оскільки більша частина цих осіб не знає про них, таким чином не знаючи свого права неможливо ним скористатися. Коли особа розуміє зміст своїх прав “можна чекати усвідомленого і вільного з їх боку розпорядження правами і виконання обов’язків”.[38]

Про те, що даним особам роз’яснено їхні права та обов’язки заноситься і до протоколу (журналу) судового засідання.

3. Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 05.03.1997р. “Про підготовку цивільних справ до судового розгляду” з метою забезпечення найбільш повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи в судовому засіданні необхідно роз'яснити сторонам і третім особам, які викликаються, що вони повинні довести обставини, на які посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також їхні інші права і обов'язки, передбачені правилами цивільного судочинства, оскільки вони користуються цими правами та несуть обов’язки і в процесі підготовки справи до судового розгляду. Проте роз’яснення прав та обов’язків особам, які беруть участь у справі, на стадії підготовки справи до судового розгляду не знімає обов’зок із суду роз’яснити права і обов’язки ще раз на цій стадії цивільного судочинства.

Стаття 168. Розгляд судом заяв і клопотань осіб,

які беруть участь у справі

1. Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню.

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право заявляти клопотання. Це право випли­ває з таких суттєвих принципів цивільного процесу, як змагальність, диспозитивність, демократизм.

Під клопотанням слід розуміти звернення до суду осіб, які беруть участь у справі, з проханням про здійснення таких процесуальних дій, без яких, на їх дум­ку, справа не може бути правильно вирішена.

Клопотання про витребування нових доказів, про участь у справі третіх осіб, про відкладення судового розгляду справи та з інших питань суд повинен вирішувати попередньо з‘ясовуючи думку осіб, які беруть участь у справі. На підставі думок осіб, які беруть участь у справі, та свого внутрішнього переконання, яке базується на законі, суд вирішує питання про те, чи підлягає задоволенню клопо­тання.

Клопотання осіб, які беруть участь у справі, про витребування нових доказів та з усіх інших питань, пов'язаних з розглядом справи, суд вирішує негайно. Відкладення вирішення цих клопотань на інший час, “залишення їх відкритими”, зміна черговості їх вирішення не допускається.

Кількість клопотань, заявлених особою, не обмежується. Всі вони повинні вирішуватися у встановленому порядку, тобто задовільнятися або відхилятися ухвалою суду.

Клопотання заявляються та вирішуються почергово. Тобто кожне заявлене клопотання повинно бути вирішене, після чого суд може розглядати інше клопотання. Не допускається одночасне заявлення або вирішення усіх клопотань.

Відмова в їх задоволенні не позбавляє права осіб, які беруть участь у справі, знову заявляти клопотання з того самого питання в процесі судового розгляду (п.8, 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції” від 21.12.1990р. №9).

Суд вправі відмовити у задоволенні клопотання про виклик свідків, якщо у ньому не зазначенні обставини, які він може підтвердити, або відомості про ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи чи не можуть підтверджуватись показаннями свідків.

Стаття 169. Наслідки неявки в судове засідання особи,

яка бере участь у справі

1. Суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі:

1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки;

2) неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;