Смекни!
smekni.com

НПКЦПКУ (стр. 187 из 212)

Касаційний суд повинен перевірити законність відмо­ви від касаційної скарги і вправі не прийняти її, коли така відмо­ва порушує права і охоронювані законом інтереси будь-якої особи або коли це пов'язано з юридичною необізнаністю сторони, яка від­мовилась від касаційної скарги. Якщо відмову від касаційної скар­ги суд не прийняв, касаційне провадження триває.

Стаття 331. Підготовка справи до касаційного розгляду

1. Після отримання справи суддя-доповідач протягом десяти днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі.

1. Справа, якої стосується касаційна скарга надсилається до суду касаційної інстан­ції на вимогу судді-доповідача і надходять не інакше як через канцелярію касаційного суду, де реєстру­ється, оформляється і передається відповідному судді.

Суддя-доповідач протягом десяти днів ознайомлюється з матеріалами справи та готує письмову доповідь. У доповіді мають бути викладені обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, а також з‘ясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі.

На цьому етапі суддя-доповідач фактично визначається з власною правовою позицією у справі та пропозиціями щодо майбутнього рішення суду.

Стаття 332. Попередній розгляд справи

1. Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у нарадчій кімнаті без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. (Частина перша статті 332 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2875-IV від 08.09.2005р.)

2. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.

3. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

4. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.

5. Суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. (Частина п'ята статті 332 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2875-IV від 08.09.2005 р.)

1. Суд касаційної інстанції у складі трьох суддів у нарадчій кімнаті без ви­клику осіб, які беруть участь у справі, протягом 5 днів після складення суддею-доповідачем доповіді по справі вирішує питан­ня про передачу справи на розгляд складу судової палати, тобто про допуск справи до касаційного розгляду.

2. Суддя-доповідач на попередньому судовому засіданні доповідає колегії у складі трьох суддів про свої висновки у справі та вносить відповідні пропозиції.

Якщо суддя - доповідач виявив, що відсутні підстави для скасування рішення (тобто не встановлено незаконності оскаржуваного судового рішення) і судова колегія погодилась з цією думкою, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

За наявності підстав, які тягнуть обов'язкове скасування судового рішення, суд скасовує рішення. Відповідно до ст. 338 ЦПК судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;

2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справу;

3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;

4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі;

5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.

3. За наслідками попереднього розгляду справи в касаційному провадженні може бути прийняте одне з таких рішень: 1) про відхилення касаційної скарги; 2) про скасування судового рішення; 3) про призначення справи до судового розгляду.

Справа призначається до судового розгляду, якщо наведені у касаційні скарзі доводи дають підстави вважати, що має місце порушення норм матеріального або процесуального права при вирішенні спору, але не має обставин, які є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Ця норма є винятком із загального правила, наведеного у ч.1 ст.19 ЦПК, за яким рішення (ухвала) суду постановляється більшістю голосів суддів.

Про допуск справи до касаційного розгляду або про відмову в допуску суд постановляє ухвалу, яка підписується всім складом суду і оскарженню не підлягає.

4. Справа, яка допущена до касаційного розгляду, передається судді-доповідачу, який провадить її підготовку до судового розгляду. До змісту підго­товки входить виготовлення доповіді, в якій викладаються обставини, необ­хідні для постановлена рішення суду касаційної інстанції. Виготовлена до­повідь передається визначеному складу суддів судової палати Верховного Суду України чи колегії суддів судової палати Верховного Суду України, які будуть розглядати справу у касаційному порядку у випадках, передбачених ЦПК (ч. 3 ст. 16 ЦПК), а справа призначається до розгляду, про день, час і місце якого повідомляються особи, які беруть участь у справі.

5. Суд касаційної інстанції приймає рішення про відмову у задоволенні касаційної скарги і залишення рішення без змін, або про скасування рішення суду без участі сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, позбавлені можливості доводити у касаційному суді переконливість своїх доказів, що гарантовано п. 4 ст. 129 Конституції України.

На практиці важко перевірити чи дійсно відбулося засідання колегії суддів у нарадчій кімнаті, чи це відбувалося так, що суддя-доповідач обійшов своїх колег-суддів і одержав їх підписи на підготовленому документі. Тому вимога про попереднє засідання, яка відбувається без сторін та інших осіб, які беруть участь у справі має формальний характер та суперечить, на нашу думку, конституційним гарантіям прав особи у сфері судочинства.

Стаття 333. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

1. У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі п'яти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності особи, які брали участь у справі, можуть бути викликані для надання пояснень у справі. (Частина перша статті 333 в редакції Закону № 2875-IV від 08.09.2005 р.)

2. Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається.

3. Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги.

4. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

5. У своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.

6. Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати.

7. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.

1. Розгляд справи відбувається в судовому засіданні, яке провадиться в приміщенні Верховного Суду України. В судове засідання ні скаржник, ні особи, які брали участь у справі, не викликаються. Ця норма суперечить п. 4 ст. 6 Закону “Про судоустрій” , відповідно до якого ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.

Фактично Верховний Суд України, який був ініціатором появи такої норми, істотно обмежив права осіб, які беруть участь у справі, передбачені іншим законодавством і на його думку касаційний розгляд справи краще проводити таємно, без участі зацікавлених осіб. На нашу думку, така позиція є неправильною і не сприяє досягненню завдань цивільного судочинства. Якщо в залі не має осіб, які беруть участь у справі, то судовий розгляд фактично зводиться до обговорення рішення суду між суддями, які входять до складу колегії.

Однак якщо скаржник бажає взяти участь у касаційному розгляді справи, він може клопотати про це перед Верховним Судом України, додатково покликаючись при цьому на згадану вище норму Закону “Про судоустрій”.

2. Склад суду, при розгляді справи в касаційному порядку регламентовано п. 4 ст. 19 ЦПК, передбачено, що розгляд здійснюється судовою колегією у складі 5 суддів.

3. У призначений час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення якого суду розгля­дається. Після цього з'ясовує, хто з осіб, які брали участь у справі, з‘явився, перевіряє їх особу, а також повноваження представників, потім оголо­шує склад суду, а також прізвище перекладача і роз'яснює особам, які бе­руть участь у справі, їх право заявляти відводи та інші процесуальні права і обов'язки.