Смекни!
smekni.com

НПКЦПКУ (стр. 160 из 212)

- індосант — юридична або фізична особа, яка володіє векселем і здійснює передатний напис (індосамент).

Ухвала суду надсилаєтсья також всім нотаріусам відповідного нотаріального округу, на території якого знаходиться місце платежу за векселем. У разі неакцепту векселя платником, відмові у здійснення платежу за векселем векселедавцем векселедержатель має право опротестувати вексель.

Відповідно до Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002 № 508, протест — це офіційно засвідчена вимога щодо здійснення встановлених законодавством про вексельний обіг дій за векселем і свідчення про їх невиконання. Протест є фактом, що свідчить про ухиляння від законодавчо встановленого порядку обігу векселя і про настання певних правових наслідків.

Процедура опротестування векселя регламентована розділом 33 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. № 20/5.

Відповідно до ст. 8 Закону “Про обіг векселів в Україні” від 05.04.2001 р., вексель, опротестований нотаріусом є виконавчим документом. В такому випадку векселедержатель може задовольнити свої права, які передбачені векселем, безпосередньо, тобто не звертаючись до суду. Саме тому, при пред’явленні векселя нотаріусу для вчинення протесту, щодо якого постановлено ухвалу, якою заборонено будь-які операції за ним, нотаріус зобов’язаний повідомити відповідний суд про пред’явлення такого векселя для вчинення протесту.

3. З дати постановлення ухвали суду зупиняється перебіг усіх строків щодо обігу втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя, встановлених законодавством про обіг векселів.

Стаття 263. Зміст публікації

1. Публікація про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя, з приводу яких подано заяву до суду, повинна містити інформацію, визначену пунктами 1 і 3 статті 261 цього Кодексу, а також пропозицію держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя повідомити суд у тримісячний строк про свої права на цінний папір або вексель. ( Частина перша статті 263 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2875-IV від 08.09.2005)

2. Публікація робиться за рахунок заявника у місцевій газеті за місцезнаходженням емітента цінного паперу або за місцем платежу векселя, а також в одному з офіційних друкованих видань.

1. У публікації зазначається: 1) найменування суду, в який поступила заява про визнання втраченого цінного папера на пред’явника або векселя недійсним та відновлення прав на них, 2) ім’я і місце проживання заявника, 3) найменування та місцезнаходження юридичної особи-заявника, 4) обставини, за яких втрачено цінний папір на пред’явника або вексель, 5) повну і точну назву емітента втраченого цінного паперу на пред’явника і його реквізити, а для векселя – вид, номер бланку, суму векселя, дату і місце складання, строк та місце платежу, найменування векселедавця та інших, відомих заявнику, зобов’язаних за векселем осіб, а також першого векселедержателя, 6) пропозиція, адресована держателю втраченого цінного папера на пред’явника або векселя, повідомити суд у тримісячний строк про свої права на цінний папір або вексель.

2. Публікація робиться за рахунок заявника у місцевій газеті за місцезнаходженням емітента цінного паперу або за місцем платежу векселя, а також в одному з офіційних друкованих видань. Відповідно до Указу Президента України “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” від 10.06.1997 р. № 503/97, офіційними друкованими виданнями є: "Офіційний вісник України", газета “Президентський вісник", газета “Урядовий кур’єр”. Офіційними друкованими виданнями, в яких здійснюється офіційне оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України, є також газета “Голос України”, “Відомості Верховної Ради України”.

3. З моменту виходу публікації, вважається, що усі зацікавлені особи повідомлені про наявність спору, а держателі цінного паперу (векселя) можуть заявити про свої права.

Стаття 264. Обов’язки держателя втраченого цінного паперу

на пред’явника або векселя

1. Держатель втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя повинен у встановлений строк подати до суду, який постановив ухвалу, разом з цінним папером на пред’явника або векселем заяву про те, що він є його держателем.

1. Даною статтею закріплено обов’язок держателя цінного паперу на пред’явника або векселя у встановлений строк подати до суду, який постановив ухвалу, разом з цінним папером на пред’явника або векселем заяву про те, що він є його держателем. Така заява повинна бути подана у тримісячний строк.

2. Заява подається до суду особисто держателем цінного паперу на пред’явника або надсилається до суду поштою. Подання заяви без цінного паперу (векселя) є підставою для витребування у держателя додаткових відомостей. Якщо незважаючи на вимогу суду, цінний папір (вексель) суду не надано, заява держателя жодних правових наслідків не породжує.

Заява подається в одному примірнику і судовим збором не оплачується.

3. Пропущення зазначеного строку не позбавляє держателя втраченого документу звернутися до суду із відповідною заявою і пізніше. Проте результат такого звернення залежатиме від того, чи не було прийнято рішення суду у справі до моменту звернення держателя.

Стаття 265. Строк пред’явлення позову заявником до держателя

втраченого цінного паперу або векселя

1. Якщо держатель втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя подасть заяву до суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви про визнання втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя недійсним та відновлення прав на нього без розгляду та встановлює строк для пред’явлення заявником позову в загальному порядку до держателя цього цінного паперу на пред’явника або векселя про їх витребування.

2. Строк пред’явлення позову заявником до держателя втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя не може бути більшим двох місяців.

3. Якщо заявник у встановлений судом строк не пред’явить позову до держателя втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя, суд постановляє ухвалу про зняття заборони здійснювати будь-які операції за цінним папером на пред’явника або за векселем.

4. Копія ухвали надсилається особам, зазначеним у частині другій статті 262 цього Кодексу.

1. Цією статтею передбачені наслідки подання заяви держателя цінного паперу (векселя). В такому випадку виникає спір про право на цінні папери між держателем та заявником – особою, яка втратила цінний папір на пред’явника або вексель.

Суд в порядку окремого провадження не може вирішити цей спір, тому постановляє ухвалу про залишення заяви про визнання втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя недійсним та відновлення прав на нього без розгляду.

Постановлення такої ухвали надає право заявнику у строк, встановлений судом, пред’явити позов в загальному порядку до держателя втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя про їх витребування. Конкретний строк встановлюється судом, але не може перевищувати двох місяців.

У разі пропущення строку, встановленого судом, для пред’явлення позову заявником до держателя втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя, суд своєю ухвалою знімає (скасовує) заборону здійснювати будь-які операції за цінним папером на пред’явника або за векселем. Інших правових наслідків пропуску цього строку законом не передбачено.

2. Копія ухвали про зняття заборони здійснювати будь-які операції за цінним папером на пред’явника або за векселем надсилається особам, зазначеним у ч.2 ст. 262 ЦПК, тобто емітенту втраченого цінного паперу на пред’явника, зобов’язаним за векселем особам (у справі про визнання недійсним втраченого векселя та відновлення прав на нього), якщо їх адреси відомі суду, а також на адресу всіх нотаріусів відповідного нотаріального округу, на території якого знаходиться місце платежу за векселем.

Стаття 266. Призначення справи до розгляду

1. Якщо протягом тримісячного строку з дня публікації про виклик держателя втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя не надійде заяви, зазначеної у статті 264 цього Кодексу, суд призначає справу до розгляду.

2. Про день розгляду справи суд повідомляє заявника, емітента втраченого цінного паперу на пред’явника або зобов’язаних за векселем осіб.

1. У випадку, якщо держатель втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя не заявить про володіння втраченим цінним папером протягом тримісячного строку з дня публікації, суд призначає справу до розгляду в порядку окремого провадження.

2. Про день розгляду справи повідомляються заявник, емітент втраченого цінного паперу на пред’явника або зобов’язані за векселем особи.

3. Щодо визначення емітента цінного паперу та зобов’язаних за векселем осіб див. також коментар до ст. 262 ЦПК України.

Стаття 267. Вирішення справи

1. За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення про визнання втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя недійсним або про відмову в задоволенні заявленої вимоги. Рішення про визнання втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя недійсним є підставою для видачі заявникові цінного паперу на пред’явника замість визнаного недійсним або проведення визначених ним операцій; для здійснення платежу за векселем або для видачі заявникові векселя замість визнаного недійсним та для відновлення зобов’язаними за векселем особами передавальних написів.

2. Рішення суду про визнання недійсним втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя публікується в порядку, встановленому частиною другою статті 263 цього Кодексу.