Смекни!
smekni.com

НПКЦПКУ (стр. 124 из 212)

Це робиться для того, щоб втілити принцип об’єктивності, повноти та достовірності дослідження всіх обставин справи.

2. Щоб не порушувати процесуальний порядок, після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку відповідно до правил цивільного судочинства.

Стаття 195. Вихід суду для ухвалення рішення

1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення.

2. Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.

3. Розгляд справи у випадку, встановленому частиною другою цієї статті, проводиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

4. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву.

1. Постановлення та проголошення судового рішен­ня — це заключна частина судового засідання, де суд у колегіальному складі чи суддя одноособово вирішує спра­ву по суті і проголошує судове рішення.

2. Підготовка тексту судового рішення здійснюється суддею особисто у нарадчій кімнаті. Роботою суду під час постановлення судового рішення керує головуючий.

У нарадчій кімнаті суд вирішує такі питання фактич­ного і правового характеру: чи мали місце обставини, на які вказали сторони та інші особи, які беруть участь у справі, та якими доказами підтверджуються ці обставини; чи достовірні докази; які правовідносини сторін, що виплива­ють із встановлених фактів; яка правова норма підлягає застосуванню і як на підставі цієї норми і згідно із вста­новленими фактами повинно бути вирішено справу; чи підлягають стягненню судові витрати і як повинно бути розподілено між сторонами їх стягнення; чи підлягає рішення негайному виконанню.

3. Всі питання, які виникають під час наради, якщо справа розглядається колегіально, вирішується суддями шляхом голосування, більшістю голосів. Жоден суддя не має права утриматися від голосування. Для того, щоб дати суддям можливість діяти самостійно і не впливати на них своїм авторитетом, головуючий голосує останнім. Суддя, який не згідний з рішенням більшості, може письмово викласти свою окрему думку, яка приєднується до справи, але в судовому засіданні не оголошується.

Постановлене рішення викладається в письмовій фор­мі головуючим чи одним із суддів при колегіальному розгляді справи і засвідчується підписами всього складу суду.

4. Постановлене в нарадчій кімнаті судове рішення ого­лошується в судовому засіданні публічно. Рішення суду постановляється ім'ям України. Рішення повинно бути постановлене негайно після розгляду справи. Проголошуючи судове рішення, головуючий повинен чітко пояснити заінтересованим особам його зміст, а та­кож порядок і строк оскарження рішення. Після цього судове засідання оголошується закритим і відповідно завершується стадія судового розгляду.

5. У процесі постановлення судового рішення, як і у ході судових дебатів, у суда може виникнути потреба з‘ясувати додаткові обставини. Тому суд може постановити ухвалу про поновлення судового розгляду справи по суті в тій частині, яку треба з’ясувати. Після дослідження цієї обставини, суд переходить до судових дебатів з приводу додатково досліджених обставин. Суд може відкласти розгляд справи, якщо з’ясувати потрібні обставини додатковою перевіркою суду в даному засіданні не вдалося.

Далі справа розглядається за правилами цивільного судочинства.

Стаття 196. Таємниця нарадчої кімнати

1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.

2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.

3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.

1. Однією з гарантій незалежності та неупередженості суду є таємниця нарадчої кімнати. Її зміст полягає в тому, що під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Забороняється не лише перебувати, але й тимчасово входити в нарадчу кімнату. Це правило стосується як учасників процесу, так і інших осіб (суддів, помічників, секретарів). Це положення встановлено для того, щоб ніхто не міг вплинути на рішення суду.

Рішення повинне бути постановлено відразу після судового розгляду. Інші справи в цей час розглядатися судом (або суддями) не можуть.

Після підписання тексту судового рішення, суд повертається до залу судового засідання і судове рішення проголошується прилюдно. Головуючий повинен роз’яснити особам, які беруть участь у справі, зміст рішення, порядок і строк його оскарження. На цьому судовий розгляд завершується.

Предметом таємниці є хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті. У цьому і полягає таємниця нарадчої кімнати.


ГЛАВА 5

ФІКСУВАННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 197. Фіксування судового засідання технічними засобами

1. Суд, під час судового розгляду справи, здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду.

3. Повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.

4. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета, тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

5. За клопотанням особи, яка бере участь у справі, може бути за плату здійснено повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання за розпорядженням головуючого. Особа, яка бере участь у справі, має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис цивільного процесу.

6. Розмір плати за роздрукування технічного запису судового засідання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1. Конституція України встановила у числі основних засад судочинства повне фіксування його технічними засобами (п. 7 ст. 129 Конституції України). Фіксування судового засідання є важливою гарантією його законності і дозволяє відтворити весь або частини процесу.

Фіксування судового процесу технічними засобами - технічний запис судового засідання за допомогою комплексу з фіксування судового процесу, що включає в себе створення аудіофонограми судового засідання.

Фонограма - звуковий запис на відповідному носії (магнітному диску, диску для лазерних систем зчитування тощо) судового засідання, що перетворений у форму електронних даних та включає обов'язкові реквізити: дату, час, місце створення запису, номер справи. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій).

Технічна фіксація процесу стала можливою у зв‘язку із розвитком сучасної техніки, яка дозволяє точно і повно фіксувати усе, що відбувається під час судового засідання. На відміну від стенографування та протоколювання, під час технічного запису вплив людського фактору на зміст запису є мінімальним.

2. Повне фіксування судового засідання у цивільних справах здійснюється секретарем судового засідання або іншим працівником апарату суду за розпорядженням головуючого та за допомогою звукозаписувального технічного запису. Відповідно до п. 2-1 Перехідних положень до ЦПК до 1 січня 2008 року повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. В усіх інших випадках хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.

3. Порядок фіксування судового процесу технічними засобами в загальних судах України визначено Інструкцією про порядок фіксування судового процесу технічними засобами в загальних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 21.07.2005р. № 84 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8.08.2005 р. за № 868/11148).

Повноваження для звукозапису судових засідань, створення архівних та робочих копій фонограм покладаються на секретаря судового засідання або працівника, визначеного головою суду (далі - секретар). Секретар допускається до звукозапису, створення примірників фонограм за наявності сертифіката про проходження курсу навчання за темою "Технічне фіксування судового процесу".

Повноваження для перегляду всієї службової інформації комплексу звукозапису, організації розподілу доступу, налагодження комплексу звукозапису та його обслуговування покладаються на особу, яка пройшла відповідне навчання (далі - адміністратор). Обов'язки адміністратора можуть покладатися на секретаря.

Повноваження щодо створення архівних та робочих копій (якщо вони не покладені на секретаря), підтримання архіву, виготовлення з архівних даних робочих копій та копій на вимогу учасників процесу, підготовка дисків з фонограмами для передачі в інший суд, ознайомлення учасників процесу з фонограмами судових засідань покладаються на архіваріуса суду (далі - архіваріус).