Стаття 358. Повноваження Верховного Суду України при розгляді
справи у зв'язку з винятковими обставинами
1. Розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право:
1) постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення ршення, ухвали без змін;
2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення і направити справу відповідно на новий розгляд у суд першої, апеляційної або касаційної інстанції;
3) постановити ухвалу про скасування судового рішення і залишити в силі судове рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної або касаційної інстанції;
4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;
5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
2. У випадках, коли допущені судом першої інстанції порушення закону не були усунені судом апеляційної чи касаційної інстанції або одночасно допущені судом першої, апеляційної і касаційної інстанцій, Верховний Суд України скасовує всі рішення та ухвали у справі.
1. Коментована стаття визначає повноваження Верховного Суду при розгляді справи у зв’язку з винятковими обставинами. При наявності підстав, передбачених ст. 354 ЦПК Верховний Суд України може відхилити скаргу, та залишити рішення, ухвалу без зміни; скасувати рішення або ухвалу та направити її в суд першої, апеляційної або касаційної інстанції; скасувати рішення, яким помилково скасовано правильне і законне рішення, скасувати рішення та постановити нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд. Суд може також: скасувати справу та закрити провадження у справі або залишити заяву без розгляду. Суд може скасувати всі рішення у справі, якщо допущені помилки не були усунуті вищестоящими судами.
Отже закон передбачає широкі можливості для Верховного Суду України для виправлення недоліків рішень або ухвал, але за однієї умови що судом встановлено підстави, передбачені ст. 354 ЦПК України.
Стаття 359. Підстави для скасування чи зміни судових рішень
1. Верховний Суд України скасовує або змінює ухвалені у справі судові рішення тільки з підстав, визначених статтею 354 цього Кодексу.
1. Підставами для скасування або зміни рішень Верховним Судом Украйни є лише підстави, визначені у ст. 354 ЩПК України. (Див. коментар до ст. 354) Інші порушення, виявлені під час перегляду справи за винятковими обставинами, не можуть бути підставами для скасування або зімни судових рішень.
Стаття 360. Законна сила рішень і ухвал Верховного Суду
України
1. Ухвалені Верховним Судом України рішення або постановлені ним ухвали набирають законної сили з моменту їх проголошення і оскарженню не підлягають.
1. Рішення та ухвали Верховного Суду України набирають законної сили з моменту їх проголошення, тобто підлягають виконанню негайно. Оскарженню дані рішення та ухвали не підлягають, оскільки Верховний Суд України є найвищою судовою установою України.
Разом з тим, відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, зокрема до Європейського суду з прав людини.
Глава 4
ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ
ОБСТАВИНАМИ
Стаття 361. Підстави перегляду
1. Рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
2. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
1. Перегляд рішення за нововиявленими обставинами – це факультативна стадія цивільного процесу під час якої суд, який ухвалив судове рішення, після набрання ним законної сили, переглядає його з ініціативи осіб, які брали участь у справі у зв‘язку із виявленням істотних обставин, що існували але не були їм відомі на час вирішення справи.
2. Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об’єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі та суду.
Прикладом такої обставини може бути виявлення заповіту після судового поділу майна в порядку спадкування за законом, виявлення факту, що одна з сторін була недієздатною на час розгляду справи, встановлення факту недійсності угоди чи актового запису, недійсність розірваного судом шлюбу.
Нова обставина, що з’явилася або змінилася після розгляду справи не є підставою для перегляду справи в порядку встановленому ст.361-366 ЦПК. Наприклад погіршення майнового стану відповідача після винесення рішення про стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі є підставою для пред’явлення позову про зниження розміру платежів, а не для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Нововиявлені обставини – це факти від, яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов’язків осіб, що беруть участь у справі.
Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постанвлення рішення суду. Так, 30 жовтня 1997 р. Сумським обласним судом у справі за позовом Л. Ж. і Л. А. до Полтавського обласного управління юстиції, управління капітального будівництва Полтавського міського виконавчого комітету, Х., С. і Н. про оскарження дій судового виконавця, витребування майна та відшкодування шкоди було постановлено рішення, що набрало законної сили.
У грудні 1998 р. Л. Ж. і Л. А. звернулись до суду із заявою про перегляд зазначеного рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Заявники посилались на те, що в жовтні 1998 р. при ознайомленні з матеріалами кримінальної справи їм стало відомо про існування переліку майна їх сім'ї, яке станом на 19 липня 1997 р. зберігалось у квартирі в м. Полтаві. Оскільки згаданий перелік судом при вирішенні спору не досліджувався, заявники вважали цю обставину підставою для перегляду рішення суду згідно з п. 1 ч. 2 ст. 343 ЦПК
Ухвалою Сумського обласного суду від 31 грудня 1998 р. заяву Л. Ж. та Л. А. відхилено у зв'язку з її необгрунтованістю.
У скарзі, поданій у касаційному порядку, Л. Ж. і Л. А. просили зазначену ухвалу скасувати як незаконну та необгрунтовану, а їх заяву направити в суд для розгляду по суті. Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України залишила скаргу без задоволення з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 343 ЦПК підставою для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд правильно виходив із того, що поданий заявниками документ за своєю правовою природою може бути доказом у справі, а не фактом, що може бути визнаний істотною обставиною, яка дає підстави для перегляду судового рішення. Крім того, про існування згаданого переліку майна було відомо при розгляді справи по суті, що підтверджується змістом наявної в її матеріалах заяви зазначеного управління міського виконавчого комітету від 31 липня 1997 р. № 12-62/697. Саме в цій заяві наведено перелік майна, яке не перелічено в акті опису від 10 листопада 1994 р., однак включено до переліку від 19 липня 1997 р.
За таких обставин обласний суд обгрунтовано відхилив відповідно до вимог гл. 43 ЦПК заяву Л. Ж. та Л. А. про перегляд рішення цього ж суду від 30 жовтня 1997 р.
У касаційній скарзі наведено доводи, що грунтуються на неправильному розумінні нововиявлених обставин, у зв'язку з чим судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України визнала їх безпідставними. Керуючись статтями 326, 310, 311 ЦПК, вона залишила скаргу без задоволення, а ухвалу Сумського обласного суду - без зміни.[112]
3. Предметом перегляду справи за нововиявленими обставинами, як правило, є рішення суду першої інстанції. Може бути також переглянуто ухвалу суду про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду. Всі решта ухвали суду першої інстанції не є предметом перегляду справи за нововиявленими обставинами, оскільки закріплені у них висновки суду не носять незворотнього характеру і суд вправі сам коректувати їх у процесі розгляду справи без попереднього скасування ухвали.
Предметом перегляду справи за нововиявленими обставинами також є рішення або ухвали суду вищої інстанції. Тут також маються на увазі лише такі акти, якими завершується провадження у справі тобто рішення суду у справі, ухвали про залишення заяви без розгляду, про припинення провадження у справі, нові рішення вищестоящих судів, які виносяться по суті справи, без передачі справи на новий розгляд. Переглядати ухвалу про передачу справи на повторний розгляд не має смислу, оскільки воно не перешкоджає можливості розгляду справи у зв’язку з нововиявленими обставинами.