У 4 та 5 частинах коментованої статті наводяться окремі найважливіші характеристики правового статусу Прем'єр-міністра України. Зокрема, він керує роботою Кабінету Міністрів. Інакше кажучи, Прем'єр-міністр виступає керівником (тобто главою) Кабінету Міністрів як колегіального органу. Відповідно всі інші його члени перебувають у становищі підлеглих щодо Прем'єр-міністра. Він головує на засіданнях Кабінету Міністрів, вступає від імені уряду в зносини з іншими державними органами, а також з урядами інших держав, підписує акти Кабінету Міністрів, визначає і розподіляє повноваження між Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами та міністрами, координує та контролює їхню діяльність, вживає заходів дисциплінарної відповідальності, крім звільнення з посади, до членів Кабінету Міністрів, виконує інші обов'язки щодо організації роботи уряду та його апарату (Секретаріату Кабінету Міністрів).
553
Конституція України
Розділ VI. Стаття І 15
Крім того, на Прем'єр-міністра покладається виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України у разі дострокового припинення повноважень Президента України в передбачених ст. 112 Конституції України випадках (див. коментар до цієї статті).
Як керівник колегіального органу Прем'єр-міністр спрямовує його роботу на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України (п. 11 ч. 1 ст. 85), а відтак несе як солідарну (перед Верховною Радою), так і персональну (перед Президентом) відповідальність за стан і наслідки роботи уряду в цілому.
До того ж згідно з останньою частиною коментованої статті Прем'єр-міністру надано важливе право і водночас покладений обов'язок – який є необхідною умовою реалізації відповідних установчих повноважень Президента України – входити до Президента України із поданням про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів. Це свідчить про ініціативну роль Прем'єр-міністра не лише у визначенні персонального складу Кабінету Міністрів України, а й у формуванні мережі центральних органів виконавчої влади, через яку уряд здійснює значний обсяг покладених на нього Конституцією і законами України функцій і повноважень.
Стаття 115. Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраним Президентом України.
Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Президентові України про свою відставку.
Відставка Прем'єр-міністра України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.
Прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України має наслідком відставку Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято Президентом України, за його дорученням продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України, але не довше ніж шістдесят днів.
554
Прем'єр-міністр України зобов'язаний подати Президентові України заяву про відставку Кабінету Міністрів України за рішенням Президента України чи у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції недовіри.
У коментованій статті закріплюються різні підстави припинення повноважень Кабінету Міністрів України і встановлюється термін, протягом якого має бути сформовано новостворюваний уряд.
Частина 1 ст. 115 встановлює обов'язковість складання повноважень Кабінету Міністрів України перед новообраним Президентом України. Це необхідно для того, щоб новообраний Президент отримав можливість виконати своє передбачене ст. 114 Конституції України право на призначення Прем'єр-міністра України, а також інших членів уряду на строк своїх повноважень. Звідси ж випливає сувора співвіднесеність строку повноважень Кабінету Міністрів зі строком повноважень Президента України. Кабінет Міністрів утворюється на строк, який не може перевищити строк повноважень Президента України, тобто п'ять років (ч. 1 ст. 103 Конституції України).
У Конституції України не встановлена процедура складання урядом повноважень перед новообраним Президентом України. У законодавчому врегулюванні цієї процедури доцільно виходити з того, що зазначене складення повноважень має відбуватись на церемонії вступу на пост новообраного Президента України шляхом подання Прем'єр-міністром заяви про відставку Кабінету Міністрів України Президентові України після складання ним присяги. З урахуванням викладеного на цей випадок припинення повноважень Кабінету Міністрів поширюється правило ч. 5 коментованої статті.
Інші випадки припинення повноважень Кабінету Міністрів України мають достроковий характер. Усі вони пов'язані з інститутом відставки. Передбачається, що вона можлива як за власною ініціативою - добровільна, так і за ініціативою Президента України чи Верховної Ради України - вимушена (або обов'язкова). В усіх випадках про відставку заявляється (тобто подається заява) Президентові України.
Із частин 2 та 3 коментованої статті випливає, що право на добровільну відставку мають як окремі члени уряду, так і Кабінет Міністрів України в цілому (тобто в повному складі). В останньому
555
Конституція України
Розділ VI. Стаття 116
випадку це право може бути реалізовано або шляхом персональних заяв про відставку від всіх членів уряду, або шляхом заяви про відставку одного Прем'єр-міністра. Адже його відставка, згідно з ч. З, має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. Це правило відповідає керівній ролі Прем'єр-міністра у складі Кабінету Міністрів України і ступеню його впливу на визначення персонального складу уряду (див. коментар попередньої статті).
Слід зазначити, що Конституція України прямо не передбачає форми реагування Президента України на заяви про добровільну відставку. Але його право прийняти чи не прийняти добровільну відставку випливає з аналізу: по-перше, п. 9 ч. 1 ст. 106 Конституції України, де розмежовуються положення про те, що Президент України як «припиняє повноваження Прем'єр-міністра України», так і «приймає рішення про його відставку»; по-друге, ч. 5 коментованої статті, де говориться про відставку уряду, яку «прийнято Президентом України», що побічним чином підтверджує протилежну можливість – «неприйняття» такої відставки.
У частинах 4 та 6 коментованої статті закріплюються підстави вимушеної відставки Кабінету Міністрів України.
Перша підстава - це прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України, що має наслідком його відставку. Резолюція недовіри може бути прийнята в результаті розгляду Верховною Радою України питання про відповідальність Кабінету Міністрів згідно з правилами, передбаченими ст. 87 Конституції України (див. коментар до цієї статті). У зв'язку з прийняттям Верховною Радою резолюції недовіри Прем'єр-міністр зобов'язаний подати Президентові України заяву про відставку Кабінету Міністрів, яка приймається Президентом України.
Друга підстава вимушеної відставки Кабінету Міністрів – це рішення Президента України про припинення повноважень Прем'єр-міністра. Необхідно підкреслити, що йдеться саме про повноваження Прем'єр-міністра, а не Кабінету Міністрів, оскільки серед конституційно визначених повноважень Президента України щодо призначення та змін персонального складу Кабінету Міністрів (пункти 9, 10 ч. 1 ст. 106 Конституції України) право Президента України за власною ініціативою припиняти в цілому повноваження Кабінету Міністрів України не передбачено. Власне, в цьому немає і потреби, оскільки згідно з ч. 6 коментованої статті за рішенням Президента України про припинення повноважень Прем'єр-
556
міністра, яке може бути прийнято на вільний розсуд Президента, Прем'єр-міністр зобов'язаний подати Президентові України заяву про відставку Кабінету Міністрів України у повному складі.
Частина 5 коментованої статті має за своїм змістом підсумовуюче значення, враховуючи, що вона поширюється на всі випадки добровільної чи вимушеної відставки Кабінету Міністрів України. В цій частині з метою збереження політичної стабільності виконавчої влади, безперервності керівництва системою її органів та поступовості кадрових змін в уряді передбачається, що Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято Президентом України, за його дорученням продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України, але не довше ніж шістдесят днів.
Конституція прямо не визначає час настання «початку роботи» новосформованого Кабінету Міністрів. Але, виходячи з колегіальної природи цього органу і відповідного способу прийняття ним рішень, «початком роботи» новосформованого Кабінету Міністрів слід вважати час призначення Президентом України пропонованого Прем'єр-міністром більшості персонального складу уряду, необхідної для забезпечення легітимності його рішень.
Слід також додати, що припинення повноважень окремих членів Кабінету Міністрів України, за винятком Прем'єр-міністра України, можливе також в наслідок звільнення їх зі своїх посад Президентом України за його власною ініціативою, хоч і не виключається будь-яке ініціювання з боку Прем'єр-міністра. В цьому випадку ніякі заяви членів уряду про відставку не потрібні, Президент є цілком вільним в обґрунтуванні своїх рішень про звільнення з посад конкретних членів уряду. Зазначена можливість передбачається п. 10 ч. 1 ст. 106 Конституції України, згідно з яким Президент України не тільки «призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України...», а й «припиняє їхні повноваження на цих посадах».