Коментована стаття присвячена термінам скликання парламенту України, специфіці їх скликання в умовах воєнного і надзвичайного стану.
397
Конституція України
Розділ IV. Стаття 84
Правові норми, які містяться у ст. 83 Конституції України спрямовані на забезпечення ефективного функціонування Верховної Ради України, головним повноваженням якої як єдиного органу законодавчої влади в державі є законотворча діяльність Ці норми, поряд з деякими іншими конституційними положеннями, визначають постійно діючий характер діяльності парламенту. Вони спрямовані на гарантування недопущення будь-яких відхилень щодо календарних строків початку чергових сесій Верховної Ради, можливого неправомірного намагання порушення цих строків, від кого б вони не виходили або у звичайних, або навіть у надзвичайних ситуаціях.
В Основному Законі визначено, що чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. У зв'язку з такою конституційною визначеністю початку роботи парламенту чергові сесії не скликаються. Для загальнонаціонального органу, яким є Верховна Рада України, встановлення в Конституції єдиних строків початку роботи її чергових сесій, крім гарантій від свавільного визначення подібних строків, містять також і раціональні установлення, спрямовані на додержання необхідного порядку в роботі українського парламенту, забезпечення узгодженості його діяльності із роботою різних державних органів, здійснення будь-яких державних заходів, планування своєї діяльності.
У статті 83 Конституції йдеться також про скликання позачергових (екстраординарних) сесій Верховної Ради України. Вони скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, тобто не менш як ста п'ятдесяти народних обранців, або на вимогу Президента України. При цьому обов'язково зазначається порядок денний сесії, що скликається. Строк скликання позачергової сесії не повинен перевищувати десять днів після надходження вимоги про необхідність її скликання. Не пізніше ніж за три дні до скликання позачергової сесії розпорядження Голови Верховної Ради України з цього питання публікується У друкованому органі Верховної Ради України з обов'язковим зазначенням порядку денного сесії.
У Конституції встановлено також порядок і час скликання сесій в умовах введення в Україні воєнного чи надзвичайного стану. Рішення про введення воєнного або надзвичайного стану в 398
її:
Україні приймає Президент України (пп. 20 і 21 ст. 106 Конституції). Ці рішення згідно з п. 31 ст. 85 Конституції мають бути затверджені Верховною Радою протягом двох днів з моменту звернення Президента до Верховної Ради з таких питань. Сесія Верховної Ради в разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні збирається у дводенний строк без попереднього оголошення про її скликання. Якщо засідання Верховної Ради відбуватиметься поза офіційним залом засідань, про це має бути повідомлено кожного народного депутата із зазначенням адреси проведення парламентських зборів. У такому разі сесія Верховної Ради збирається у дводенний строк, коли воєнний чи надзвичайний стан оголошується на всій території України, а не лише в
окремих її місцевостях.
Якщо дія воєнного чи надзвичайного стану збіглася із закінченням встановленого строку діяльності Верховної Ради даного скликання, її повноваження без прийняття спеціального рішення продовжується до дня засідання першої сесії Верховної Ради України, новообраного парламенту після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Стаття 84. Засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради України.
Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування.
Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто.
Ця стаття присвячена організаційним аспектам проведення засідань Верховної Ради України. На перший погляд, за короткими і чіткими формулюваннями положень статті містяться суто регламент і установлення проведення засідань законодавчого органу державної влади. Але більш ретельний аналіз і осмислення їх змісту дає можливість розуміти глибші потенційні можливості в діяльності послідовно демократичного, виборного, колегіального органу, яким є Верховна Рада України. Справжня відкритість її роботи становить неодмінну умову належної реалізації принципу чисельності в її діяльності. Ця відкритість перед-
399
Конституція України
Розділ IV. Стаття 85
бачає право бути присутніми на засіданнях Верховної Ради пред, ставників ЗМІ, різних державних і недержавних організацій, проводити трансляції роботи сесій по радіо і телебаченню. Порядок висвітлення парламентських засідань, 'їх час та обсяг визначаються самою Верховною Радою. Зараз ставиться питання про можливість відвідання відкритих засідань Верховної Ради у встановленому порядку громадянами України та зарубіжними гостями, що відвідують Україну.
Стаття 84 Конституції передбачає можливість проведення і закритих засідань Верховної Ради. Такі засідання відбуваються за рішенням більшості народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України, тобто якщо за таке рішення проголосують більш як 225 депутатів. Закриті засідання відбуваються, коли обговорюються відомості, що становлять державну таємницю, або конкретно визначені питання, наприклад, з проблем національної безпеки, розгляд яких з поважних причин вимагає закритого режиму. У таких засіданнях при обговоренні відповідних питань можуть брати участь Президент України, члени Кабінету Міністрів України, а також інші особи, якщо необхідність цього визначена Верховною Радою або ЇЇ Головою. Порядок поширення матеріалів закритого засідання, їх публікації визначається в рішенні парламенту України.
Відносно прийняття рішень Верховної Ради в Основному Законі вказується, шо вони приймаються виключно на пленарних засіданнях шляхом голосування. Причому кожний депутат має один голос. Він повинен брати участь у голосуванні особисто і не може доручати голосувати від свого імені іншим депутатам. Така вимога випливає з того, що пленарні засідання є основною формою діяльності Верховної Ради як єдиного органу законодавчої влади в Україні. Надзвичайна державна важливість цієї діяльності обумовлює її детальну регламентацію у спеціальному правовому акті – Регламенті Верховної Ради України. Питання, які виносяться на розгляд у пленарних засіданнях, повинні обов'язково включатися до порядку денного цих засідань і попередньо ретельно готуватися до їх розгляду.
Порядок денний чергової сесії Верховної Ради затверджується на кожну чергову сесію. Зміна чи виключення питань із затвердженого порядку денного оформляється окремим рішенням, яке після відповідного обговорення приймається не менш як дво-400
третинами голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради. У разі, коли із зазначеного питання є пропозиція погоджувальної ради депутатських фракцій, груп, рішення щодо неї може прийматись без обговорення більшістю голосів депутатів від
конституційного складу.
Перед кожним пленарним засіданням відбувається поіменна реєстрація народних депутатів. Кожний з них одержує проекти законів, постанов та інші документи, які розглядатимуться на
засіданнях сесії.
Рішення Верховної Ради після ретельного обговорення питань, що розглядаються, приймаються відкритим голосуванням за допомогою електронної системи підрахунку голосів, а з деяких питань таємним голосування шляхом подачі бюлетенів. Голосування здійснюється депутатами особисто в залі засідань, або у відведеному для таємного голосування бюлетенями місці біля зали засідань. Порядок голосування відносно тих чи інших питань діяльності Верховної Ради визначається Регламентом Верховної Ради України,
Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:
внесення змін до Конституції України в межах і порядку,передбачених розділом ХШ цієї Конституції;
призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції;
прийняття законів;
затвердження Державного бюджету України та внесеннязмін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;
визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;
затвердження загальнодержавних програм економічного,науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;
заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
401
26 472
9) оголошення за поданням Президента України стану війни іУкладення миру, схвалення рішення Президента України про вико-
Конституція України
ристання Збройних Сил України та інших військових формувань » разі збройної агресії проти України;
усунення Президента України з поста в порядку особливоїпро„иедури (імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції,
розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програмидіяльності Кабінету Міністрів України;
12) надання згоди на призначення Президентом УкраїнщПрем'єр-міністра України;
13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету МіністрівУкраїни відповідно до цієї Конституції;