Поточний рахунок в іноземній валюті фізичній особі-нерезиден-
ту відкривається на підставі тих же документів, що і фізичній особі-резиденту, а також копії легалізованого дозволу центрального банку іноземної країни на відкриття рахунку у разі, якщо це передбачено угодами між центральними банками країн або законодавством відповідної іноземної країни, засвідченої нотаріально.
Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті представництву юридичної особи-нерезидента до уповноваженого банку подаються;
— заява про відкриття рахунку;
— копія свідоцтва про реєстрацію представництва в уповноважених органах України, засвідчена нотаріально або органом, що видав свідоцтво;
— копія легалізованого витягу з торговельного, банківського чи судового реєстру або реєстраційне посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи-нерезидента, засвідчена нотаріально;
— копія легалізованої довіреності юридичної особи-нерезидента її офіційному представнику на ведення справ в Україні, засвідчена нотаріально;
— картка із зразками підписів та відбитком печатки, засвідчена нотаріально.
Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті розташованим на території України іноземним дипломатичним, консульським, торговельним та іншим офіційним представництвам іноземних держав до уповноваженого банку подаються:
— заява про відкриття рахунку;
117
— копія посвідчення Міністерства закордонних справ України про акредитацію посольства (представництва) на території України, засвідчена нотаріально або органом, що видав посвідчення;
— картка із зразками підписів та відбитком печатки, засвідчена Міністерством закордонних справ України або нотаріально.
Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті іноземному інвестору до уповноваженого банку подаються такі ж документи, які необхідні для відкриття таким інвесторам рахунку в національній валюті України, про що йшлося вище.
Депозитні (вкладні) рахунки в іноземній валюті відкриваються уповноваженим банком фізичним і юридичним особам (резидентам та нерезидентам) на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та банком на визначений у договорі строк.
Відкриття депозитних (вкладних) рахунків в іноземній валюті фізичним особам здійснюється на підставі договору за умови пред'явлення паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу.
Розділ 6 Інструкції про відкриття рахунків грунтовно регламентує особливості відкриття рахунків деяким іншим клієнтам та режим функціонування рахунків залежно від виду і того, хто є власником рахунку.
Окремо слід зупинитись на питаннях відкриття та режиму кодованих рахунків. Такі рахунки були запроваджені Указом Президента України за № 805 від 21 липня 1998 р. «Про деякі питання захисту банківської таємниці» на заміну анонімних валютних рахунків. Анонімні валютні рахунки фізичних осіб існували в Україні з 1995 р. після прийняття Указу Президента України за № 679 від 1 серпня 1995 р. «Про відкриття анонімних валютних рахунків фізичних осіб (резидентів і нерезидентів)». Запровадження цих рахунків було спрямоване на залучення валютних коштів від населення України та фізичних осіб-нерезидентів. Принциповою особливістю анонімних рахунків було те, що при їх відкритті не вимагалось документів, що посвідчували особу вкладника, власники рахунків були невідомі працівникам банку. Ця обставина могла бути використана злочинними структурами для «відмивання» коштів. Питання протидії легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, останнім часом стало дуже актуальним у всьому світі. У 1997 р. Україна ратифікувала Конвенцію про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, 1990 р. Це вимагало приведення внутрішнього законодавства у відповідність з нормами конвенції, зокрема, щодо можливості надання інформації про власників коштів на рахунках і руху цих коштів.
У зв'язку з цим Указом Президента України «Про деякі питання захисту банківської таємниці» за № 805 від 21 липня 1998 р. було заборонено відкриття нових анонімних валютних рахунків і передбачено закриття анонімних рахунків або трансформацію їх в кодовані та інші рахунки.
118
Кодований рахунок — це рахунок, що відкривається в іноземній або національній валюті України фізичній особі (резиденту чи нерезиденту) не як суб'єкту підприємницької діяльності, а операції за цим рахунком здійснюються із застосуванням електронного підпису — коду (набору цифр або літер), встановленого самим власником рахунку при його відкритті. Кодовані рахунки можуть бути поточними і вкладними.
Від анонімних кодовані рахунки відрізняються тим, що відкриваються за умови обов'язкового пред'явлення банку паспорта або документа, що його заміняє, та дотримання інших вимог, передбачених Інструкцією про відкриття рахунків, стосовно відкриття звичайних поточних чи депозитних рахунків фізичних осіб, викладених раніше, крім зразка підпису, який замінюється кодом. Отже, за умов, передбачених чинним законодавством, довідки за кодованими рахунками можуть надаватися уповноваженим органам у такому ж порядку, як і за іншими рахунками фізичних осіб. У свою чергу від звичайних, «некодованих» рахунків, кодовані відрізняються способом здійснення операцій — за електронним кодом та підвищеним ступенем захисту від розголошення інформації щодо цього рахунку. Це означає, що доступ до інформації стосовно таких рахунків має вузьке коло працівників банку, які займаються відкриттям та веденням кодованих рахунків. Встановлено особливий порядок зберігання документів, за якими можуть ідентифікуватися власники рахунків. Іноді відкриття і ведення операцій за кодованими рахунками здійснюються в окремих приміщеннях.
Правовідносини, пов'язані з кодованими рахунками, регулюються Інструкцією про порядок відкриття та функціонування кодованих рахунків фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) у іноземній валюті та національній валюті України, затвердженою постановою Правління Національного банку України за № 469 від 9 листопада 1998 р. Крім того, 23 грудня 1998 р. постановою Правління Національного банку України за № 540 затверджена Інструкція про порядок закриття діючих анонімних валютних рахунків фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) або трансформації цих рахунків у інші рахунки.
6.6. Переоформлення і закриття рахунків
Порядок переоформлення рахунків залежить від підстав, що зумовили необхідність такого переоформлення.
Так, наприклад, якщо має місце лише зміна найменування, форми власності тощо, яка не викликана реорганізацією, установі банку слід подавати заяву власника, нову копію свідоцтва про державну реєстрацію, належним чином оформлені зміни до установчих документів та копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік.
У разі переоформлення рахунку в зв'язку з реорганізацією підприємства (злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділення), тобто коли фактично має місце припинення діяльності
119
одного підприємства і виникнення іншого, мають подаватися такі документи, як і при відкритті рахунку.
Якщо підприємство ліквідується, його основний рахунок переоформляється на ім'я ліквідаційної комісії, для чого подається рішення про ліквідацію підприємства і нотаріально засвідчена картка із зразками підписів уповноважених членів ліквідаційної комісії і відбитком печатки підприємства, що ліквідується. Ліквідаційна комісія вживає заходів щодо закриття додаткових рахунків.
Поточні рахунки закриваються в установах банку:
— на підставі заяви власника рахунку;
— на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації підприємства;
— на підставі відповідного рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства;
— на інших підставах, передбачених чинним законодавством України чи договором між установою банку та власником рахунку.
За відсутності згоди обслуговуючого банку розірвати договір на обслуговування банківського рахунку та закрити рахунок на підставі заяви клієнта власник рахунку має право передати спір на вирішення суду в порядку, передбаченому чинним законодавством. Серед підстав, за якими банк має право порушити питання про розірвання договору, може бути відсутність операцій за рахунком протягом встановленого договором на відкриття та обслуговування банківського рахунку строку, за винятком бюджетних установ.
Власник рахунку має право порушити питання про розірвання договору в разі відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку та ін. У цьому разі залишки коштів власника рахунку, які неможливо перерахувати на поточний рахунок, відкритий в іншому банку, через їх відсутність на кореспондентському рахунку попереднього банку, обліковуються на рахунку № 2903 «Кредиторська заборгованість клієнтів за недіючими рахунками».
Певні особливості порядку закриття рахунків, передбачені Інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, зумовлені необхідністю забезпечення податкового контролю, та наявністю такого явища, як картотека та інститути основного і додаткового рахунків.
Основний поточний рахунок відрізняється від додаткового тим, що до нього за відсутності або браку коштів для виконання документів на безспірне списання (стягнення) коштів, а також доручень клієнтів на перерахування до бюджетів та державних цільових фондів сум податків і зборів (обов'язкових платежів), неподаткових платежів та санкцій за несвоєчасну сплату цих платежів, ведеться позабалансовий рахунок № 9803 «Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів