— доходи (витрати) за кредитами і депозитами та за іншими відсотковими фінансовими інструментами, в тому числі за цінними паперами з фіксованим прибутком, що так чи інакше підраховані;
— доходи (витрати) у вигляді амортизації дисконту (премії) за цінними паперами;
— комісійні, подібні за природою до відсотків. Наприклад, доходи (витрати) від розміщення коштів у вигляді позики або за зобов'язання її надати, що визначаються пропорційно часу і сумі вимоги (зобов'язання).
Комісійні доходи (витрати) — це доходи (витрати) за усіма послугами, наданими (одержаними) контрагентам, окрім комісійних, що подібні за природою до відсотків. До категорії комісійних належать:
— комісійні за гарантії розміщення позик від імені інших кредиторів та за операціями з цінними паперами;
— комісійні доходи (витрати) від операцій за розрахунково-касове обслуговування, обслуговування кредитних (депозитних) рахунків, за зберігання цінностей та здійснення операцій з цінними паперами;
— комісійні за проведення операцій з іноземною валютою та за продаж або купівлю монет і банківських металів для третіх сторін;
— інші комісійні доходи (витрати) за операціями, що визначаються Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Торговельні прибутки (збитки) — це чисті прибутки (збитки) від операцій купівлі-продажу різних фінансових інструментів. До них належать:
— чисті прибутки (збитки) від діяльності на валютному ринку і ринку банківських металів;
— чисті прибутки (збитки) від операцій з цінними паперами на продаж;
— чисті прибутки (збитки) від торгівлі іншими фінансовими інструментами.
Інші банківські операційні доходи (витрати) — доходи (витрати) від банківської діяльності, що не включені у вищеперерахова-ні групи, визначені як «інші» доходи (витрати). До них належать: доходи від цінних паперів з непередбаченим доходом (дивіденди від акцій, що зберігаються як об'єкт торгівлі та капіталовкладень).
Небанківські операційні доходи і витрати поділяють на такі групи: адміністративні витрати; інші небанківські операційні доходи (витрати).
304
Адміністративні витрати — це витрати, пов 'язані із забезпеченням діяльності банку. До них належать: витрати на утримання персоналу (заробітна плата, премії); сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток; витрати на утримання та експлуатацію основних засобів та нематеріальних активів; інші експлуатаційні витрати (роботи і послуги, що використовуються банком у процесі комерційної діяльності, 5\УІРТ, винагорода посередникам, охорона тощо).
Інші небанківські операційні доходи (витрати) виникають у процесі здійснення небанківських операцій, які є складовою діяльності банку. До них належать: доходи (витрати) від продажу основних засобів, нематеріальних активів і фінансових інвестицій (вкладення у цінні папери та інвестиції в асоційовані і дочірні компанії); доходи від орендних операцій; доходи від продажу окремих небанківських послуг (аудиторські послуги, підтримка програмного забезпечення, консультації нефінансового характеру тощо) та інших операцій.
Операції з резервом банку здійснюються банком для відображення реального результату діяльності банку із урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості його операцій.
Резерви формуються під знецінення заборгованості за кредитами, втрати від знецінення цінних паперів та під іншу сумнівну дебіторську заборгованість, яка визначається у цей звітний період.
Непередбачені доходи і витрати. Доходи (витрати) вважаються непередбаченими, якщо вони мають такі ознаки:
— виникають у разі надзвичайних подій і мають одноразовий характер — прибуток (збиток) буде визначений тільки за фактом подій;
— не повторюються по суті (наприклад, виникли через зміни у правилах бухгалтерського обліку активів і пасивів). Непередбачені доходи і витрати не можуть бути взяті до уваги для фінансової оцінки банку.
Доходи та витрати мають визнаватися такими, що належать до того звітного періоду, до якого вони відносяться, незважаючи на те, коли одержується або виплачується готівка чи її еквівалент. Установи, що звітують, відносять до відповідної статті звіту нараховані суми доходів і витрат за кожним фінансовим інструментом на кожну звітну дату. Винагороди, комісійні та інші прибутки реєструються в міру виконання операцій. Дивіденди, які одержуються, визнаються в тому періоді, в якому банк одержує інформацію про їх оголошення.
Обороти і залишки за рахунками доходів і витрат накопичуються з початку звітного року і наприкінці року закриваються на рахунок 5900 «Результат поточного року».
У восьмому класі відкриваються рахунки, деталізація яких визначається банком самостійно. Дані восьмого класу не враховуються у фінансових звітах банку.
305
У дев 'ятому класі обліковуються позабалансові операції:
— вимоги та зобов'язання банку, які можуть виникнути в майбутні періоди та за якими банк зазнає ризику; документи і цінності.
— розрахунки за операціями з приватизації.
Бухгалтерський облік операцій за позабалансовими рахунками, як і за балансовими, ведеться за системою подвійного запису. Позабалансові рахунки кореспондують тільки між собою. Усі рахунки дев'ятого класу поділяють на три частини.
1. Рахунки розділів 90—95 використовуються для обліку операцій, які є ризиковими для банку. Це зобов'язання та вимоги за укладеними, але ще не виконаними угодами, як, наприклад, кредитні лінії, дозволений овердрафт, непокриті безвідкличні акредитиви, різні гарантійні зобов'язання, зобов'язання за цінними паперами, спотові, форвардні та умовні контракти з купівлі-продажу іноземної валюти й інших фінансових інструментів. За рахунками розділів 90—95 не обліковуються надані зобов'язання, за якими не існують кредитні або ринкові ризики, наприклад, видані гарантії або акредитиви, за якими існує покриття у формі заставних депозитів або блокованих коштів клієнтів. При цьому такі кошти обліковуються за рахунком «Кошти в розрахунках».
Рахунки розділів 90—95 можуть бути активними або пасивними.
За рахунками розділів 90—95 обліковуються безвідкличні операції лише за угодами, які мають юридичну силу. Відкличні зобов'язання не є ризиковими і можуть на розсуд банку обліковуватись у розділі 98 або позасистемно.
2. Рахунки розділів 96—98 використовуються для обліку документів, цінностей та розрахунків за операціями з приватизації. Всі рахунки цих розділів активні.
3. Рахунки розділу 99 використовуються для обліку позабалансових операцій на контррахунках, які використовуються для подвійного запису. Контррахунки відкриваються в аналітичному обліку у будь-якому розрізі на розсуд банку. Наприклад:
— у розрізі контрагентів — тоді на контррахунку кожного контрагента відображатиметься позиція банку за позабалансовими зобов'язаннями і вимогами до цього контрагента;
— у розрізі фінансових інструментів як технічні рахунки без аналітичного змісту.
Література
1. Крумноу Ю. Банковский учет по международньш стандартам бухгал-терской отчетности // Бизнес и банки. — М., 1996. — № 49.
2. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку: Пер. з англ. // За ред. С. Голова. - К., 1998.
3. Петрова С. Бухгалтерський та складський облік запасів товарно-матеріальних цінностей комерційних банків України // Вісник Національного банку України. — 1999. — № 7.
4. Ричаківська В. Бухгалтерський облік — основа формування економічної інформації // Вісник Національного банку України. — 1999.
- № 2.
5. Сенищ П., Ричаківська В., Олексієнко М. Теоретичні аспекти реформування бухгалтерського обліку в банках // Вісник Національного банку України. — 1997. — № 11.
6. Собко В. Бухгалтерський облік у підприємництві. — К., 1995.
7. Стоян В. Управлінський облік і контролінг у системі управління комерційним банком // Банківська справа. — 1997. — № 4.
8. Ширинская 3. Принципи бухгалтерского учета // Бизнес и банки. — М., 1999. - № 16.
307
Розділ 14
Банківська статистика: проблеми регулювання
■ Законодавчіактипрорегулюваннябанківської статистики
^ Порядокнаданнястатистичноїінформації
^ Перелікфайлівтаформзвітностібанків, щонадаютьсяНаціональномубанкуУкраїни
^ Відповідальністьзадостовірністьінформації
Процес переходу до ринкової економіки потребує постійної, надійної та докладної інформації, яка характеризує стан грошово-кредитного ринку та діяльність банківської системи України. Така інформація потрібна Національному банку України як центральному банку держави для виконання регулюючих та наглядових функцій.
Законодавчими підставами для регулювання банківської статистики є Закон України «Про державну статистику» від 17 вересня 1992 р., Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 р., постанова Правління Національного банку України за № 436 від 12 грудня 1997 р. «Про затвердження «Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України», роз'яснення Національного банку України. Правила організації фінансової та статистичної звітності банків України містять вимоги щодо складання форм банківської звітності відповідно до нового Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України за № 388 від 21 листопада 1997 р. Банківську статистичну звітність надають регіональні управління Національного банку України, комерційні банки, що мають статус юридичної особи, дирекції та філії банків, що є резидентами і нерезидентами України, а також філії іноземних банків в Україні.