Перерозподіл земельних ділянок лісового фонду та лісових ресурсів (передача їх від одного лісокористувача іншому).
Вилучення земельних ділянок лісового фонду з користування та вилучення лісових ресурсів з користування. Ці дії у межах своїх повноважень здійснюють ради усіх рівнів щодо земельних ділянок лісового фонду, які можуть вилучатися у лісокористувачів для державних або громадських потреб; у разі припинення права користування цими ділянками під час ліквідації підприємств, установ, організацій; у разі здійснення таких користувань з порушеннями вимог лісового законодавства. Вилучення лісових ресурсів з користування здійснюється органами, які видали спеціальний дозвіл на таке користування у випадках закінчення строку користування, добровільної відмови від лісокористування, порушення вимог щодо використання лісових ресурсів. У разі незгоди з винесенням рішень щодо припинення права користування земельними ділянками лісо вого фонду та припинення права лісокористування спори вирішуються у судовому порядку.
Ведення державного обліку лісів і державного лісового кадастру
Відповідно до ст. 96 Лісового кодексу України з метою забезпечення ефективної організації охорони і захисту лісів, раціонального використання лісового фонду, відтворення лісів, здійснення систематичного контролю за якісними і кількісними змінами в лісовому фонді ведуться державний облік лісів і державний лісовий кадастр (далі — державний лісовий кадастр). Згідно з Порядком ведення державного обліку лісів і державного лісового кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 1995 р. № 767', Інструкцією про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів, затвердженої наказом Мінлісгоспу від 15 листопада 1995 р. № 1342, державний лісовий кадастр включає систему відомостей про правовий режим лісового фонду, розподіл його між користувачами, поділ лісів за групами та віднесення їх до категорії захищеності, інші дані, що характеризують кількісний, якісний стан та економічну оцінку лісового фонду. Ведеться державний лісовий кадастр державними органами лісового господарства за єдиною для усіх лісів системою за рахунок державного бюджету.
Документація державного лісового кадастру ведеться на основі даних державного земельного кадастру, матеріалів лісовпорядкування, інвентаризації, обстежень і первинного обліку лісів та використання таких документів: рішень про надання в користування земель лісового фонду або їх вилучення; зміну категорій захищеності і груп лісів; актів огляду місць рубок; актів технічного приймання лісових культур; актів переведення не вкритих лісовою рослинністю земель у вкриті лісовою рослинністю землі; актів натурного обстеження у разі зміни категорії земель у результаті господарської діяльності, стихійних явищ та інших факторів.
Документація державного лісового кадастру країни поновлюється один раз на п'ять років підприємствами, установами, організаціями і громадянами, що мають у постійному користуванні землі лісового фонду, і подається державному лісогосподарському підприємству, в зоні якого розташовані землі лісового фонду.
Державні органи лісового господарства відповідного регіону перевіряють повноту і достовірність державної облікової інформації, формують зведені дані державного лісового кадастру і передають до центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, який узагальнює дані в цілому по країні. Зведена документація державного лісового кадастру підготовляється центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства і подається до Кабінету Міністрів України та Мінекономіки.
Центральний орган виконавчої влади з питань лісового господарства систематизує та зберігає документацію державного лісового кадастру, готує та видає інформаційні матеріали про лісовий фонд, а також здійснює державний контроль за додержанням встановленого порядку ведення документації державного лісового кадастру.
Лісовпорядкування
Лісовпорядкування — це територіальна просторова організація лісів для їх раціонального використання і охорони.
Відповідно до ст. 93 Лісового кодексу України лісовпорядкування — це система державних заходів, спрямованих на забезпечення ефективної охорони і захисту, раціональне використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства. Лісовпорядкування включає в себе такі лісовпорядні дії: визначення меж і внутрішньогосподарську організацію території лісогосподарських підприємств державних органів лісового господарства, території інших постійних лісокористувачів; виконання топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів; виявлення деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів; виявлення деревостанів, що потребують рубок; проведення пов'язаних з веденням лісового господарства заходів з відновлення лісів і лісорозведення, меліорації, охорони та захисту лісів тощо, а також визначення порядку і способів проведення цих робіт; обгрунтування поділу лісів на групи і віднесення їх до категорій захищеності; обчислення розрахункової лісосіки, обсягів рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та обсягів використання інших видів лісових ресурсів; визначення обсягів робіт з відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, а також інших лісогосподарських робіт;
лісобіологічні та інші обстеження і дослідження; авторський нагляд за здійсненням розроблених під час лісовпорядкування заходів, а також інші лісовпорядні дії.
За матеріалами лісовпорядкування для підприємств, організацій та установ, що ведуть лісове господарство, складаються і затверджуються державними органами відповідні проекти, які є основою для ведення лісового господарства і здійснення лісокористування.
Лісовпорядкування проводиться на всій території України державними лісовпорядними службами за кошти державного бюджету і за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
Контроль за використанням, відтворенням, захистом та охороною лісів
Контроль за використанням, відтворенням, захистом та охороною лісів полягає у забезпеченні додержання всіма державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування лісами, правил ведення лісового господарства, відтворення лісів, їх обліку та охорони, а також інших правил і норм, передбачених лісовим законодавством.
За суб'єктним складом контроль за використанням, відтворенням, захистом та охороною лісів поділяють на державний, громадський та виробничий.
У свою чергу, державний контроль у цій галузі є загальним і спеціальним.
Загальний державний контроль за використанням, відтворенням, захистом та охороною лісів у межах повноважень, визначених лісовим та іншим законодавством, здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, інші місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого та регіонального самоврядування.
Зокрема, Кабінет Міністрів України визначає порядок діяльності органів державної влади щодо організації охорони, захисту, використання та відтворення лісів; затверджує такси для обчислення розміру стягнень за шкоду, заподіяну лісовому господарству порушенням лісового законодавства; приймає рішення про обмеження або тимчасове припинення діяльності підприємств, установ і організацій в разі порушення ними лісового законодавства;
вирішує інші питання у галузі контролю за використанням, відтворенням, захистом та охороною лісів.
Важлива роль у здійсненні контролю у цій галузі належить державним органам надвідомчого комплексного управління — Міністерству екології та природних ресурсів України і його органам на місцях. Контрольні функції в галузі використання, відтворення, захисту та охорони лісів здійснює створена в системі центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Державна екологічна інспекція, Положення про яку затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 р. № 244.
Спеціальний контроль у галузі ведення лісового господарства в усіх лісах здійснює Державний комітет лісового господарства України та його органи на місцях.
Громадський контроль за використанням, відтворенням, захистом та охороною лісів здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища. Повноваження громадських інспекторів визначаються Положенням про громадських інспекторів
з охорони навколишнього природного середовища, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 5 липня 1999 р. № 150.