8. Визначення територій та вибір земельних ділянок для містобудівних потреб виключно за погодженням зі спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури.
9. Забудова земельних ділянок для містобудівних потреб здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому законодавством, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
10. Право на забудову (будівництво) виникає щодо земельних ділянок, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією та місцевими правилами забудови.
11. Складовою правового режиму земель населених пунктів є встановлення режиму забудови та іншого використання земель, призначених для містобудівних потреб:
а) встановлення цього режиму відповідною місцевою радою;
б) закріплення режиму забудови та іншого використання земель для містобудівних потреб у генеральних планах відповідних населених пунктів або місцевих правилах забудови;
в) врахування вказаного режиму при розробленні землевпорядної документації;
г) узгодження питань щодо забудови та іншого використання земель для містобудівних потреб із заінтересованими суміжними територіальними громадами на підставі угод та їх відображення в схемах планування цих територій та генеральних планах населених пунктів;
д) встановлення режиму забудови та іншого використання земель для містобудівних потреб не тягне припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до часу вилучення (викупу), надання цих ділянок для провадження запланованої містобудівної діяльності.
12. Реалізація вищезазначеного режиму земель населених пунктів для містобудівних потреб особами, яким належить право на забудову (будівництво), тобто юридичної можливості власника чи користувача земельної ділянки на здійснення на ній у порядку, встановленому законом, будівництва об'єкта, перебудови або знесення будинків і споруд.
13. Здійснення спеціальних функцій управління в сфері використання і охорони земель населених пунктів:
а) планування і забудова території;
б) ведення містобудівного кадастру,
До основних завдань планування і забудови території належить обгрунтування розподілу земель за цільовим призначенням та використання територій для містобудівних потреб.
Організаційно-правовими формами планування і забудови є:
а) генеральна схема планування території України',
б) схема планування території на регіональному і місцевому рівнях;
в) генеральний план населеного пункту;
г) детальний план території;
д) проект забудови території.
Розроблення та затвердження Генеральної схеми, схем планування окремих частин території України здійснюється в системі планування територій на загальнодержавному рівні.
Генеральна схема розробляється Кабінетом Міністрів України з урахуванням показників схем планування територій на регіональному рівні і затверджується Верховною Радою України.'
Вона, зокрема, містить:
а) аналіз стану використання території України та функціонування системи розселення;
б) напрями вдосконалення систем розселення та сталого розвитку населених пунктів;
в) комплекс заходів щодо її реалізації в цій частині та ін. Органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади використовують дані Генеральної схеми, зокрема, в процесі підготовки державної програми з питань охорони земель, довкілля, підготовки та розгляду висновків щодо містобудівної документації на регіональному і місцевому рівнях, створення резерву територій, призначених для перспективних містобудівних потреб загальнодержавного значення та визначення режиму використання цих земель тощо.
.Важлива роль належить схемам планування територій на місцевому рівні, в яких визначаються:
а) потреби в зміні меж населених пунктів та в територіях, передбачених для містобудівних потреб;
б) зонування територій для забудови та іншого використання тощо.
Генеральний план населеного пункту — земельно-містобудівний документ, у якому вирішуються питання щодо розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. В ньому визначаються:
а) потреби в територіях для забудови та іншого використання;
б) потреба в зміні межі населеного пункту, черговість і пріоритетність забудови та іншого використання території;
в) межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови територій;
г) загальний стан довкілля населеного пункту, основні фактори його формування, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно-гігієнічного стану;
д) планувальна структура та просторова композиція забудови населеного пункту;
е) інші вимоги, встановлені нормами чинного законодавства. Відповідні ради та їх виконавчі органи, а також Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в разі делегування їм повноважень на виконання вимог генеральних планів населених пунктів забезпечують:
а) підготовку обгрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів;
б) підготовку вихідних даних для розроблення планів земельно-господарського устрою території населеного пункту та іншої землевпорядної документації;
в) вирішення питання вибору, вилучення (викупу), передачі у власність чи надання в користування земельних ділянок, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування;
г) організацію проведення грошової оцінки земель;
д) встановлення на відповідних територіях режиму використання земель, призначених для містобудівних потреб;
е) організацію розроблення та затвердження місцевих правил забудови, детальних планів території, планів червоних ліній, іншої містобудівної документації та проектів тощо.
Відповідно до генерального плану території розробляється детальний план території, тобто містобудівна документація окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів.
Детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту, який визначає:
а) розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови;
б) розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови;
в) розташування інженерно-транспортної інфраструктури;
г) принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови;
д) інші вимоги, визначені державними будівельними нормами. Рішення про розроблення детальних планів території приймаються відповідними радами за поданням їх виконавчих органів, Київської та Севастопольської міських адміністрацій. Спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури відповідно до детального плану території надають висновки і пропозиції вказаним органам для наступного прийняття рішень у межах визначених законодавством повноважень щодо:
а) визначення земельних ділянок для розташування і будівництва об'єктів містобудування та іншого використання;
б) вибору, вилучення (викупу), передачі у власність або користування (оренду) земельних ділянок;
в) визначення поверховості та інших параметрів забудови території;
г) розроблення та затвердження місцевих правил забудови, проектів забудови території, проектів розподілу території мікрорайону (кварталу).
Чільне місце у системі містобудівної документації належить проекту забудови території, що розробляється для будівництва комплексів будинків і споруд з метою розташування об'єктів містобудування, місцевих проїздів відносно червоних ліній, архітектурно-просторове вирішення, призначення, щільність та інші показники конкретних об'єктів містобудування тощо.
У разі необхідності в його складі може розроблятися проект розподілу території для конкретного мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою розмежування земельних ділянок, зокрема визначення площ та меж:
а) прибудинкових територій існуючих і запроектованих жилих будинків;
б) земельних ділянок, на яких розміщують громадські споруди та інші об'єкти містобудування;
в) надлишків земельних ділянок, призначених для подальшого спорудження жилих і громадських будівель і споруд та іншого використання;
г) територій загального користування;
д) територій обмеженого користування земельною ділянкою, встановленого згідно з договором, за рішенням суду або в іншому визначеному законом порядку.
Рішення про розроблення та затвердження проектів розподілу території приймаються відповідними радами. Такі проекти є основою для визначення меж земельних ділянок на територіях існуючої забудови для розташування будинків і споруд, розроблення відповідної землевпорядної документації та оформлення відповідних правовстановлюючих документів власником, співвласником, орендарем земельних ділянок і встановлення меж земельних ділянок у натурі, площа яких визначається з урахуванням державних будівельних норм і детального плану території (проекту забудови території).
Функція ведення містобудівного кадастру включає дані:
а) плану зонування або генерального плану чи детального плану;
б) про належність територій до відповідних зон;
в) про правовий режим, допустимі види забудови та інше використання земельних ділянок;
г) про єдині умови та обмеження забудови окремих земельних ділянок;
д) про функціональне призначення та характер будівництва, інженерних мереж тощо;
е) інші відомості відповідно до державних будівельних норм.