За здійснення в межах курортних, лікувально-оздоровчих зон, курортів будь-якої діяльності, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно впливати на лікувальні якості санітарної території, що підлягає особливій охороні, можливе застосування адміністративної відповідальності за ст. 53 (невиконання природоохоронного режиму використання земель) КпАП.
За самовільну забудову будівлями, спорудами курортних, лікувально-оздоровчих зон, курортів до винних застосовується кримінальна відповідальність за ч.ч. 2, 3 ст. 199 КК України і адміністративна відповідальність за ст.ст. 53, 63, 97 КпАП.
Порядок застосування кримінальної і адміністративної відповідальності встановлюється КК України і КпАП.
Порушення режиму використання і охорони курортних, лікувально-оздоровчих зон, курортів може спричинити заподіяння шкоди, що є підставою для застосування майнової відповідальності.
Така шкода підлягає компенсації в розмірах і порядку, передбачених чинним законодавством України залежно від виду шкоди, об'єкту посягання. Так, у разі самовільного зайняття територій курортних, лікувально-оздоровчих зон, курортів, псування, забруднення земель оздоровчого призначення і інших порушень земельного законодавства збитки відшкодовуються в повному обсязі відповідно до ст.ст. 116, 117 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 440, 441, 453 Цивільного кодексу УРСР особами, що їх завдали. При відшкодуванні збитків, завданих такими порушеннями, суд відповідно до ч. 7 ст. 203 Цивільного процесуального кодексу України має право вийти за межі заявлених позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і інтересів користувачів курортних або лікувально-оздоровчих зон, курортів.
Збитки, завдані лісу на територіях курортних, лікувально-оздоровчих зон та курортів відшкодовуються в розмірах і порядку, встановленому лісовим законодавством, зокрема, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 1996 р.'.
Майнова відповідальність за шкоду, завдану деревам і зеленим насадженням на територіях курортних, лікувально-оздоровчих зон та курортів населених пунктів регулюється спеціальним нормативним актом.
Діяльність підприємств, що здійснюється з порушенням режиму використання і охорони курортних, лікувально-оздоровчих зон та курортів може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена в порядку, передбаченому постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 р.2.
Місцеві ради, державні органи охорони навколишнього природного середовища, лісового господарства та інші уповноважені державні органи України в межах своєї компетенції та в порядку, встановленому законодавством, припиняють роботи, що здійснюються підприємствами, закладами, організаціями і громадянами, якщо під час їх проведення не виконуються встановлені спеціальні вимоги з використання і охорони курортних, лікувально-оздоровчих зон, курортів.
Контрольні питання:
1. Визначте поняття «курортна зона» та розкрийте його юридичну природу.
2. Що таке лікувально-оздоровчі зони? ; 3. Що виступає юридичними факторами курортних і лікуваль-I но-оздоровчих зон?
4. Що таке правовий режим курортних, лікувально-оздоровчих зон?
; 5. Чим регулюється правовий режим курортів загальнодержавного значення? ? 6. Які існують види курортних і лікувально-оздоровчих зон?
7. Який порядок оголошення територій і зон курортними, лікувально-оздоровчими?
8. Які особливості управління в галузі використання та охорони : курортних, лікувально-оздоровчих зон?
9. У яких правових формах здійснюється використання курортних, лікувально-оздоровчих зон?
10. Що таке округи санітарної охорони курортних, лікувально-оздоровчих зон?
Глава З
Правовий режим використання та охорони рекреаційних зон
Питання до теми:
1. Поняття, склад і юридична природа рекреаційних зон.
2. Правовий режим і порядок створення рекреаційних зон. Види рекреаційних зон. Юридичні критерії зонування рекреаційних зон. Нормативи рекреаційної навантаженості.
3. Особливості управління в галузі використання та охорони рекреаційних зон.
4. Правові форми використання рекреаційних зон.
5. Правова охорона рекреаційних зон.
6. Проблеми відповідальності за порушення режиму використання та охорони рекреаційних зон.
§ 1. Поняття, склад і юридична природа рекреаційних зон
Правовий режим використання та охорони рекреаційних зон сприяє реалізації права громадян на безпечне навколишнє середовище. Використання та охорона рекреаційних зон має на меті забезпечити права громадян на дозвілля та відпочинок, на збереження та поліпшення їх здоров'я, на задоволення їх духовних і культурних потреб.
Рекреаційні зони можна розглядати з точки зору біологічного, соціального, гуманітарного, економічного, екологічного та юридичного значення.
Рекреаційні зони — це ділянки суші та водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення та туризму, для відновлення життєвих сил і працездатності людини, забезпечення екологічної безпеки (Закон України від 25 червня 1991 р. «Про охорону навколишнього природного середовища»). При цьому законодавець не пов'язує поняття рекреаційних зон з безпосереднім використанням тих чи інших територій в рекреаційних цілях, а передбачає можливість такого використання.
Поняття рекреаційних зон можна визначити, характеризуючи їхній склад. Рекреаційні зони включають:
а) ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, кемпінгів, туристських баз, стаціонарних і наметових туристсько-оздоровчих загонів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристських станцій, навчально-туристських стежин, маркованих трас, дитячих і спортивних загонів, розташованих за межами земель оздоровчого призначення;
б) ділянки парків, приміських зелених зон навколо міст та інших населених пунктів;
в) ділянки ботанічних, дендрологічних, зоологічних садів;
г) місцевості, що використовуються для туристичних походів, подорожування, спорту та відпочинку, огляду мальовничих краєвидів та історичних пам'яток, для фенологічних спостережень тощо.
Зазначений перелік не є вичерпним, бо до складу рекреаційних зон можуть входити й інші території, призначені для відпочинку населення.
Юридичними ознаками рекреаційних зон є:
— можливість використання для організації масового відпочинку населення сукупності природних, природно-соціальних умов і процесів та природно-антропогенних комплексів;
— підтвердження в установленому порядку якості ділянок суші та водного простору, що сприяє відновленню психологічних, психічних, фізіологічних, генетичних і духовних потреб людини;
— оголошення в установленому порядку меж, розмірів ділянок суші та водного простору рекреаційними зонами;
— визначення порядку використання таких зон для масового довгострокового та короткострокового відпочинку населення, їхньої охорони, обліку, моніторингу.
Наявність зазначених ознак є достатньою для визнання відповідних територій рекреаційними зонами.
§ 2. Правовий режим і порядок створення рекреаційних зон. Види рекреаційних зон. Юридичні критерії зонування рекреаційних зон. Нормативи рекреаційної навантаженості
Правовий режим рекреаційних зон
Правовий режим рекреаційних зон — це сукупність правил, вимог щодо створення, використання, управління, охорони рекреаційних зон, покликаних сприяти ефективному функціонуванню цих зон з метою відновлення життєвих сил і працездатності людини.
Рекреаційні зони як юридичне поняття є комплексним, тому їх правовий режим визначено в еколого-правових нормах різних законів.
Зміст правового режиму використання та охорони рекреаційних зон становлять:
— визначення поняття рекреаційним зон як об'єктів правового регулювання, їхні види, порядок створення-
— управління в галузі використання тд охорони рекреаційних зон;
— правові форми використання рекреаційних зон'
— механізм правової охорони рекреаційних зон"
— відповідальність за порушення правового режиму рекреаційних зон.
Уперше в законодавстві України поняття рекреаційних зон було визначено Законом України «Про охорону навколишнього при-родного середовища». В загальних риса\ було окреслено їхній правовий режим, органи, що встановлюють такий режим.
Доповнюється поняття рекреаційних зон та їхній правовий режим в Земельному кодексі Україна де визначається склад земель рекреаційного значення, іцо становлять базовий простір для створення таких зон. Водночас, перелік земель не є вичерпним. У загальних рисах кодексом визначено правовий режим рекреаційних зон, питання їхньої охорони та використання'.
Деякі особливості правового режиму рекреаційних зон визначено Лісовим кодексом України. Згідно зі ст. З цього кодексу рекреаційна функція лісу визнається переважною, а рекреаційне лісокористування розглядається як неодмінна умова відновлення сил і здоров'я людини, підвищення трудового потенціалу суспільства. Лісовий кодекс виділяє використання лісу та земельних ділянок лісового фонду в рекреаційних, культурно-оздоровчих, спортивних та туристичних цілях ^ самостійний вид права лісокористування, встановлює спеціальні права й обов'язки користувачів, порядок їх виникнення та припинення, особливості постійного та тимчасового лісокористування для зазначених цілей2. Режим рекреаційних зон визначається Порядком поділу лісів на групи, віднесення їх до категорій захищеності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р.3.