Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин ,в$? деться Міністерством екології та природних ресурсів України. .., .,.,і
Своєрідним продовженням Державного кадастру родовищ. ,і проявів корисних копалин є Державний баланс запасів корисних копалин. Державний баланс запасів корисних копалин містить відомості про кількість, якість та ступінь вивчення запасів корисних копалин стосовно родовищ, які мають промислове значення. Відповідно до ст. 44 Кодексу України про надра Державний баланс запасів корисних копалин містить відомості про розміщення родовищ, які мають промислове значення, рівень промислового освоєння, а також відомості про видобуток, втрати і забезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасами корисних копалин.
Державний баланс запасів корисних копалин ведеться Міністерством екології та природних ресурсів України.
Для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища. Кондиції на мінеральну сировину розробляються з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин, а також наявних у них цінних компонентів і підлягають експертизі Державною комісією України по запасах корисних копалин.
Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються Державною комісією України по запасах корисних копалин у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Видобуті корисні копалини, запаси корисних копалин, які втратили промислове значення, а також втрачені у процесі видобування або не підтверджені під час наступних геологорозвідувальних робіт чи розробки родовищ, підлягають списанню з обліку гірничодобувного підприємства в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 46 Кодексу України про надра)'.
Результати списання з обліку запасів корисних копалин облікуються у Державному інформаційному геологічному фонді України.
Державному обліку підлягають також ділянки надр, надані для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Ведення такого обліку покладено на Міністерство праці та соціальної політики України (ст. 47 Кодексу України про надра).
Державний контроль і нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, установлених законодавством України.
Державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) здійснюється Міністерством екології та природних ресурсів України і його органами на місцях відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від ЗО листопада 1994 р. № 8012.
Державний нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється Міністерством праці та соціальної політики України та його органами на місцях відповідно до Положення про порядок здійснення державного гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 1995 р. № 1343.
Державний контроль за використанням та охороною надр у межах своєї компетенції здійснюють ради, а також органи виконавчої влади на місцях (ст. 61 Кодексу України про надра).
Органи державного геологічного контролю перевіряють виконання державних програм геологорозвідувальних робіт, використання рішень з питань методичного забезпечення робіт з геологічного вивчення надр, обгрунтованість застосування методик і технологій, якість, комплексність, ефективність робіт з геологічного вивчення надр, повноту вихідних даних про кількість та якість запасів основних і спільно залягаючих корисних копалин, своєчасність і правильність державної реєстрації робіт з геологічного вивчення надр, наявність спеціальних дозволів (ліцензій) на використання надр та виконання передбачених ними умов; виконання рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин; дотримання під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення;
збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розробки родовищ корисних копалин, а також геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, що можуть бути використані при подальшому вивченні надр.
Органи державного геологічного контролю в межах своєї компетенції забезпечують вирішення інших питань щодо геологічного вивчення надр.
Органам державного геологічного контролю надано право:
1) припиняти всі види робіт з геологічного вивчення надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити псування родовищ, суттєве зниження ефективності робіт або призвести до значних збитків; 2) зупиняти діяльність підприємств і організацій, що займаються геологічним вивченням надр без спеціальних дозволів (ліцензій) або з порушенням умов, передбачених цими дозволами; 3) давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр.
Органам державного геологічного контролю відповідно до законодавства України можуть бути надані й інші права щодо запобігання і припинення порушень правил та норм геологічного вивчення надр.
Органи державного гірничого нагляду перевіряють: повноту вивчення родовищ корисних копалин, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умов їх розробки, будівництва та експлуатації підземних споруд, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва; своєчасність та правильність введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин; виконання вимог щодо охорони надр при веденні робіт з їх вивчення, встановлення кондицій на мінеральну сировину та експлуатації родовищ корисних копалин; правильність розробки родовищ корисних копалин; повноту видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; додержання встановленого порядку обліку запасів корисних копалин; обгрунтованість і своєчасність їх списання; додержання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час розробки родовищ корисних копалин; додержання правил та технологій переробки мінеральної сировини з метою забезпечення повнішого вилучення корисних компонентів та поліпшення якості кінцевої продукції; правильність і своєчасність проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, вирішення інших питань з нагляду за використанням та охороною надр в межах своєї компетенції.
Для виконання такого широкого кола повноважень органи державного гірничого нагляду наділені правами: 1) давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень норм і правил з ведення робіт під час геологічного вивчення надр, їх використання та охорони; 2) у порядку, встановленому законодавством України, припиняти роботи, пов'язані з користуванням надрами, у разі порушень відповідних норм і правил;
3) вимагати від користувачів надр обгрунтування щодо списання запасів корисних копалин; 4) давати рекомендації щодо впровадження нових прогресивних технологій переробки мінеральної сировини.
Органам державного гірничого нагляду законодавством України може бути надано й інші права для запобігання порушенням законодавства про надра та їх припинення.
Спори з питань користування надрами розглядаються органами державного геологічного контролю, державного гірничого нагляду, охорони навколишнього природного середовища, радами, судом, арбітражним судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством України.
До компетенції рад віднесено спори з питань користування надрами, пов'язані з розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод.
До відання органів державного гірничого нагляду належить вирішення спорів між надрокористувачами з питань користування надрами в зв'язку з розробкою родовищ незагальнопоширених корисних копалин, а також з питань користування надрами з метою, не пов'язаною з видобуванням корисних копалин.
До відання органів державного геологічного контролю належить вирішення спорів між надрокористувачами з питань користування надрами з метою геологічного вивчення надр.
Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземними юридичними особами і громадянами та власником надр, розглядаються відповідно до чинного законодавства України.
Згідно зі ст. 64 Кодексу України про надра, якщо позивачами у справах про стягнення коштів та відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушень законодавства про надра, виступають Міністерство праці та соціальної політики. Міністерство екології та природних ресурсів України або їх органи на місцях, вони звільняються від сплати державного мита.
§ 4. Правова охорона надр
У VI розділі Кодексу України про надра (ст.ст. 56—59) сформульовано ті заходи і вимоги, які спрямовані на охорону надр.
Основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;