12. Розміщення за межами зон можливого затоплення господарських об'єктів, що мають важливе значення для суспільного виробництва, та тих, затоплення яких може призвести до погіршення стану річки, або здійснення комплексу заходів щодо їх захисту від затоплення.
13. Встановлення можливого режиму зміни або припинення господарської діяльності на землях зон можливого затоплення, спроможної завдати шкоди під час затоплення цих територій іншим землевласникам, землекористувачам та навколишньому природному середовищу.
14. Використання земель прибережних захисних смуг, водоохоронних зон, зон санітарної охорони, природно-заповідного фонду та інших територій зі спеціальним статусом у межах зон можливого затоплення з урахуванням вимог екологічного законодавства.
15. Мінімізація збитків у зонах можливого затоплення внаслідок повеней та паводків шляхом будівництва гідротехнічних споруд, винесення об'єктів, побудованих з порушенням нормативів і вимог законодавства, зміни або припинення господарської діяльності, переорієнтації використання земель тощо проводиться за рахунок коштів землевласників, землекористувачів та місцевого бюджету.
Д. Особливості правового режиму земель лісового фонду.
Землями лісового фонду визнаються землі, вкриті лісом, а також не вкриті лісом, але надані для потреб лісового господарства (ст. 76 ЗК України).
Землі лісового фонду використовуються за цільовим призначенням для ведення лісового господарства (ст. 77 ЗК України).
Землі лісового фонду поділяються:
а) на лісові землі;
б) нелісові землі. Лісові землі включають:
а) земельні ділянки, вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю;
б) земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісненню (зруби, згарища, пустирі, рідколісся тощо);
в) земельні ділянки, зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами.
Нелісові землі охоплюють земельні ділянки, зайняті:
а) спорудами пов'язаними з веденням лісового господарства;
б) трасами ліній електропередач;
в) трубопроводами, підземними комунікаціями тощо;
г) сільськогосподарськими угіддями (ріллею, багаторічними насадженнями, сіножатями, пасовищами, наданими для потреб лісового господарства);
д) болотами і водоймами в межах земель лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства.
Віднесення земельних ділянок до складу цих земель, визначення їх меж регулюється земельним законодавством України.
Структура правового режиму земель лісового фонду:
1. Вказаний режим визначається нормами ЗК України та здебільшого Лісового кодексу (ЛК) України', зокрема ст.ст. 5, 6, 9, 10, 22, 27, 39, 71—80 останнього та ін.
2. Землекористувачами цих земель можуть бути тільки лісокори-стувачі.
3. Надання вказаних земель у користування здійснюється виключно за рішенням відповідних рад.
4. Правовий режим цих земель обумовлюється цільовим використанням земельних ділянок для:
а) ведення лісового господарства;
б) використання лісових ресурсів;
в) здійснення інших видів лісокористування:
— мисливського господарства;
— оздоровчих (культурно-оздоровчих);
— рекреаційних;
— спортивних;
— туристських;
— науково-дослідницьких потреб.
5. Використання земель лісового фонду здійснюється переважно на праві землекористування (постійного або тимчасового), за винятком частини земель лісового фонду, що входять до єдиного масиву земель селянських (фермерських) господарств розміром до 5 гектарів.
Право постійного землекористування посвідчується Державним актом на право постійного користування землями лісового фонду.
Посвідчення права тимчасового землекористування на землях лісового фонду здійснюється шляхом укладення договору.
,6. Наявність спеціального об'єкта права землекористування лісових угідь.
7. Встановлення спеціальних вимог щодо використання і охорони «особливо захисних» земельних ділянок лісового фонду з режимом обмеженого лісокористування, що пов'язано з поділом лісів на групи та категорії захищеності.
8. Здійснення управлінських функцій місцевими радами, зокрема надання та вилучення цих земель, проводиться за територіальним принципом їх поширення, характеру, виду лісокористування, здійснення іншої діяльності.
Так, до відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим належить, зокрема:
а) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними;
б) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у тимчасове користування та припинення цього права для:
— проведення науково-дослідних робіт;
— потреб мисливського господарства.
Відповідно обласні ради забезпечують:
а) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними;
б) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у тимчасове користування та припинення цього права з метою:
— заготівлі деревини шляхом рубок головного користування та живиці;
— проведення науково-дослідних робіт;
— задоволення потреб мисливського господарства. Районні ради здійснюють надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у тимчасове користування для:
— культурно-оздоровчих цілей;
— рекреаційних потреб;
— спортивно-туристичного використання.
Міські ради у межах своєї юрисдикції забезпечують:
а) надання земельних ділянок лісового фонду в постійне користування та припинення права користування ними;
б) надання земельних ділянок лісового фонду в тимчасове користування для:
— спеціального використання лісових ресурсів;
— культурно-оздоровчих цілей;
— рекреаційних потреб;
— спортивно-туристичного використання;
— проведення науково-дослідних робіт. Селищні, сільські ради, відповідно у межах своєї юрисдикції, здійснюють:
а) надання земельних ділянок лісового фонду в постійне користування та припинення права користування ними;
Е б) надання земельних ділянок лісового фонду в тимчасове ко-| ристування для:
' — спеціального використання лісових ресурсів;
— культурно-оздоровчих цілей;
— рекреаційних потреб;
— спортивно-туристичного використання;
— проведення науково-дослідних робіт;
в) надання земельних ділянок лісового фонду в користування за межами селищ і сіл та припинення цього права з метою:
— заготівлі другорядних лісових матеріалів;
— здійснення побічного лісового користування.
9. Переведення лісових земель до нелісових з метою, не пов'язаною з веденням лісового господарства, здійснюється за рішенням органів, які надають їх у користування, відповідно до вимог земельного законодавства (ч. 1 ст. 42 ЛК України).
10. Переведення лісових земель до нелісових з метою, пов'язаною з веденням лісового господарства, спеціальним використанням лісових ресурсів та їх використанням для інших потреб, здійснюється з дозволу відповідних органів лісового господарства Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, областей та відповідних органів охорони навколишнього природного середовища (ст. 43 ЛК України).
11. Встановлення плати за користування землями лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристських та науково-дослідних цілей (ч: 2 ст. 89 ЛК України). При цьому плата встановлюється:
— за спеціальними таксами відпуску деревини на пню;
— у вигляді орендної плати;
— у вигляді доходу від реалізації лісових ресурсів. Такси та порядок внесення плати визначаються Кабінетом Міністрів України.
12. Порушення вимог використання, відтворення та охорони земель лісового фонду встановлюється нормами ЛК України (ст. 98), зокрема, за:
а) розкорчовування земельних ділянок лісового фонду і використання їх для спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів тощо без належного дозволу;
б) самовільну заготівлю сіна та випасання худоби на земельних ділянках лісового фонду;
в) невнесення плати за користування земельними ділянками лісового фонду в установлені строки;
г) порушення строків повернення земельних ділянок лісового фонду, що перебувають у тимчасовому користуванні, або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;
, д) пошкодження сіножаті, пасовищ, ріллі на земельних ділянках лісового фонду;
е) знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на земельних ділянках лісового фонду, а також полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень на смугах відводу автомобільних доріг, захисних лісових насаджень на смугах відводу залізниць та каналів.
Складовою правового режиму земель лісового фонду є користування ними. Підстави виникнення цього права залежать від виду користування — постійного чи тимчасового.
Право постійного землекористування виникає на підставі рішення ради про надання в безстрокове використання земель лісового фонду, яке посвідчується Державним актом на право постійного користування.
Право тимчасового землекористування здійснюється шляхом:
а) надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування без їх вилучення у постійних землекористувачів;
б) погодження з постійними лісокористувачами та землекористувачами.
Право тимчасового користування вказаними землями оформляється договором, форма якого визначається Кабінетом Міністрів України (в тому числі на умовах оренди).