Смекни!
smekni.com

Цивільне право 2 (стр. 124 из 193)

2 У той же час страховик не може бути звільнений від обов'язку здійснити страхову
Виплату, якщо таке несвоєчасне повідомлення про настання страхового випадку ніяким
чином не впливає на обставини настання страхового випадку та розмір заподіяних ним
збитків.


посереднього заподіювача або вимагати виплати страхового відшко­дування від страховика. Право вибору страхувальника є його суб'єк­тивним правом і не залежить від будь-яких зовнішніх чинників. Обов'язок обох осіб (заподіювача та страховика) щодо компенсації заподіяних страхувальнику збитків є самостійним. У разі звернення страхувальника до безпосереднього заподіювача і одержання від ньо­го компенсації, припиняється обов'язок страховика щодо виплати страхового відшкодування на підставі відсутності (припинення) у страхувальника страхового інтересу. При зверненні страхувальника до страховика, останній не вправі відхилити вимогу про виплату страхового відшкодування, посилаючись на можливість страхуваль­ника одержати відповідну компенсацію від заподіювача. Обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування обумовлений укладе­ним зі страхувальником договором страхування. Якщо останньому була заподіяна шкода внаслідок настання страхового випадку, стра­ховик зобов'язаний здійснити відповідну страхову виплату згідно з умовами страхування.

З метою захисту інтересів страховика при здійсненні майнового страхування (включаючи страхування відповідальності) ст. 993 ЦК (ст. 27 Закону) встановлено правило, згідно з яким до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкоду­вання, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Такий перехід права вимоги наділений характерними ознаками, зокрема, по-перше, до страховика переходить не право на відшкоду­вання збитків, а право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Таким чином, страховик вступає в зобов'язання, що існувало між страхувальником або іншою особою, що одержала страхове відшкодування, та особою, відповідальною за заподіяний збиток. По-друге, вказаний перехід права вимоги здійснюється вик­лючно в силу прямої вказівки закону (ст. 993 ЦК, ст. 27 Закону) і ніякого додаткового оформлення не потребує. По-третє, положення ст. 993 ЦК (ст. 27 Закону), що застосовуються лише при майновому страхуванні (страхуванні відповідальності), не прийнятні для особис­того страхування.

Відповідальність. За невиконання або неналежне виконання умов
укладення договору, сторони несуть цивільно-правову відповідаль­
ність. Так, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій
особі страхової виплати (несвоєчасне здійснення страхової виплати)
страховик зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню) з розмірі,
встановленому договором або законом (ст. 992 ЦК, ст. 20 Закону).
Сторони у договорі страхування можуть передбачити інші правові
підстави порушення умов договору страхування та відповідальності,
а також встановлювати її розмір, -у-и • ;<••.: і.а.н і-.»і--



360

Розділ XIII

За порушення умов договору страхування для страхувальника, ви-годонабувача або застрахованої особи можуть наступити негативні наслідки у формі відмови страховика від здійснення страхової випла­ти, дострокового припинення договору страхування на вимогу стра­ховика.

§ 6. Припинення договору страхування. Його недійсність

Договір страхування припиняється у випадках, встановлених до­говором та законом (ст. 997 ЦК). Цим договором можуть бути перед­бачені випадки односторонньої відмови від нього страхувальника або страховика. Останній не має права відмовитися від договору осо­бистого страхування без згоди на це страхувальника, який не допус­кає порушення договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніш як за тридцять ка­лендарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчен­ня дії договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення спра­ви, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійсненні за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовле­на порушенням страховиком умов договору, останній повертає стра­хувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

У випадку дострокового припинення договору страхування, крім страхування життя, за вимогою страховика страхувальнику поверта­ються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страхо­вика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового та­рифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодуван­ня, що були здійсненні за цим договором страхування.

Закон передбачає, що договір страхування припиняється із закін­ченням строку його дії. Достроково чинність цього договору може бути припинена за згодою сторін, а також у разі: 1) виконання страхо­виком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі; 2) не­сплати страхувальником страхових платежів у встановлені догово­ром строки (першого платежу - за реальним договором страхування; другого або наступних - за консенсуальним). У цьому разі, якщо інше не встановлено договором, страховик може відмовитися від договору страхування (ст. 997 ЦК). При цьому договір вважається достроково


ЗОБОВ 'ЯЗАНИЯ, ЩО ЛОВ 'ЯЗАНІЗ НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ 361

припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий пла­тіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальни­ку, якщо інше не передбачено умовами договору (ст. 28 Закону); 3) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страху­вальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених законом1; 4) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України; 5) постановления судового рішення про визнання договору страхування недійсним.

У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя. Якщо вимо­га страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов дого­вору страхування, останньому повертається викупна сума2.

Підстави недійсності договору страхування та її наслідки визнача­ються відповідно до положень про недійсність правочинів, встанов­лених ЦК. Так, договір страхування є нікчемним або визнається не­дійсним у випадках, встановлених ЦК (ст. 998 ЦК). ЦК, крім загаль­них підстав недійсності правочинів, передбачає також додаткові (спеціальні) підстави для недійсності договору страхування: 1) якщо його укладено після страхового випадку; 2) якщо об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набрало законної сили. У даному випадку до­говір страхування визнається недійсним у судовому порядку. Договір страхування (новий) також визнається нікчемним, якщо страхуваль­ник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований (ст. 989 ЦК).

Глава S3. ДОГОВІР ПОЗИКИ

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або ін­ші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язу­ється повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ст. 1046 ЦК).

ЦК не містить обмежень в регулюванні питання про суб'єктний

1 ЦК (статті 994- 996) та Законом «Про страхування» (статті 22-24) передбачені ви­
падки збереження чинності договором страхування при ліквідації страхувальника -
юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздат­
ності.

2 Викупна сума - це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового при­
пинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день
припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв цей
договір, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі,
здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя.