Смекни!
smekni.com

Цивільне право 2 (стр. 41 из 193)

Перехід права власності на товар і ризик його випадкового зни­щення або випадкового пошкодження товару. Момент переходу до покупця за договором купівлі-продажу власності на товар визна­чається за загальними правилами набуття права власності за догово­ром, які передбачені ст. 334 ЦК.


122


Розділ DC


ЗОБОВ'ЯЗАННЯ... У ЗВ'ЯЗКУ З ПЕРЕДАЧЕЮ МАЙНА У ВЛАСНІСТЬ 123



Відомо, що відповідно до ст. 323 ЦК ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом. За договором купівлі-прода-жу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження то­вару переходить до покупця з моменту передання йому товару, тобто з моменту, коли вважається, що продавець виконав свій обов'язок пе­редати товар покупцеві, якщо інше не встановлено договором або за­коном.

Обов'язок продавця передати товар покупцеві визначається ст. 664 ЦК і залежить від місця виконання зобов'язання. Якщо місцем вико­нання є місце знаходження (місце проживання) покупця або інше вка­зане ним місце і доставка товару повинна здійснюватися продавцем, моментом виконання обов'язку покупця вважається вручення товару покупцеві.

Якщо обов'язок продавця виконується за місцезнаходженням то­вару, то останній вважається переданим у момент надання його в роз­порядження покупця.

При цьому товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений у договорі, він: готовий до передання по­купцеві у належному місці; покупець поінформований про це; товар відповідним чином ідентифікований для цілей договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'я­зок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у мо­мент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві (ч. 2 ст. 664 ЦК). У цьому випадку ризик випадкового зни­щення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту укладення договору (ст. 334 ЦК).

Між тим трапляються випадки, коли купівля-продаж товару відбу­вається під час його транспортування. Відповідно до ч. 2 ст. 668 ЦК ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару в цьому випадку переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту.

При переході ризику на покупця він несе всі збитки, пов'язані з ви­падковим знищенням або випадковим пошкодженням товару, за які продавець або треті особи, зокрема перевізник, організація зв'язку, не відповідають.

Закон захищає права слабшої сторони в договорі купівлі-продажу. Так, відповідно до ч. З ст. 668 ЦК умова договору купівлі-продажу про те, що ризик випадкового знищеная або випадкового пошкоджен­ня товару переходить до покупця з моменту здачі товару першому пе­ревізникові, на вимогу покупця може бути визнана судом недійсною, якщо в момент укладення договору продавець знав або міг знати, що товар втрачено чи пошкоджено, але не повідомив про це покупця.


Стаття 667 ЦК передбачає особливі правила, які стосуються тих випадків, коли право власності переходить до покупця раніше від пе­редання товару. Таке положення може бути передбачено сторонами в договорі. В цьому випадку продавець зобов'язаний до передання збе­рігати товар, не допускаючи його пошкодження. Але необхідні для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, як­що Інше не встановлено договором. Виходячи з цього, якщо в догово­рі відсутнє таке застереження, витрати лягають на продавця.

Збереження права власності за продавцем. Договором може бути
встановлено, що право власності за переданий покупцем товар збе­
рігається за продавцем до оплати товару або настання інших обста­
вин. Так, відповідно до Правил торгівлі у розстрочку1 (далі - Правила)
право власності на товари, передані згідно з договором у розпоряд­
ження покупця, переходить до нього після кінцевого розрахунку
(абз. 4 п. 10). Покупець не має права до переходу до нього права влас­
ності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором,
законом або не випливає з призначення та властивостей товару. Забез­
печується це тим, що під час продажу, наприклад, транспортних засо­
бів у розстрочку в свідоцтві про їхню реєстрацію робиться позначка
«відчуження заборонено», а також дані транспортні засоби не знімаю­
ться з обліку в органах Державтоінспекції до пред'явлення покупцем
договору з відміткою суб'єкта господарювання про повний розрахує
нок (абз. 5 п. 10 Правил). Якщо покупець прострочив оплату товару,
продавець має право вимагати від нього повернення товару. %

Продавець має право вимагати від покупця повернення товару та­кож у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар ма­ло перейти до покупця (ст. 697 ЦК).

У разі невиконання цієї вимоги покупець, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар, має право вимагати зниження ціни; розірвання договору купівлі-продажу.

До того ж, у всіх випадках, коли продавець відчужує товар, право на відчуження якого у нього відсутнє, або такий товар, на котрий пев­ні права мають треті особи, останні, а також дійсний власник майна мають право пред'явити до покупця позов про витребування цього товару. В цьому випадку продавець зобов'язаний захистити покупця від можливості відсудження речі. Цей обов'язок має назву обов'язку продавця щодо захисту.покупця від відсудження {евікції) речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 660 ЦК продавець повинен вступити у спра­
ву на стороні покупця, а це можливо лише за умови, якщо продавець
був повідомлений про пред'явлення до покупця позову про витребу­
вання товару. При цьому покупець зобов'язаний не тільки повідоми­
ти про вказане продавця, а й подати клопотання про залучення остан-і
нього до участі у справі. и

ї Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1998 р. № 997г //Бюлетень законодавства і юридичної практики України. -2002. -№ 11.~С. 115. D

124


Розділ DC


ЗОБОВ'ЯЗАННЯ... У ЗВ'ЯЗКУ З ПЕРЕДАЧЕЮ МАЙНА УВЛАСНІСТЬ


125



Якщо продавець був залучений до участі у справі, але ухилився від участі в її розгляді, він не має права доводити неправильність ведення справи покупцем, добиватися складання із себе відповідальності за цією підставою.

Якщо ж покупець не повідомив продавця про вимоги третьої осо­би та не подав клопотання про залучення продавця, а сам повів спра­ву, наслідком якої стало задоволення позову, продавець не відповідає перед покупцем, якщо доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару в покупця.

Якщо продавець взяв участь у справі, але за рішенням суду товар був вилучений у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про на­явність цих підстав.

Якщо між сторонами буде укладено правочин щодо звільнення про­давця від відповідальності або щодо її обмеження у разі витребування товару в покупця третьою особою, він є нікчемним (ч. 2 ст. 661

; § 2. Роздрібна купівля-продаж

' Найпоширенішим різновидом купівлі-продажу є роздрібна купів-ля-продаж, призначення якої - безпосереднє та систематичне забез­печення населення продовольчими та промисловими товарами.

Відповідно до ч. 1 cm. 69S ЦК за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

Договір роздрібної купівлі-продажу характеризується родовими ознаками договору купівлі-продажу, як типу договору, оскільки, як і всі інші види купівлі-продажу - поставка, контрактація, енергопоста­чання тощо, спрямований на передачу у власність майна на еквіва-лентно-оплатнІй основі за рахунок грошових сум. Саме вказане до­зволяє застосовувати до виконання цього договору деякі з загальних положень про купівлю-продаж (наприклад, правил про строк, кіль­кість, асортимент, якість і комплектність товару тощо).