Цивільне право 2 (стр. 139 из 193)

1 Згідно зі ст. 1 Закону України від 5 квітня 2001 р. «Про платіжні системи та переказ
грошей в Україні» (із змінами) під електронним документом розуміють документ, інфор
мація в якому представлена у формі електронних даних, включаючи відповідні реквізити
документа, в тому числі і електронний цифровий підпис, який може бути сформований,
переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму чи на
папері // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 29. - Ст. 319.

² Стаття 1 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні».

402

РоздЫШИ

ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ПОВ 'ЯЗАМ З НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ 403

міле, а також виправляти та заповнювати цей документ в кілька прийомів. Перший примірник має містити відбиток печатки.

Під чає здійснення розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форми розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді, Причому клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають платіжні інструменти та фіксують свій вибір під час укладання різноманітних договорів. Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті від 21 січня 2004 р.¹ (далі - Інструкція) здійснення розрахункових операцій забезпечується такими платіжними інструментами: меморіальним ордером; платіжним дорученням; платіжною вимогою-дорученням; платіжною вимогою; розрахунковим чеком; акредитивом.

Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюється законодавством України, у тому числі окремими нормативно-правовими актами НБУ².

Під операційним днем слід розуміти - частину робочого дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання та за наявності технічної можливості здійснюється їх оброблення, передавання і виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та зазначається у їх внутрішніх правилах. При цьому документи, прийняті банком від клієнтів у операційний час, проводяться ним по балансу в той же день. Визначення: початку строку починається з моменту спя-еання грошових коштів з банківського рахунка платника й закінчується в момент зарахування їх на рахунок одержувача.

§ 2. Розрахунки ,,

із застосуванням платіжних доручень j,_r

Розрахунки платіжними дорученнями є найбільш дадгареншо формою розрахунків. За цим дорученням банк зобов'язується за до-

¹ Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті. Затвер
джена постановою Правління НБУ від 21 січня 2004р. № 22.

² Про обіг векселів в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. //ВИР;. —2001. -
№ 24. - Ст. 128; Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 раку, якою заг
проваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі. Закон України
від 6 липня 1999 р. // ВВР, - 1999. - № 34. - Ст. 290; Конвенція, якою запроваджено
Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі/ Ліга Націй, Типовий закон,
League of Nations, Treaty Series, vol. CXLIII. - P. 259. - No. 3313 (1933-1934); Про цінні
папери і фондову біржу: Закон УРСР від 18 червня 1991 р. // ВВР. - 199!. - № 38. -
Ст. 508; Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від 5 квітня
2001 р. // ВВР. - 2001. - № 29. - Ст. 137; Положення про порядок емісії платіжних кар
ток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене постановою Правління НБУ
від 21 серпня 2001 р. № 367; постанова Правління НБУ від 24 лютого 1997 р. № 37 «Про
провадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за то
вари, надані послуги та при видачі готівки» та ін.

рученням платника за рахунок грошових коштів, розміщених на його рахунку в цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту (ч. 1 ст. 1089 ЦЮ. Наведене поняття дозволяє зробити висновок, що розрахункам із застосуванням платіжних доручень притаманні наступні ознаки: переказ здійснюється за рахунок коштів платника; переказ здійснюється банком на рахунок, вказаний платником; переказ здійснюється в строк, встановлений законом чи відповідно до нього, якщо сторони договору банківського рахунка не передбачили більш короткий строк виконання переказу.

Положення ч. 2 ст. 1089 ЦК поширюються на фізичних осіб, які використовують платіжні доручення в разі перерахування коштів зі своїх поточних та вкладних (депозитних) рахунків згідно з режимом використання цих рахунків, що встановлені нормативно-правовими актами НБУ з питань порядку відкриття та використання рахунків, без будь-яких підтвердних документів. Якщо фізична особа не має рахунку в банку, то розрахунки з нею платник може здійснювати, перераховуючи кошти за платіжним дорученням на повідомлений цією особою відповідний рахунок у банку, який здійснюватиме виплату цих коштів готівкою.

Зміст платіжного доручення та поданих разом з ним розрахункових документів та їх форма повинні відповідати вимогам закону і встановленим відповідно до нього банківським правилам. Для здійснення переказу платник подає в банк доручення на бланку відповідної форми. Доручення вважається дійсним протягом десяти календарних днів з дати його виписування. Причому день оформлення платіжного доручення не враховується.

Згідно із п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» під платіжним дорученням розуміють розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача. Згідно з Інструкцією під платіжним дорученням розуміють -розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. Можна зробити висновок, що ці поняття тотожні, але поняття, яке міститься в Інструкції, є більш конкретизованим. Так, наприклад, з першого поняття можна зробити висновок, що доручення платник може надати у будь-якій формі, у тому числі й в усній. Друге поняття конкретизує його і вимагає від платника письмового доручення банку. Це не суперечить ЦК (ч. 1 ст. 1090). Однак платник може надавати доручення

404

Розділ XIII

про списання коштів зі свого рахунка у формі електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором. Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними платежами:

- за фактично відвантажену або продану продукцію (виконані ро
боти, надані послуги тощо);

- у порядку попередньої оплати - якщо такий порядок розрахунків
встановлено законодавством України та (або) обумовлено в договорі;