Цивільне право 2 (стр. 42 из 193)

Між тим цей договір має і свої особливості, а саме предмет, включаючи у деяких випадках кількість товару, суб'єктний склад, що, у свою чергу, відбивається на порядку його укладення. Все це дозволяє виокремити його у вид договору купівлі-продажу із самостійним регулюванням (§ 2 глави 54 ЦК). При цьому закон виходить з того, що даний параграф регламентує відносини, не врегульовані загальними положеннями про купівлю-продаж (зокрема, щодо публічного характеру цього договору і порядку його укладення, надання Інформації про товар; продажу товару за зразками або з використанням авто-

матів; договору найму-продажу тощо); встановлює правила, які відрізняються від тих, що передбачені § 1 глави 54 ЦК, наприклад, стосовно наслідків продажу покупцеві товарів неналежної якості тощо; передбачає, що до відносин з участю покупця - фізичної особи застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Цей договір - двосторонній, оплатний та консенсуальний.

Продавцем у договорі роздрібної купівлі-продажу виступає юридична особа або фізична особа-підприємець, що здійснює підприємницьку діяльність з продажу в роздріб товару. У випадках, передбачених законодавством, вказані особи повинні отримати ліцензію на торгівлю окремими видами товарів (наприклад, роздрібна торгівля лікарськими засобами, роздрібна торгівля ювелірними та іншими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівкоштовного каміння тощо)¹, а також отримати торговий патент².

Між тим ст.86 ЦК встановила правило, відповідно до якого непід-приємницькІ товариства і установи можуть поряд із своєю основною здійснювати також і підприємницьку діяльність. Це дало можливість деяким з правників висловити думку, що, наприклад, релігійні організації, продаючи культову атрибутику, здійснюють такий продаж за договорами роздрібної купівлі-продажу³. Однак вказане не узгоджується з кваліфікуванням договору роздрібної купівлі-продажу як публічного договору (ч. 2 ст. 698 ЦК), у якому однією із сторін обов'язково виступає тільки підприємець.

Як покупці, за загальним правилом, виступають фізичні особи, що придбавають товари, призначені для особистого, домашнього використання. Відповідно до чинного законодавства при продажу певних товарів враховується вік фізичних осіб. Так, продаж тютюнових виробів та алкогольних напоїв дозволяється лише особам, які досягай 18 років.

Виходячи з того, що покупці - фізичні особи, як правило, не мають спеціальних знань про властивості та характеристику товарів, що вони придбавають у продавцІв-професіоналів, вказане вимагає покладення на останніх додаткових обов'язків з метою забезпечення прав покупців, а також застосовування до відносин з договору роздрібної купівлі-продажу за участю покупця - фізичної особи, не врегу-

¹ Див.: Закон України «Про ліцензування певних ьидів господарської діяльності»
від 1 червня 2000 р. (з наступними змінами // Відомості Верховної Ради України. -
2000.-№36.-Ст.299.

2 Див.: Закон України «Про патентування деяких видів підприємнипької діяльно
сті» від 23 березня 1996 р. (з наступ, змінами // Відомості Верховної Ради України. -
1996.-№20.-Ст.82.

3 Елисеев И. В. Купля-продажа. Мена: Гражданское право; Учеб. - Ч. 2 / Под. ред.
А. П. Сергеева, Ю.К. Толстого. - М.: Проспект, 1997. ~ С. 19; Е.Е. Богданова. Договор
купли-продажи. Защита прав и интересов сторон. - М.: Приор-издат, 2003. - С. 47.

126

Розділ DC

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ... У ЗВ'ЯЗКУ З ПЕРЕДАЧЕЮ МАЙНА У ВЛАСНІСТЬ

127

льованих ЦК, законодавства про захист прав споживачів (ч. З ст. 698 ЦК)¹.

Ідея захисту прав споживачів не є новою. Вона з'явилася в Європі наприкінці XIX ст., сформувавшись в суспільно-політичний рух -консюмерізм, але знайшла втілення у законодавстві капіталістичних країн лише в 60-х pp. XX ст.².

Ринкові перетворення, що відбуваються в Україні (а це, перш за все, зміни в циклі «виробництво - розподіл - споживання»), призвели до появи в економіці країни таких явищ, які потребують захисту споживачів з боку держави. До них відносять: диверсифікацію товарного складу ринкової торгівлі (використання нових видів товарів), що потребує від споживачів, включаючи і покупців, підвищеної компетенції, а це дуже часто стає неможливим; деперсоналізацію ринкового обміну, коли споживач все більш віддаляється від виробника товару; різке зростання ринку споживання нових видів товарів, які не відповідають необхідним споживчим властивостям.

Тому Закон України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон), з одного боку, свідчить про гуманізацію законодавства, спрямованого на пом'якшення протиріч між споживачами і підприємцями, а з, другого - про гармонізацію національного законодавства Із законодавством розвинутих країн.

Вказаний Закон не тільки встановлює спеціальні правила роздрібної купівлі-продажу, а й конкретизує та деталізує положення ЦК (наприклад, щодо прав споживачів у сфері торгівлі, Інформації про товар, обміну товару належної якості тощо).

Відповідно до ст. 22 Закону Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватися відповідні нормативно-правові акти, що встановлюють загальні умови заняття торговельною діяльністю (наприклад, Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення³, Правила торгівлі на ринках⁴, Правила продажу продовольчих товарів⁵, Правила продажу непродовольчих товарів⁶; а також стосуються окремих видів договорів роздрібної ку-півлІ-продажу та правил продажу окремих товарів (наприклад, Пра-

¹ Законодавство України про захист прав споживачів складається із Закону України
«Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. (з наступ, змінами) // ВВР Украї
ни. - 1991. - № 30. - Ст. 379; та інших актів законодавства, що видаються відповідно до
цього Закону (ст. І Закону).

²Свядосц Ю. И. Защита потребителя в буржуазном праве // Сов. гос. и право. -
1989.-№11.-С. 126.

³ Затверджений 8 лютого 1995 р.//Бюлетень законодавства і юридичної практики
України. - 2002. - № 11: Торговельна діяльність в Україні. - С 93.

⁴ Затверджені 26 лютого 2002 р. // Там само. - С 152.
'у . ⁵Затверджені 3 липня 1995 р.//Там само.-С. 231.

⁶ Затверджені 27 травня 1996 р. // Там само. - С 292.

вила продажу товарів поштою¹, Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями², Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами³, Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно-складних побутових товарів⁴).

Між тим аналіз визначення договору роздрібної купівлі-продажу дозволяє дійти висновку, що як покупці можуть виступати також юридичні особи, навіть і підприємницькі, коли вони придбавають товар (оргтехніку, меблі тощо) для використання, не пов'язаного безпосередньо з використанням у підприємницькій діяльності.

До особливостей цього договору, як вже йшлося раніше, слід віднести специфіку предмета договору - товари, що призначаються для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю. Цей критерій дозволяє відокремлювати сферу застосування положень ЦК щодо договору роздрібної купівлі-продажу, зокрема від відносин договору поставки, оскільки відносини з приводу товарів, що використовуються виключно для здійснення підприємницької діяльності, не є предметом регулювання договору купівлі-продажу.

Вважаємо, що характерною ознакою, яка дає можливість виокремити рОЗДрІбну ТОрГІВЛЮ-ПрОДаЖ, Є Й ТЄ, ЩО ПОКупеЦЬ Купує НЄ ТІЛЬКИ!

товар, який звичайно призначається для певних цілей, а таку йога кількість, що не перевищує нормально необхідної для особистого, сі-, мейного, домашнього або іншого використання.

До особливостей договору роздрібної купівлі-продажу слід віднести й особливий порядок його укладення. Так, суб'єкти підприємницької діяльності у сфері торгівлі належать до тих суб'єктів сфери обслуговування, які звертаються до всіх і до кожного з пропозицією (офертою) купити товар на визначених умовах. Дана пропозиція може бути оформлена різноманітними способами: розміщена у рекламі, каталогах, а також у інших описах товару, а може бути виставленням вже самого товару, демонстрацією його зразків або наданням відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях його продажу. Для того, щоб пропозиція укласти договір, яка розміщена у рекламі, каталогах тощо, вважалась публічною офертою, тобто була зверне-; на до невизначеного кола осіб, вона повинна містити усі істотні умови договору (ч. 1 ст. 699 ЦК). У інших випадках, коли застосовуються другі способи, пропозиція вважається публічною незалежно від того, чи вказана ціна та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідний товар