Смекни!
smekni.com

Цивільне право 2 (стр. 142 из 193)

Перший вид - це інкасо фінансових документів, які не супровод­жуються комерційними документами, Другий вид означає інкасо фі­нансових документів, які супроводжуються комерційними докумен­тами та інкасо комерційних документів, які не супроводжуються фінансовими документами.

Залежно від строку оплати можна виділити: інкасо з оплатою по пред 'явленні; інкасо з відстроченням платежу.

Виконання інкасового доручення регламентується ст. 1100 ЦК. У першому випадку виконуючий банк повинен здійснити платіж негай­но після отримання інкасового доручення. В інкасовому дорученні клієнт має дати вказівки про умови, згідно з якими документи, що пе­редані банку, можуть бути віддані платнику. Виконуючи доручення клієнта, банк має керуватися тільки інструкціями, зафіксованими в інкасовому дорученні. У разі відмови платника від оплати (чи акцеп­ту платежу) на виконуючий банк покладається також обов'язок не­гайно повідомити про це клієнта. Такий же обов'язок покладається і в разі відсутності будь-якого документа або невідповідності докумен­тів за зовнішніми ознаками інкасовому дорученню. При неусуненні зазначених недоліків банк повертає документи без виконання.

Документи подаються платникові у тій формі, в якій вони одержа­ні, за винятком банківських відміток і написів, необхідних для офор­млення інкасової операції,

Інкасо з відстроченням платежу - це платіж, при якому виконую­чий банк повинен для отримання акцепту платника представити до­кументи до акцепту негайно після отримання інкасового доручення, а вимога платежу має бути виконана не пізніше дня, вказаного в доку­менті строку платежу.

Часткові платежі можуть бути прийняті у випадках, якщо це вста­новлено банківськими правилами, або за наявності в інкасовому до­рученні спеціального дозволу.

Одержані (інкасовані) суми негайно передаються виконуючим банком у розпорядження банку-емітента, який повинен зарахувати ці суми на рахунок клієнта. Виконуючий банк має право відрахувати з інкасованих сум належні йому плату та відшкодування витрат та (або) видатків.

Залежно від способу зарахування грошових коштів на рахунок


ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ПОВ 'ЯЗАНІ З НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ 411

клієнта можна виділити: поштове інкасо; телеграфне інкасо; елек~ тронне інкасо.

Якщо платіж та (або) акцепт не були отримані, виконуючий банк повинен негайно повідомити про це клієнта та запитати у нього вка­зівки щодо подальших дій. У разі неотримання їх у строк, встановле­ний банківськими правилами (а якщо він не встановлений, - в розум­ний строк), виконуючий банк має право повернути документи банку-емітентові (ст. 1101 ЦК).

§ 5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків

Розрахунковим чеком (чеком) є документ, що містить нічим не об­умовлене письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банку переказати вказану у чеку грошову суму одержувачеві (чеко­держателю) (ст. 1102 ЦК).

Чекодавцем може бути юридична або фізична особа, яка здійсню© платіж за допомогою чека та підписує його.

Чекодержателем є юридична або фізична особа, яка є отримува­чем коштів за чеком.

Згідно з ч. 2 ст. 1102 ЦК платником за чеком може бути лише банк, в якому чекодавець має грошові кошти на рахунку, якими він може розпоряджатися.

Чек має містити всі реквізити, передбачені банківськими правила­ми. Чек, в якому відсутній будь-який із реквізитів або до якого внесе­ні виправлення, є недійсним. Він заповнюється від руки або з вико­ристанням технічних засобів. Не дозволяється внесення до нього виправлень та використання замість підпису факсиміле. Чеки виго­товляються на замовлення банку Банкнотно-монетним двором НБУ чи інших спеціалізованих юридичних осіб на спеціальному папері з дотриманням усіх обов'язкових вимог, передбачених Інструкцією. Чеки можуть бути у вигляді окремих бланків та зброшуровані в роз­рахункові чекові книжки, які є бланками суворого обліку.

Строк дії чекової книжки - один рік; чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку, - три місяці з дати їх видачі. Та­ким чином, чеки, виписані після зазначеного строку, вважаються не­дійсними і до оплати не приймаються. Строк дії невикористаної чеко­вої книжки може продовжуватися за погодженням з банком-емі-тентом, про що робиться відповідна відмітка на обкладинці та засвід­чується підписом головного бухгалтера і відбитком штампа банку. Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержате­ля протягом десяти календарних днів. Відкликання чека до спливу строку для його подання не допускається.

За загальним правилом, чеки використовуються в безготівкових розрахунках з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи, надані послуги). Кошти з рахунка чекодав-


412


Розділ XIII



ця перераховуються на рахунок отримувача. Але існує виняток для фізичних осіб, які можуть обмінювати чек на готівку або отримувати здачу із суми чека готівкою (але не більше ніж 20 відсотків від суми цього чека). Юридичним особам взагалі не дозволяється здійснюва­ти обмін чека на готівку, а також отримування готівкою здачі із суми чека.

Чек оплачується за рахунок грошових коштів чекодавця. Чекову книжку на ім'я чекодавця (фізичної особи) банк-емітент видає на су­му, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця. Порядок та умови бронювання грошових коштів на рахунку для розрахунків із застосуванням чеків встановлюються банківськими правилами.

Платник за чеком повинен пересвідчитися усіма можливими спо­собами у його справжності, а також у тому, що пред'явник чека є уповноваженою особою. Забороняється передавання чека (чекової книжки) його власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписання незаповнених бланків чека і проставляння на них відбитка печатки юридичними особами. Однак за бажанням фізичної особи чек може виписуватися на ім'я іншої особи, яка стає; його власником. Видача чеків на пред'явника не проводиться.

Чекодавець, якому видана чекова книжка (чек), відповідає за не­правильне використання чеків, за збитки в разі передавання їх іншій особі, втрати або крадіжки, а також через зловживання осіб, уповно­важених на підписання чеків. У разі втрати чекової книжки (чека) че­кодавець має подати до банку-емітента заяву із зазначенням номерів невикористаних чеків.

При відмові банку-емітента оплатити чек чекодержатель має пра­во звернутися з позовом до суду. Однак з цього правила є винятки, а саме, банк-емітент може відмовитися від оплати чека, якщо:

- чек або реєстр чеків заповнено з порушеннями вимог Інструкції
або є виправлення, замість підпису стоїть факсиміле;

- чек виписаний чекодавцем на суму, більшу, ніж заброньована.
У разі порушення клієнтом порядку розрахунків чеками банк може

позбавити його права користуватися цим платіжним інструментом, якщо це передбачено умовами договору про розрахунково-касове об­слуговування.


Розділ XIV. Зобов'язання щодо розпоряджання правами інтелектуальної власності

Глава 59. РОЗПОРЯДЖАННЯ МАЙНОВИМИ ПРАВАМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

§ 1. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності

Поняття та види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Об'єкти права інтелектуальної власності мають нематеріальний характер, що зумовлює певні особливості майнових прав на них. Зо­крема, не існує обмеження кола осіб, які одночасно можуть їх вико­ристовувати. До того ж майнові права на результати творчої діяльно­сті обмежені у часі та просторі.

Наявність суттєвих відмінностей між об'єктами інтелектуальної власності та речами обумовила недоречність їх спільного регулюван­ня як стосовно абсолютних, так і відносних правовідносин. Дійсно, недоцільно використовувати до нематеріальних творчих досягнень як інститут права власності, так і договори, які традиційно стосують­ся майна.