Цивільне право 2 (стр. 89 из 193)
Договір на виконання НД або ДКТР разом з договором підряду за
своєю юридичною природою належить до групи договорів з виконан
ня робіт. Тому в них є певні спільні ознаки: виконання робіт з метою
досягнення матеріального результату. Звідси і назва сторін: підряд
ник (виконавець) і замовник.................................................... . ?
Напевно це послужило підґрунтям для того, що деякі науковці розглядають договір на виконання НД або ДКТР як спеціальний вид договору підряду поряд з договором будівельного підряду і договором підряду на проектні та пошукові роботи1.
Однак такий висновок не відповідає дійсності. Характер виконуваних робіт та їх результат, а відповідно і правове регулювання взаємовідносин сторін за даними договорами значно відрізняються, що не дає можливості розглядати договір підряду та договір на виконання НД або ДКТР як єдиний договірний тип. Про це свідчить також законодавче регулювання вказаних правовідносин. Так, договору підряду (і його різновидам - побутовому підряду, будівельному підряду та підряду на проектні і пошукові роботи) присвячена глава 61 ЦК, а договору на виконання НД або ДКТР - глава 62 ЦК.
Між договором підряду та договором на виконання НД або ДКТР є низка суттєвих відмінностей.
По-перше, характер робіт: за договором підряду виконуються звичайні виробничі роботи, а за договором на виконання НД або ДКТР -науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні та інші роботи, для яких характерний творчий пошук.
Заради справедливості слід зазначити, що творчий характер притаманний і такому різновиду договору підряду як договір на виконання проектних робіт. Однак у цьому випадку він тісно пов'язаний з будівництвом і складає лише один з його етапів.
По-друге, можливість гарантувати результат робіт: результати робіт договору підряду можна чітко передбачити, а договору на виконання НД або ДКТР - ні. Пояснюється це специфікою останнього із зазначених договорів. Вона полягає у неможливості чітко визначити конкретні параметри майбутнього результату в зв'язку з його творчим характером. Тому при укладенні договору сторони погоджують, як правило, лише загальні вимоги стосовно очікуваного результату. До того ж результат договору на виконання науково-дослідних робіт може бути абсолютно протилежний очікуваному.
По-третє, для належного виконання договору підряду завжди необхідне досягнення обумовленого результату. У випадку відсутності останнього відпадає потреба оплати проведених робіт, а для договору на виконання науково-дослідних робіт негативний результат є одним з можливих варіантів виконання договору, за що необхідно заплатити. Для договору на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт характерне своєрідне проміжне положення: для оплати повинен бути обов'язково позитивний результат, однак на відміну від договору підряду він може бути не лише матеріальний, а й нематеріальний.
і | Я. М. Шевченко. 2003.-С. 116-120. 9 |
Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. . Шевченко. - Т. 2. Особлива частина. - К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», .-С. 116-120.
260
Розділ XI
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ УЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМРОБІТ
261
По-четверте, за договором підряду ризик випадкового знищення предмета договору або неможливості закінчення роботи несе підрядник, а тому він не отримує плату в разі відсутності результату. Ризик неможливості одержати очікуваний результат за договором на виконання НД або ДКТР несе замовник, а тому він зобов'язаний оплатити проведені науково-дослідні роботи чи відшкодувати витрати, понесені виконавцем у ході виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт.По-п 'яте, на відміну від договору підряду, в процесі реалізації договору на виконання НД або ДКТР можуть бути створені об'єкти інтелектуальної власності (наукові твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо), умови використання яких потребують спеціального узгодження сторонами, а у випадку відсутності визначаються законодавством.
Таким чином, договір на виконання НД або ДКТР є самостійним і поряд з договором підряду належить до групи договорів на виконання робіт.
Стосовно предмета договору на виконання НД або ДКТР у науковій літературі відсутня єдина позиція. На думку одних науковців, предметом є саме результат робіт1, а інших - роботи як такі (тобто сам процес)2. Хоча дане питання є дискусійним, видається, що предметом договору є результат робіт.
Оскільки за договором на виконання НД або ДКТР можуть проводитися як фундаментальні, так і прикладні наукові дослідження, то внаслідок його виконання можуть бути отримані наукові і науково-прикладні результати.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»3науковий результат - це нове знання, одержане у процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо; науково-прикладний результат - нове конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене випробування, розробка, яка впроваджена або може бути впроваджена у суспільну практику. Науково-прикладний результат може бути у формі звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, натурного зразка тощо.
Таким чином, результатом робіт за договором на виконання НД або ДКТР можуть бути звіти про виконання наукових досліджень, зразки
1 Гражданское право. Ч. 2: Учеб. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - М.:Проспект, 1997. - С. 365; Цивільне право України: Підруч.: У 2-х кн. - Книга 2 / За ред.
О. В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - С. 208.
2 Брагинский М. Я, Витрянский В .В. Договорное право. Книга третья: Договоры о
выполнении работ и оказании услуг. - М.: Статут, 2002. - С. 187.
3 ВВР. -1999. - № 2-3. - Ст. 20. Закон діє у ред. від 1 грудня 1998 p. ;j -. .г
нового виробу, нової техніки, конструкторська документація до них, створення нової технології та інші науково-технічні досягнення.
Сторонами договору є виконавець та замовник. Ними можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.
Досить часто підрядником (виконавцем) є науково-дослідні, проектно-конструкторські, конструкторські і технологічні організації, наукові центри, навчальні заклади, а також юридичні особи, які мають у своєму складі наукові, конструкторські та інші подібні підрозділи.
Замовником можуть бути фізичні чи юридичні особи, яким необхідне проведення відповідних наукових досліджень і розробок.
Ціна визначається за згодою сторін і може встановлюватися шляхом складання кошторису. Сторони можуть передбачити підвищення або зменшення ціни за наявності певних обставин (наприклад, залежно від строку виконання робіт, досягнутого результату тощо). Зокрема, встановлена договором плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були встановлені домовленістю сторін (ч. 2 ст. 894 ЦК).
Строк виконання робіт за договором визначається сторонами залежно від їх складності та інших факторів.
§ 2. Права та обов'язки сторін
Договір на виконання НД або ДКТР є двостороннім, а тому оскільки обов'язки однієї сторони кореспондують правам іншої, то з метою усунення дублювання доцільно розглянути саме обов'язки сторін.
Обов'язки замовника за договором на виконання НД або ДКТР закріплені у ст. 898 ЦК.
По-перше, він повинен видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт. Безумовно, замовник повинен чітко поставити перед виконавцем задачу. Тому технічне завдання є невід'ємною частиною договору і визначає технічні, економічні та інші параметри і нормативи, відповідно до яких відбувається виконання договірних робіт і оцінка отриманих результатів. До речі, підготовка технічного завдання може бути покладена і на виконавця. У цьому разі існує потреба його узгодження замовником.