Смекни!
smekni.com

Цивільне право 2 (стр. 84 из 193)

По-п 'яте, специфіка цього договору полягає в умовах, що визна­чаються ще до його укладання і з якими погоджується його замовник. Зокрема, це стосується ціни, яка визначається прейскурантами, тари­фами і кошторисом, однак може й коригуватися за згодою сторін.

Договір повинен укладатися у простій письмовій формі (ст. 866 ЦК) шляхом підписання одного документа, видачі квитанції, касово­го чека, товарного чека, білета встановленої форми (п. 9 Правил). Як виняток договір може укладатися в усній формі, якщо моменти укла­дення і виконання збігаються. На відміну від загального правила про неприйнятність показань свідків (ч. 1 ст. 218 ЦК), ст. 866 ЦК надає можливість при відсутності у замовника документа посилатися на по­казання свідків для підтвердження факту укладання договору,

У разі, коли замовник у письмово оформленому договорі приєд­нується до умов формулярів, запропонованих підрядником, він набу­ває ознак договору приєднання (ст. 634 ЦК).

Згідно зі ст. 870 ЦК і п. 17 Правил робота може бути виконана з ма­теріалів як підрядника (тоді матеріал оплачується замовником при укладенні договору повністю або частково з остаточним розрахун­ком після закінчення роботи), так і замовника (тоді у квитанції або ін­шому документі фіксується точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін; у даному випад­ку підрядник несе відповідальність за схоронність матеріалу і пра­вильне його використання).

Відповідно до ст. 872 ЦК у разі виявлення під час приймання ре­зультату роботи або під час його використання істотних відступів від умов договору, інших істотних недоліків у роботі, яка виконана з ма­теріалу замовника, останній за своїм вибором може здійснити одне з передбачених у цій статті прав:

1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої
якості;

2) розірвання договору та відшкодування збитків.

До істотних відступів від умов договору, істотних недоліків у ро-


боті підрядника, що тягнуть за собою наведені наслідки, належать по­рушення строків виконання замовлення, втрата, псування чи пошкод­ження матеріалів1, невідповідність результату робіт вимогам якості, яку не можна усунути, тощо2.

У тому разі, коли виявлені недоліки або відступи від умов догово­ру не мають істотного характеру, замовнику надається право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк, відшкодування власних витрат на усунення недоліків чи відпо­відного зменшення плати.

Замовник завжди може вимагати від виготовлювача встановлення гарантійного строку, який може бути зазначений у паспорті або сер­тифікаті. Аналогічні правила встановлені у ст. 14 Закону.

Відповідно до ч. З ст. 872 ЦК вимога про безоплатне усунення таких недоліків результату роботи, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я самого замовника та інших осіб, може бути пред'явлена за­мовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття результату роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Варто наголоси­ти, що момент виявлення недоліків у даному випадку значення не має, у зв'язку з чим на останні можна посилатися і після закінчення гарантій­них строків. Протягом встановленого наведеною нормою десятирічного строку замовнику надається право подавати вимоги про повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування витрат замовника на усунення недоліків.

По закінченні роботи замовник повинен з'явитися за її результа­том. У разі нез'явлення замовника підрядник направляє йому письмо­ве повідомлення і після закінчення двох місяців з дня попередження має право продати предмет договору за розумну ціну, а одержану су­му, за відрахуванням усіх належних підряднику платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника (ст. 874 ЦК)3.

1 Гражданский кодекс Украины: Комментарий (с изм. и доп. по состоянию на 1 сен­
тября 2003 г. - Т. 2. - Харьков: Одиссей. -- С. 451.

2 Необхідно відмітити, що поняття «істотних недоліків» виконаних робіт містить­
ся у цивільному законодавстві інших держав, зокрема Російської Федерації. На думку
Верховного Суду РФ, під істотними недоліками у виконаній роботі слід розуміти такі,
які роблять неможливим чи неприпустимим використання результату роботи у відпо­
відності з її цільовим призначенням; або не можуть бути усунені щодо даного спожива­
ча чи для їх усунення потрібні великі затрати праці та часу; або роблять результат робіт
іншим, ніж передбачено договором, або коли після усунення недоліків вони з'явилися1
знов; або внаслідок цих недоліків споживач у значній мірі позбавляється того, на що він
вправі розраховувати при укладанні договору (п. 15 постанови Пленуму Верховного,
Суду РФ від 29 вересня 1994 р. № 7 «Про практику розгляду судами справ про захист
прав споживачів») // Бюллетень Верховного Суда РФ. -1995. - № 1. - Ст. 4.

3 Див.-, статті 85,86 Закону України «Про нотаріат»; Інструкцію про порядок обліку ,
Депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та у приватних нотаріусів, за­
тверджену наказом Міністерства юстиції України від 18 лютого 2003 р. № 13/5.


РозШХІ


ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩОВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ


247



§ 3. Будівельний підряд

Будівництво - процес створення нових, а також розширення, реко­нструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів ви­робничого і невиробничого призначення, пускових комплексів.

Серед способів здійснення будівництва таких, як: підрядний, гос­подарський та змішаний, основним є підрядний, при якому будівель­ні роботи, по-перше, проводяться спеціалізованими професійними організаціями, наслідком чого є скорочення строків будівництва; по-друге, цей спосіб має раціональну систему побудови відносин між замовником і підрядником, які пов'язані один з одним, починаючи з першої до останньої стадії - здачі об'єкта будівництва.

Регулюванню підрядних відносин в будівництві присвячений § 3 гла­ви 61 ЦК (статті 875-886) «Будівельний підряд», який за ЦК 1963 p. іменувався «Договором підряду на капітальне будівництво».

Виходячи з того, що усі види підрядних договорів мають єдиний уніфікований режим правового регулювання, до будівельного підря­ду застосовуються загальні положення ЦК про підряд, якщо спе­ціальні норми не містять особливостей стосовно того чи іншого поло­ження, зокрема це стосується положень про структуру договірних зв'язків (ст. 838 ЦК), ощадливості підрядника (ст. 845 ЦК), зобов'я­зань сторін стосовно інформації (ст. 862 ЦК) тощо.

Між тим будівельний підряд, крім родових ознак договору підря­ду, має свої кваліфікаційні ознаки: специфічний предмет - будівельні роботи; характер здійснення цих робіт, які нерозривно пов'язані з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК); організацію виконання будівельних робіт, що дає можливість розглядати його як самостій­ний вид договору підряду.

Норми, що регулюють відносини будівельного підряду, містяться у нормативно-правових актах, які утворюють законодавство в галузі будівництва, що за своєю суттю є комплексним, включаючи не тільки норми цивільного права, а й адміністративного, земельного, фінансо­вого тощо.

В умовах ринкової економіки будівельне законодавство суттєво Оновилося, хоча цей процес триватиме і надалі. До нормативно-пра­вових актів в галузі будівництва належать закони України «Про ін­вестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. № 1560-ХІІ1, «Про ос­нови містобудування» від 16 листопада 1992 р. № 2780-ХП2, «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 p. № 687-XIV3, «Про за­купівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 р. № 1490-Ш4, «Про майнову відповідальність за порушення

1 Відомості Верховної Ради України. -1991. - № 47. - Ст. 646.

2 Відомості Верховної Ради України; -1992. - № 52. - Ст. 683.

3 Відомості Верховної Ради Україии. -1999. - № 31. - Ст. 246.

4 Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 20. - Ст. 148,.