Цивільне право 2 (стр. 157 из 193)

В засновницькому договорі створюваної юридичної особи вка-?
зується: і

- організаційно-правова форма юридичної особи;

- порядок спільної діяльності засновників з її створення; г?

- передача засновниками майна юридичній особі;

- участь засновників у діяльності юридичної особи; _;

- порядок управління діяльністю юридичної особи; і

- порядок виходу засновників зі складу юридичної особи. !
При створенні юридично'1'Ъсоби, що здійснює підприємницьку діяль- -

ність, істотною є умова про розподіл прибутку між засновниками.

Перелік умов може доповнюватися залежно від виду юридичної особи, яка створюється.

Засновницький договір укладається в простій письмовій формі.

Як і договір простого товариства, засновницький договір є консен-суальним, багатосторннім, відплатним і фідуціарним правочином.'

¹ Про засновницький договір див., також главу 7 Т. 1 цього підручника.

(V,) 15

452

Розділ XV

Засновницький договір встановлює обов'язки його учасників щодо створення юридичної особи, формування її капіталу, частина якого оплачується до реєстрації. Отже, умови, що стосуються спільної діяльності учасників до реєстрації юридичної особи, набирають чинності з моменту укладання засновницького договору. З цього моменту виникають зобов'язальні відносини між його учасниками. Державна реєстрація юридичної особи, створеної на виконання засновницького договору, породжує комплекс прав і обов'язків як між юридичною особою та учасниками засновницького договору, так і між самими учасниками. Цей комплекс становить зміст відносного правовід-ношення, що є не зобов'язальним, а корпоративним.

Учасники договору несуть обов'язки з формування капіталу юридичної особи як суб'єкти корпоративного правовідношення, а також інші майнові і немайнові (не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність юридичної особи) права та обов'язки.

Зміна і припинення засновницького договору. До моменту державної реєстрації юридичної особи засновницький договір може бути змінено і розірвано на загальних підставах. Після державної реєстрації будь-які зміна або розірвання засновницького договору безпосередньо пов'язані зі зміною або припиненням корпоративних правовідносин, що існують між засновниками, а також між засновниками та юридичною особою.

Будь-який учасник юридичної особи, створеної на основі засновницького договору, має право вільно вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників. Законом може бути встановлено лише порядок і строки виходу. Учасники товариств з обмеженою відповідальністю і товариств із додатковою відповідальністю мають право розпоряджатися своєю часткою в загальному майні шляхом вчинення різних правочинів щодо її відчуження. У тих випадках, коли частка відчужується в повному обсязі, місце учасника посідає набувач частки, до якого переходять корпоративні права та обов'язки. При частковому відчуженні частки учасник залишається нарівні з набувачем. Таким чином, придбаваючи частку або частину частки, суб'єкт стає правонаступником відчужувача частки або її частин. Зміна складу учасників засновницького договору може мати місце в результаті вступу до товариства спадкоємців померлої фізичної особи або правонаступників реорганізованої юридичної особи. Для вступу до товариства зазначених осіб необхідна згода інших його учасників. Зміни засновницького договору через зміни в складі учасників набирають чинності для третіх осіб з моменту державної реєстрації цих змін.

Припинення дії засновницького договору може бути наслідком ліквідації створеної на його основі юридичної особи. Причини та підстави в цьому випадку значення не мають. Дія засновницького договору вважатиметься припиненою або у разі ліквідації юридичної особи в зв'язку з досягненням мети, заради якої вона створювалася, або з закінченням строку, на який вона створювалася, а також у випадках її ліквідації за згодою учасників, або на підставі рішення суду тощо.

Розділ XVI. Недоговірні зобов'язання

Глава 64. ПУБЛІЧНА ОБІЦЯНКА ВИНАГОРОДИ

§ 1= Публічна обіцянка винагороди ^йі

без оголошення конкурсу

Разом з договорами як підставами виникнення зобов'язань новий ЦК України розглядає односторонні правочини, що дозволяє врегулювати нові сфери суспільних відносин, встановити нові інститути недоговірних зобов'язань¹.

Особливістю зобов'язань із односторонніх правочинів виступає те, що для їх реалізації необхідна сукупність юридичних фактів - як подій так і дій, включаючи односторонні правочини, які виходять від осіб, до яких вони звернені. Центральне місце в такому складі займає первісний односторонній правочин, який має не лише правостворю-юче, а й регулятивне значення, оскільки визначає зміст майбутнього зобов'язання².

Як правило, для виконання певної роботи або надання послуги з виконавцем укладається договір з відповідною оплатою, встановленою домовленістю сторін. Але іноді необхідно для досягнення такого результату привернути увагу якомога більшого числа осіб з обіцянкою виплатити винагороду тому, хто досягне такого результату. Так, наприклад, адміністрацією острова Сахалін було оголошено винагороду в розмірі 1 млн. руб. за надання інформації про зниклий 20 серпня 2003 р. гелікоптер, на борту якого перебував губернатор острова. У цьому разі йдеться саме про публічну обіцянку винагороди без оголошення конкурсу.

Результат, для досягнення якого публічно обіцяється винагорода, буває різного характеру. Але з точки зору класифікації вказаних зобов'язань важливо відрізняти результати: єдині в своєму роді і зістав-ні за якістю. Наприклад, загублену корову можна знайти або не знайти, але не можна зробити це «краще» або «гірше» і притому одночасно кількома особами, в різних місцях, незалежно один від одного. Навпаки, літературні твори на задану тему можуть бути одночасно і незалежно один від одного створені кількома авторами без збігу художніх та інших достоїнств. У зв'язку з цим прийнято розрізняти

¹ Недоговірні зобов'язання у проекті Цивільного кодексу України. Кодифікація
приватного (цивільного) права України / За ред. проф. А. Довгерта. - К.: Український
центр правничих студій, 2000. - С 260.

² Иоффе О. С. Обязательственное право. -М.:Юрид. лит., 1975. -С. 779. , г.......

15 «Цивільне право України», т. 2

454

Розділ XVI

НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ

455

публічну обіцянку винагороди, побудовану як конкурс, і таку, що не є конкурсом¹.