Цивільне право 2 (стр. 138 из 193)

Сторони договору факторингу притягаються до цивільно-правової відповідальності згідно з загальними засадами, передбаченими гл. 51 ЦК. Додатковій регламентації питань цивільно-правової відповідальності учасників цього договірного зобов'язання присвячена ст. 1081 ЦК, відповідно до якої клієнт відповідає перед фактором за дійсність відступленого на його користь права грошової вимога (ч. 1 ст. 1081 ЦК) і, навпаки, не несе перед фактором відповідальності у разі невиконання або неналежного виконання боржником свого обов'язку з повернення боргу (ч. З ст. 1081 ЦК). Разом з тим, обидва положення ЦК є диспозитивними, а тому, за згодою сторін у договорі

факторингу може бути сформульоване інше стосовно одного або одразу двох цих положень.

У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 1080 ЦК передбачена можливість притягнення до цивільно-правової відповідальності клієнта у випадку, коли він порушив договірне застереження щодо заборони або обмеження відступлення права грошової вимоги до боржника на користь третьої особи (фактора).

ж

4 i'ft

Глава 58. ПОРЯДОК ТА ФОРМИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

§ І. Загальні положення про безготівкові розрахунки

Здійснення беготівкових розрахунків пов'язане з наявністю j? учасників цивільних відносин банківських рахунків, режим яких передбачає проведення безготівкових розрахунків за рахунок тих сум, які містяться на цих рахунках, якщо інше не встановлено законом та не обумовлено певною формою розрахунків. Форми і порядок безготівкових розрахунків регулюються гл. 74 ЦК (статті 1087-1106), яка має уніфіковану та логічну структуру в сфері правовідносин по розрахункам: загальні положення про розрахунки, розрахунки із застосуванням платіжних доручень, розрахунки за акредитивом, розрахунки за інкасовими дорученнями, розрахунки із застосуванням розрахункових чеків. Положення названої глави ЦК про розрахунки увібрали в себе всі позитивні досягнення цивілістичної думки та досвід міжнародної банківської практики¹, бо при цьому враховувались положення міжнародних банківських правил та звичаїв, наприклад, Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів, Уніфіковані правила по інкасо тощо².

ЦК містить наступні принципові положення, на яких мають базуватися правовідносини по розрахунках у безготівковій формі:

- необхідність стабільного регулювання розрахункових відносин;
а також з метою їх однакового застосування порядок здійснення без
готівкових розрахунків регулюється ЦК, законом та банківськими
правилами;

- прерогатива регламентування розрахункових відносин різними
підзаконними нормативними актами є невеликою, оскільки стосуєть
ся тільки банківських правил та звичаїв ділового обороту щодо цих
правовідносин;

1 Закон України від 18 березня 2004 р. «Про загальнодержавну програму адаптації
законодавства України до законодавства Європейського Союзу».

² Див.: Міжнародна торгівельна палата / Міжнародний договір від 1 січня 1993 р.
Jfe 500; Уніфіковані правила по інкасо / Міжнародна торгівельна палата, Міжнародний
договір від 1 січня 1979 р. № 322.

400

Розділ ХНІ

-

сторони можуть використовувати принцип автономії волі і ма
ють право на свій розсуд обрати будь-який платіжний інструмент (за
винятком меморіального ордера) і зазначити його в договорі;

- безготівкові розрахунки мають проводитись через банки, інші
фінансові установи, у яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не
випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Підставою виникнення розрахункових відносин є здійснення платником дій, спрямованих на проведення платежу іншій особі (отримувачу). Підстави для здійснення платежу можуть бути різноманітні: оплата переданого майна, виконаних робіт, надання послуг тощо.

Розрахунки можуть здійснюватись у готівковій або безготівковій формі. Безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Безготівкові розрахунки здійснюються через банки та інші фінансові установи, у яких клієнтам відкриті відповідні рахунки.

Розрахунки поділяються на місцеві та міжмісцеві. Банки, які обслуговують клієнтів, перебувають у кореспондентських відносинах між собою, а також між Національним банком України.

Учасниками розрахункових відносин є: платник; банк платника, отримувач; банк отримувача, які існують у вигляді: банків та їх філій, юридичних осіб (товариств, установ тощо), фізичних осіб, з рахунків яких списуються або записуються кошти. Обов'язковим учасником розрахункових правовідносин при безготівковій формі розрахунків є банк або інша фінансова установа.

Розрахунки готівкою здійснюються між платником і отримувачем без участі банку та регламентуються окремими підзаконними актами¹.

Готівкові розрахунки - це платежі готівкою юридичних та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Під готівкою (готівковими коштами) розуміють грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі й обігові пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Спосіб розрахунків залежить від статусу суб'єктів розрахункових відносин та підстав, згідно з якими здійснюється платіж. Розрахунки за участю фізичних осіб, що не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитись у готівковій або безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронно-

¹ Напр.: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 19 лютого 2001 р. № 72, затверджене постановою Правління НБУ, із змінами та доповненнями; Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України. Затверджена постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001 р. № 69.

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ПОВ'ЯЗАНІ З НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ 401

му¹ або паперовому вигляді. Електронний документ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Напроти, розрахунки між юридичними особами, а також за участю фізичних осіб, які пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими суб'єктами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Ці розрахунки здійснюються банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Документи, які використовуються в різних формах розрахунків, можуть мати назву, котра може збігатися з відповідними формами розрахунків. Однак, на відміну від останніх, їх функції обмежуються належним оформленням розрахункових операцій. Під розрахунковим документом розуміють документ на переказ грошей, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача². Розрахункові документи складаються на бланках встановленої форми друкарським або з використанням комп'ютерної техніки способом, крім розрахункових чеків, що належать до документів суворого обліку та (або) виготовляються і розповсюджуються централізовано. Усі текстові елементи бланків мають бути виконані українською мовою, У бланках форм розрахункових документів допускається застосування як слова «отримувач», так і слова «одержувач». Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунка у формі електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком. Останній для здійснення розрахункових операцій може формувати електронні розрахункові документи. Кожний такий документ повинен грунтуватися на стандартах та мати: назву документа; номер документа і дату його виписування; номер і код банку платника, а також його фірмове найменування (під кодом банку розуміють реквізит банку, визначений і включений до довідника банківських установ України згідно з нормативно-правовими актами НБУ, що регулюють питання міжбанківських розрахунків в Україні); найменування платника, його ідентифікаційний номер та номер його рахунка в банку; найменування отримувача коштів, його ідентифікаційний номер і номер його рахунка в банку; найменування банку отримувача (в чеку не вказується), номер і код банку отримувача; суму платежу цифрами та прописом; розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується не менш ніж у двох примірниках; розрахункові документи не дозволяється використовувати факси-