Цивільне право 2 (стр. 79 из 193)

Питання про те, чи підлягає договір позички нерухомого майна державній реєстрації, у ЦК не вирішене, оскільки норма, аналогічна ст. 794 ЦК, у главі 60 ЦК відсутня. Однак у п. 106 Інструкції про прядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту України від 3 березня 2004 р. № 20/ 5², роз'яснюється, що при посвідченні договорів найму або позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) нотаріус роз'яснює сторонам також необхідність їх державної реєстрації у відповідних органах, про що робиться відмітка у тексті посвідчувального напису. Може йтися, що Інструкція «виправила» недолік, наявний у ЦК. Право користування річчю за договором позички, безсумнівно, обмежує право власності на нерухомість, а, отже, має підлягати реєстрації. Залишається лише сподіватися, що у майбутньому це питання буде вирішено на рівні ЦК.

Зміст договору позички. Обсяг обов'язків позичкодавця залежить від того: визначений договір позички як реальний чи як консенсуальний. Консенсуальний договір позички (на відміну від реального) передбачає обов'язок позичкодавця передати користувачеві річ у відпо-

¹ Брагинский М. И., Витрянстй В. В. Договорное право. Книга вторая: Договоры о
передаче имущества. - М.-. Статут, 2000. - С. 760-761.

² Офіційний вісник України. -2004. -№10. -Ст. 639. . : .-.,-: f

230

Розділ X

бідності з умовами договору. В разі невиконання цього обов'язку користувач має право вимагати розірвання договору та відшкодування завданих збитків (ст. 830 ЦК). Загальна норма ст. 620 ЦК про правові наслідки невиконання обов'язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками, у даному випадку застосуванню не підлягає, бо її дія перекривається наявністю спеціальної норми ст. 830 ЦК.

G6oe 'язки позичальника стосовно предмета договору окремим чином не визначаються. Отже, слід керуватися нормами, що регулюють відносини найму (статті 767,769,776 ЦК). Позичкодавець зобов'язаний:

1) передати користувачеві річ у комплекті і у стані, що відповіда
ють умовам договору позички та її призначенню;

2) попередити користувача про особливі властивості та недоліки
речі, котрі йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя,
здоров'я, майна користувача або інших осіб чи призвести до пошкод
ження самої речі під час користування нею;

3) при укладенні договору повідомити користувача про обтяження
речі, що надається у користування, тобто про її юридичні властиво
сті, оскільки передання речі у позичку не припиняє і не змінює прав
третіх осіб на неї. Невиконання позичальником визначеного обов'яз
ку надає користувачеві право вимагати розірвання договору та від
шкодування збитків.

Обоє 'язки користувача:

1) користуватися річчю відповідно до мети, визначеної у договорі,
а у разі відсутності такої умови, згідно з призначенням речі (ч. 2
ст. 833 ЦК);

2) користуватися річчю особисто (але договором може бути перед
бачена можливість укладення користувачем стосовно цієї речі дого
вору найму або субпозички);

3) здійснювати звичайні витрати щодо підтримання належного ста
ну речі, переданої у користування. Законодавець не визначає, що слід
розуміти під «звичайними» витратами. Однозначно може йтися, що
цим терміном не охоплюється проведення капітального ремонту речі,
який визначається як зміна (відновлення) основних частин (конструк
тивних елементів) останньої, без чого неможливе її використання за
призначенням. Очевидно, під звичайними витратами слід розуміти:
а) витрати на поточний ремонт, тобто на усунення недоліків речі, які
не пов'язані із заміною її основних складових частин; б) витрати на
обслуговування речі задля підтримання її у належному фізичному
(технічному) стані; в) витрати на утримання речі, не пов'язані з усу
ненням недоліків, що виникли, та підтриманням належного фізичного
(технічного) стану речі, але без яких використання останньої стає не
можливим.

Невиконання користувачем визначених обов'язків надає пози
чальнику право вимагати розірвання договору позички та повернення
речі (ч. 2 ст. 834 ЦК). ,.,,...,.„ „_tf. _,,.,

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ... У ЗВ'ЯЗКУ З ПЕРЕДАЧЕЮ МАЙНА У КОРИСТУВАННЯ 231

Після закінчення строку договору позички користувач має повернути річ позичкодавцеві «у такому стані, в якому вона була на момент її передання». Дана позиція законодавця може бути пояснена лише тим, що у житті частіше за все договори позички укладаються на нетривалий строк та стосовно речей, які не мають істотної цінності. Але, зрозуміло, що користування річчю передбачає також її нормальне зношування. Тому безпосередньо договором сторони можуть передбачити стан, у якому річ має бути повернена позичкодавцеві. Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків (ст. 836 ЦК).

Річ, надана у позичку, може бути відчужена позичкодавцем. Договір позички у цьому випадку не припиняється, а до набувача переходять права та обов'язки позичкодавця. Інакше кажучи, праву користування річчю за договором позички притаманна ознака слідування за річчю: «право слідує за річчю незалежно від переходу права власності на неї». Це ж правило діє і у разі універсального правонаступництва. Смерть фізичної особи-позичкодавця або реорганізація юридичної особи-позичкодавця не тягне за собою припинення договору позички.

Оскільки позичка має безоплатний характер, користувач, на відміну від наймача за договором найму, не має переважного права перед іншими особами на купівлю речі, переданої йому в користування. Особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, що укладався без визначення строку. Про розірвання договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички.

Договір позички тісно пов'язаний з особою користувача. Тому він припиняється не тільки на загальних підставах, передбачених гл. 50 ЦК, а й у зв'язку із смертю фізичної особи або ліквідацією юридичної особи, яким майно передане у користування, якщо інше не встановлено договором. Це правило може бути пояснене тим, що договір позички має безоплатний характер і, частіше за все, пов'язує осіб, які знаходяться у дружніх, приятельських стосунках. Отже, прихильне ставлення позичальника до користувача не може автоматично поширюватися на його правонаступників.

У разі порушення користувачем своїх обв'язків за договором позичкодавець може вимагати розірвання договору в односторонньому порядку (пп. 2-4 ч. 2 ст. 834 ЦК). Позичкодавець може вимагати розірвання договору також у разі, якщо в зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому( п. 1 ч. 2 ст. 834 ЦК).

У свою чергу користувач має право відмовитися від договору в од
носторонньому порядку і повернути річ, передану йому в користу
вання, у будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує
особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний повідо
мити позичкодавця про відмову від договору не пізнішу як за сім днів
ДО повернення речі. , ш%тч,, тщтсЯ^:Я - іите»и

, tts.

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩОВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ

233

Розділ XI. Зобов'язання, що виникають у зв'язку з виконанням робіт

Глава 43. ДОГОВІР ПІДРЯДУ

§ 1. Загальні положення про підряд

Регулюванню відносин у сфері виконання робіт присвячено главу 61 ЦК (статті 837-891), що складається з чотирьох параграфів, перший з яких (статті 837 -864 ЦК) містить загальні положення про підряд, а наступні - положення про окремі його види, такі, як: договір побутового підряду; договір будівельного підряду; договір підряду на проектні та пошукові роботи.