Смекни!
smekni.com

Історія України Верстюк n2 (стр. 104 из 205)

Повернувшись до Києва, П Скоропадський 5
жовтня зустрівся з керівниками УНС Інформуючи
про цю зустріч громадськість, Українське телеграф-
не агентство повідомило, що „для більшого збли-
ження між п гетьманом та українським громадян-
ством знайдено добрий грунт і що таке зближення
в недалекім часі здійсниться"

Головною перешкодою на шляху зближення
виявився гетьманський уряд, значну частину якого

213


уряду було відправлено до демісії 22 жовтня
П Скоропадський у грамоті до громадян України
оголосив, що найважливішими державними про-
блемами є аграрна реформа й комплекс заходів,
спрямованих на розвиток промисловості Вирішен-
ня їх, на думку гетьмана, стало б „незрушимою
підвалиною майбутнього розквіту самостійної Ук-
раїнської держави" 24 жовтня Ф Лизогуб сфор-
мував новий склад уряду, до якого як представники
УНС увійшли О Лотоцький, П Стебницький,
А Вязлов, В Леонтович та М Славинський

Здавалося, перед Україною відкривається шлях
до реальної консолідації суспільних сил, пошуків
миру і спокою, здійснення ефективних реформ
Насправді, виявилося, що це ще одна з багатьох
ілюзій, швидкоплинна пауза перед новою грозою

Українська держава
у зовнішньополітичному
контексті

кщо в соціально-економічній галузі Ук-

раїнська держава виступила антиподом

і УНР, то у зовнішній політиці вона продов-

жила курс, започаткований урядом В Голубовича
Незаперечне дотримання Брестської мирної угоди
було однією з головних вимог, які поставив перед
П Скоропадським начальник штабу німецьких
військ в Україні генерал Гренер, даючи згоду на
державний переворот Надалі ця угода та іі учасни-
ки Німеччина, Австро-Угорщина та РСФРР —
стали головними об єктами докладання зовнішньо-
політичних зусиль уряду Української держави
Незважаючи на причетність зазначених країн до
одного договірного процесу, відносини України з
ними суттєво відрізнялися

Як відомо, Л Троцький на завершальному етапі
підготовки мирної угоди відмовив делегації УНР у
праві на ведення переговорів Однак 3 березня,
підписавши у Бресті мирну угоду з Центральними
державами, РСФРР визнала суверенність України
і зобов'язалася „негайно підписати мир з Ук-
раїнською Народного Республікою і визнати мирну
угоду між цією державою і державами Четверного
союзу" Перші спроби розпочати переговори було
зроблено ще за Центральної Ради, але відкрилися
вони лише 23 травня До Києва прибула російська
делегація на чолі з X Раковським, українську сто-
рону очолював С Шелухін На першому етапі цен-
тральною темою переговорів стали умови підписан-
ня перемир'я 12 червня договірні сторони уклали

Історія У краї ни

становили члени кадетської парти, що продовжува-
ли обстоювати старі позиції

В Винниченко від імені Українського національ-
ного союзу заходився нищівно критикувати уряд У
середині жовтня він підготував „Заяву про
внутрішнє й міжнародне становище України", де
заперечувалось право уряду Ф Лизогуба на повно-
правне і законне представництво Української дер-
жави на тій підставі, що цей уряд „чужий народові
національно й ворожий йому політично та соціаль-
но" 3 рази УНС оголошував, що тільки „ко-
аліційно-демократичний національний Кабінет
міністрів має право тимчасово, до нормального
сформування народної влади, стояти на чолі дер-
жавної влади" Першим завданням нового уряду
В Винниченко визначив негайне проведення аграр-
ної реформи на основі знищення великого землево-
лодіння та надання землі селянству, вибори вищого
законодавчого органу держави, забезпечення всіх
демократичних свобод

Неважко зрозуміти, що подібна програма, за
якою чітко проглядалося бажання здійснити
соціально-політичні радикальні зміни, не могла не
викликати опору уряду До того ж у жовтні почала
швидко змінюватись міжнародна політична
кон'юнктура поразка Центральних країн у світовій
війні уже не викликала сумніву За таких обставин
дев'ять членів уряду (переважно кадети) 17 жовтня
на засіданні Кабінету міністрів зробили заяву про
те, що Україна не повинна замикатись у власних
національно-державних інтересах, залишатися бай-
дужою до боротьби з більшовиками, вона повинна
взяти на себе ініціативу цієї боротьби, чим забезпе-
чить собі свободу вільного розвитку в державнім
союзі з Росією Це був один із найзаповітніших ка-
детських планів перетворити Україну на осередок
чергового збирання єдиної і неділимої небільшо-
вицької Роси 20 жовтня Головний комітет кадетсь-
кої парти в Україні, гаряче підтримавши заяву
міністрів-кадетів, оголосив, що заява ця з'ясовує
принципи, які члени парти проводили в уряді Го-
ловний комітет вважав подальшу участь своїх
членів в уряді неприпустимою Позицію дев'яти
міністрів-кадетів підтримала Рада „Протофісу",
що висловилася за найтісніше зближення України і
Роси Голова „Протофісу" князь Голіцин намагався
застерегти гетьмана від коаліції з українськими
політичними партіями, бо це, на його думку, загро-
жувало соціалістичними експериментами

Незважаючи на досить великий тиск консерва-
тивних сил, вони зазнали поразки Старий склад

214


У краї нська революція

прелімінарну мирну угоду, за якою між двома дер-
жавами до завершення мирних переговорів
повністю припинялися воєнні ди, відновлювалося
залізничне сполучення, Україні повертався перегна-
ний до Роси при відступі українських частин рухо-
мий залізничний склад, налагоджувався поштово-
телеграфний зв язок, визначались умови товаро-
обміну й правила повернення українських громадян
з Роси та російських — з України Держави
обмінювались консульськими службами

Надалі центральне місце в переговорах посіла
проблема державних кордонів Тимчасово за уго-
дою 4 травня з участю представників німецького
командування роль кордону між Україною і Росією
відігравала демаркаційна смуга („нейтральна зона"
завширшки 10 км) Але ця лінія не могла стати
постійним кордоном Українська делегація пропо-
нувала взяти за основу етнічний принцип визначен-
ня кордонів X Раковський відкидав етнографічний
принцип і пропонував проводити плебісцит у кож-
ному окремому населеному пункті

Після довгих дискусій делегації погодились що
питання, які не будуть вирішені шляхом перего-
ворів, розглядатимуться міжнародним судом Що
ж до кордонів, то за основу їх визначення домови-
лися взяти етнографічний принцип, а в окремих ви-
падках проводити вільний опит людності під нагля-
дом спільних комісій при умові звільнення цих
місцевостей від військових сил як однієї, так і дру-
гої сторони

Далі цієї домовленості у визначенні кордонів
піти не вдалося Ще однією непереборною переш-
кодою стали взаємини України з Доном і Кубанню
Українська дипломатія виходила з факту розпаду
старої Російської імперії і визнавала за окремими
частинами Роси, які самовизначилися, право на су-
веренітет На початку червня у Києві відбулася
зустріч П Скоропадського з повноважною деле-
гацією Кубані, а 7 серпня в Києві було підписано
попередню угоду між Українською державою і Все-
великим Військом Донським, якою встановлювали-
ся кордони між цими державами

Радянська делегація не хотіла погодитись з та-
ким станом речей 9 вересня вона оголосила декла-
рацію про те, що всі території колишньої Російської
імперії становлять невід ємну частину РСФРР

Довп дискусії не привели до порозуміння Так
само не вдалося вирішити питання поділу активів і
боргів колишньої Російської імперії

Радянська сторона, свідомо гальмуючи перего-
вори, використовувала перебування своєї делегації

на території України для реанімації більшовизму та
розгортання підривної діяльності Більшовики не
могли змиритись із втратою України Ленін ще в
травні визначив гетьманський переворот як рестав-
рацію буржуазно-поміщицького монархізму, що да-
вало ідейні підстави для боротьби з українським
урядом У Роси знайшли притулок вигнані з Ук-
раїни більшовики В липні у Москві з них було
створено Комуністичну партію (більшовиків) Ук-
раїни, на яку покладалося завдання відновити ра-
дянську владу в Україні Першу невдалу спробу
підняти на повстання селян Чернігівщини більшо-
вики зробили в серпні Повстання було придушене,
але його організатори не втрачали надій В Винни-
ченко згадував, що восени 1918 р мав таємні
зустрічі з керівниками радянської дипломатичної
делегації X Раковським та Д Мануїльським, на
яких обмірковувався план повстання проти гетьма-
на Мануїльський пропонував Винниченкові гроші
на повстання Тож не дивина, що переговори, а ра-
зом з ними і російсько-українські стосунки зайшли
у глухий кут На початку жовтня за наполяганням
російської сторони переговори тимчасово припини-
лись і вже не поновлювалися В Москві готувалися
плани експорту революції в Україну

Проблема кордонів і врегулювання територіаль-
них суперечностей становила основу зовнішньо-
політичних стосунків України з Білорусією, Доном,
Кримом, Польщею та Румунією