Смекни!
smekni.com

Історія України Верстюк n2 (стр. 137 из 205)

мали небагато спільних рис із затвердженим
п'ятирічним планом. Як директивний документ
п ятирічний план у його остаточній формі виявився
непотрібним. Поки його розробляли, в щорічні кон-
трольні цифри розвитку народного господарства
вносилися все нові й нові корективи в бік підвищен-
ня темпів.

Надзвичайні заходи та їх переростання в
політику комуністичного штурму зустріли опір з бо-
ку М.Бухаріна, О.Рикова і М.Томського. Два ос-
танні були членами політбюро ЦК РКП(б) з 1922
p., Бухарін — з 1924 р. Позиція цих авторитетних
політиків розглядалася як ухил вправо. Завдавши
поразки групі Бухаріна, сталінці розпочали з трав-
ня 1929 р. чистку партії, яка тривала рік. Вичища-
лися усі, хто солідаризувався з "правим ухилом".

Влітку 1928 р. Сталін забрав Кагановича з Ук-
раїни в центральний партійний апарат. Українським
генсеком став С.Косіор. Як Петровський і Чубар,
Косіор із шкіри пнувся, аби догодити Сталіну.

Індустріальна гонка

і ерший рік першої п'ятирічки розпочався з
жовтня 1928 р. Країна вступала в
п'ятирічку непомітно. 1928/29 госпо-
дарський рік мало відрізнявся від попередніх. Та
наприкінці 1929 р. керівництво ВКП(б) круто по-
вернуло кермо державного корабля. Поворот в еко-
номічній політиці характеризувався примусовою
продрозкладкою, забороною торгівлі, запровад-
женням карткової системи постачання міського на-
селення, інфляційним випуском паперових грошей,
експропріацією ("розкуркуленням') найза-
можніших селянських господарств і примусовим
об єднанням власності усіх інших категорій селян-
ства у колективних господарствах. Політика в га-
лузі промисловості характеризувалася поверненням
до системи главкізму, тобто, гіпертрофованою цен-
тралізацією управління.

Трестівський госпрозрахунок, який охоплював
головним чином сферу управління, замінили гос-
прозрахунком підприємств. 5 грудня 1929 р. ЦК
ВКП(б) прийняв постанову "Про реорганізацію
управління промисловістю", якій судилося відіграти
ключову роль в утвердженні економіки командного
типу. Підприємства, а не трести, як раніше, оголо-
шувалися основною ланкою управління.

Самостійні підприємства не дістали прав, якими
користувалися колишні госпрозрахункові трести.
Велика промисловість перейшла у розпорядження

загальносоюзних наркоматів, наділених не менши-
ми повноваженнями, ніж главки ВРНГ і УРНГ
періоду грамадянської війни. Вони здійснювали
управління бюрократичними методами. Сама Вища
Рада народного господарства та її український
філіал перетворилися в січні 1932 р. в народний
комісаріат важкої промисловості (наркомваж-
пром). Підприємства харчової промисловості ще в
1930 р. були підпорядковані наркомату постачання.
Підприємства легкої та лісової промисловості
виділилися в окремі наркомати.

Продиктований генсеком темп зростання про-
мислового виробництва був величезним — 37,7% (
у середньому за три роки, починаючи з другого ро-
ку п'ятирічки). Та ці темпи залишилися на папері,
хоча промисловість безперебійно одержувала
потрібне фінансування. Навіть офіційні статистичні
дані показують, що середньорічний темп промисло-
вого зростання за роки п'ятирічки (крім першого)
становив тільки 15,7%, тобто, менше передбачува-
ного директивами XV з'їзду ВКП(б). Слід взяти
до уваги, що офіційні дані внаслідок інфляції і по-
вторного обрахунку валової продукції завищені.

Індустріальна гонка призводила до істотного
обмеження добробуту трудящих. Економічні труд-
нощі (завжди підкреслювалося: тимчасові) оголо-
шувалися органами пропаганди неминучими й
цілком природними. Опір лівацькому насиллю над
економікою розглядався як небезпечний опор-
тунізм. В офіційних документах державної партії
положення про необхідність нещадного викорін-
ення "опортунізму" стало загальновживаним. Це
безпосередньо свідчить про те, що крутий поворот
в економічній політиці далеко не всі зустріли з ен-
тузіазмом.

Вже з 1928 р. Сталін розпочав штучно відрод-
жувати властиве громадянській війні протистояння
соціальних сил. Щоб прокласти дорогу непопу-
лярній політиці, ДПУ стало розкручувати маховик
репресій. Політична термінологія доби другого ко-
муністичного штурму збагатилася новим містким
поняттям: "шкідник". Після "шахтинської справи"
в Донбасі, яка пройшла у 1928 р. і започаткувала
по-державному організоване цькування спеціалістів
з дореволюційними дипломами, в суспільстві свідо-
мо створювалася атмосфера масового психозу щодо
"шкідництва".

Запровадження карткової системи постачання
робітників і службовців не дозволяло використати
зароблені гроші на придбання товарів понад гаран-
тований картками мінімум. У кваліфікованих

279


/сторін Украї ни

робітників "отоварювалося" за картками не більше
чверті заробітної плати Отже, економічні можли-
вості стимулювати зростання продуктивності праці
дорівнювали нулю Натомість величезні зусилля
вживалися з метою налагодити моральне стимулю-
вання праці, головним чином через організацію ма-
сового виробничого змагання

В останні дні 1917 р В Ленін написав статтю
"Як організувати змагання'1" Очевидно, вона не
задовольнила автора, бо залишалася неопублікова-
ною 20 січня 1929 р газета "Правда" вмістила іі,
а партійні організації дістали завдання "підняти ма-
си" Ініціативу в розгортанні "соціалістичного зма-
гання" віддали в руки донецьким шахтарям 31
січня шахти "Центральна" і "Північна" тресту
"Артемвугілля" уклали перший договір 9 травня
того ж року ЦК ВКП(б) прийняв постанову "Про
соціалістичне змагання фабрик і заводів" У ній за-
значалося, що змагання, яке почалося, повинно ста-
ти не епізодичною кампанією, а постійним методом
роботи Організація його покладалася на
профспілки, а загальне керівництво — на партію

Цій постанові судилося довге життя Майже до
кінця свого перебування при владі партапарат на-
давав великого значення зашкарублим ритуальним
процедурам, чекаючи від них виробничої віддачі Та
в першій п'ятирічці робітничі маси зустріли ідею
змагання з ентузіазмом

Навесні і влітку 1929 р голова ВРНГ СРСР
В Куйбишев підготував нові поправки до гранично
напруженого за всіма параметрами річного плану
Йшлося про додаткові завдання ряду галузей важ-
кої промисловості Нові поправки були запровад-
жені в життя спеціальними постановами партії, яка
вже безпосередньо, а не через радянські або госпо-
дарські органи почала втручатися у розв'язання
економічних, технічних і технологічних проблем

Капіталовкладення в основні промислово-ви-
робничі фонди України зросли з 438 млн крб у
1929 до 743 млн у 1930, 997 млн у 1931 р і до
1229 млн крб у 1932 р (у порівняних цінах 1928
р ) 3 1930 р у промисловості освоювалося не мен-
ше коштів, ніж за всі попередні роки мирного
будівництва разом узяті (в 1921—1928 рр — 761
млн крб ) Така фінансова злива дала можливість за
чотири роки (1929—1932) подвоїти виробничі по-
тужності великої промисловості

Однією з перших в Україні почала будуватися
Штерівська ДРЕС Перша її черга потужністю 20
тис квт стала до ладу восени 1926 р У 1931 р
найбільша електростанція Донбасу досягла потуж-

ності 157 тис квт Тоді ж почав працювати перший
турбогенератор Зуївської ДРЕС потужністю 50
тис квт Через рік будівельники ввели до ладу ще
два агрегати, в результаті чого потужність електро-
станції зросла до 150 тис квт

Символу радянської індустріалізації був
Дніпрогес Його почали будувати навесні 1927 р
Кожний з п'яти турбогенераторів першої черги, які
поставляла американська фірма "Дженерал елек-
трик", мав потужність 62 тис квт Фірма заявила,
що турбіни та генератори для Дніпрогесу є іі найви-
щим виробничим досягненням, яке перевищує най-
досконаліші здобутки світової техніки У жовтні
1932 р , коли перша черга електростанції стала до
ладу, будівельники почали монтаж шостого генера-
тора

Питома вага капіталовкладень у вуглевидобуток
Донбасу скоротилася за п'ятирічку вдвоє порівняно
з 20-ми рр Однак в абсолютному вимірі кошти
вдвоє зросли Це дало можливість здати в експлуа-
тацію 53 великі шахти У вуглевидобутку відбувся
перехід до нових знарядь праці кайло й обушок по-
ступилися місцем врубовим машинам і відбійним
молоткам Менш вагомими виявилися успіхи в ме-
ханізації транспортування вугілля До кінця 1932 р
в Донбасі було видобуто 156 млн т вугілля проти
передбачуваних п'ятирічним планом 204 млн т
Дефіцит вугілля болісно позначався на промисло-
вості і залізничному транспорті Різко скоротилося
використання вугілля для побутових потреб

У металургію пішла чверть капіталовкладень
які були в розпорядженні промисловості Майже
половину цих величезних коштів поглинуло
будівництво трьох заводів повного циклу — "За-
поріжсталі", "Криворіжсталі" і "АзовсталГ' Завод
інструментальних сталей, який перебував спочатку
у складі Запорізького металурпйного комбінату,
пізніше став самостійним підприємством під на-
звою "Дніпроспецсталь" 3 його побудовою восени
1932 р в Україні з'явилася електрометалургія

Нові потужності в металурги вводилися до ладу
і освоювалися з великими труднощами Проблема
металу виявилася ще гострішою, ніж вугілля Ви-
плавку чавуну в Україні треба було збільшити з 2,4
млн т у 1923 р до 6,6 млн у 1932/33 р Фактич-
но виплавили у 1932 р 3,9 млн т (тобто 59% від
плану)

Обсяг виробництва у машинобудуванні і мета-
лообробці за першу п'ятирічку зріс у 4,5 раза За
освоєними капіталовкладеннями машинобудування
поступалося металурги, але за кількістю створених