351
Історія У краї ни
однією з останніх судорог тоталітарної системи, яка
неухильно наближалась до колапсу
В першій половині 80-х рр в Україні не було
якихось визначних суспільно-політичних зрушень
У 1980 р в деяких містах проводилися змагання
Московської Олімпіади, 1982 р було відсвяткова-
но 1500-у річницю заснування Києва, що перетво-
рилася на помпезну пропаганду „єдності братерсь-
ких народів" і супроводжувалась грандіозними
фальсифікаціями історії України Після смерті
Л Брежнєва, під час змін у керівництві в Москві,
українські „верхи" залишалися майже недоторкан-
ними Республіка залишалась справжнім за-
повідником політичної та ідеологічної стагнації, що
збігалась у часі з економічним застоєм
„Економна" економіка
лід визнати, що консервативні та реакційні
/ тенденції в 1ДЄО W"14HO\l) і політичному
житті не завжди збігалися з розвитком в
економічній сфері і нерідко вступали з ним у про-
тиріччя Протягом майже 20 років в СРСР і Ук-
раїні спостерігалися спорадичні спроби реформува-
ти економіку, зробити її дієздатнішою й ефек-
тивнішою, але вони ставали марними саме через
традиційний пріоритет політики та ідеологи над
економікою, коли перші диктували правила гри ос-
танній
1965 р почалася економічна реформа за
ініціативою О Косигіна й групи технократичної но-
менклатури в Москві Зміст програми реформи був
сповнений протиріч 3 одного боку, вона спрямову-
валась на розширення господарської самостійності
підприємств, місцевої ініціативи, посилення еко-
номічних стимулів до праці Дозволялось навіть ко-
ригувати на місцях святиню — п'ятирічний план З
іншого боку, реформа значно підсилювала позиції
центральних відомств Ліквідовувались раднаргос-
пи і відновлювались промислові міністерства в
центрі Утворились такі відомчі монстри, як Дер-
жавний комітет по цінах, Державний комітет поста-
чання та ін Фактично це був новий етап надцен-
тралізацп — майже всі місцеві економічні проблеми
вирішувались через Москву За центром залишало-
ся головне — розподільчі функції
Економічний розвиток України в другій поло-
вині 60 — на початку 70-х рр стабілізувався част-
ково завдяки ліквідації найкричущіших протиріч
волюнтаристської політики попереднього періоду,
частково завдяки реформі і сприятливій
зовнішньоекономічній кон'юнктурі В той же час
протиріччя самої реформи закладали основи для
серйозних проблем у республіканській економіці
Економічні можливості республіки мало враховува-
лися центральними відомствами, розподіл виробле-
ної продукції відбувався без її впливу, формування
структури виробництва, його розміщення — все це
було компетенцією центру
Проте, починаючи з 1972 р , економічну рефор-
му гальмували і згодом згорнули В Москві пере-
могли консерватори на чолі з Л Брежнєвим, що не-
гайно позначилось на економічній стратегії Центр
ваги було перенесено на оборонну промисловість
(яка і без цього не могла поскаржитися на нестаток
коштів), освоєння Сибіру та збільшення капіта-
ловкладень в сільське господарство
В 70-і й на початку 80-х рр економіка СРСР
та України зокрема розвивалась суто екстенсивни-
ми методами Це вкрай негативно позначилося у
першу чергу на Україні, природні і трудові ресурси
якої були обмеженими і розвиток якої потребував
інтенсифікації суспільного виробництва Рес-
публіканська економіка стала заложником еко-
номічної стратеги центру Україна була перетворена
на інтегральну частину „загальносоюзного народ-
ногосподарського комплексу", тут розміщувалися
виробництва з незавершеним циклом, у т ч високо-
технологічні Традиційно розвинуті індустріальні
галузі економіки республіки (видобуток вугілля і
металевих руд, важке машинобудування, виробниц-
тво металів) швидко занепадали через брак нових
технологій, ставали нерентабельними, якість їх про-
дукції неухильно знижувалась Все це мало турбу-
вало центр, котрий пов'язував нади на новий еко-
номічний стрибок із освоєнням Сибіру та Далекого
Сходу До речі, Україна теж віддавала матеріальні й
людські ресурси на цю програму, отримуючи на-
томість дешеві енергоносії Серйозною вадою еко-
номічної політики центру, яка негативно позначи-
лась на Україні, стала також орієнтація на тзв ва-
лові показники виробленої продукції, що призводи-
ло до суттєвого зниження її якості Нарешті, саме в
центрі ухвалювались рішення щодо розміщення
підприємств атомної енергетики на території рес-
публіки, в результаті яких проводилась злочинна
політика будівництва реакторів у густозаселених і
мало пристосованих для цього місцевостях
У 70-і рр Україна потребувала нових якісних
поштовхів для подальшого розвитку економіки
впровадження нових технологій, інтенсифікації ви-
користання трудових ресурсів (яких вже не виста-
352
Наростання системно і кризи тоталітарного ладу
чало), переорієнтації структури виробництва на ви-
сокотехнологічні цикли тощо Всі ці елементи були
або відсутніми в економічних планах центру, або
мали у них здебільшого декларативний характер
Хронічно не виконувалися завдання
п ятирічних планів з більшості показників Зокре-
ма, національний доход мав збільшитись у дев'ятій
п'ятирічці (1971-1976) на 37—39% — цифра ви-
конання, явно завищена, сягала лише 25% У де-
сятій п ятирічщ зростання цього показника було за-
плановано від досягнутого, однак виконання стано-
вило лише 18% Якщо з деяких показників розвит-
ку промисловості Україні ще вдавалося хоча б на-
ближатися до запланованого (виробництво елек-
троенергії, цементу, вугілля тощо), то сільське гос-
подарство — ця найважливіша для республіки га-
лузь — залишалося найменш ефективною ланкою
Здавалося б, що саме в 70-і рр було зроблено
найбільше для підвищення сільськогосподарського
виробництва у республіці Запроваджувались мас-
штабні програми механізації та хімізації сільського
господарства, колосальна увага приділялася
меліорації Протягом десятиліття у галузь було
вкладено 27% усіх капіталовкладень в українську
економіку Однак усе це давало мізерний, а часом
протилежний результат Механізація перетвори-
лась у постачання колгоспам і радгоспам низько-
якісної техніки, хімізація вироджувалась у забруд-
нення земель і сільськогосподарської продукції
хімікатами, а меліорація призводила до розорення
родючих земель і порушення екологічного балансу
Залишалась украй низькою ефективність викори-
стання людських ресурсів у сільському госпо-
дарстві, найнаочнішим свідченням цього стали се-
зонні „мобілізації" працівників інших секторів на-
родного господарства, освіти та науки на збирання
врожаїв До цього додавалася відстала система пе-
реробки та зберігання сільськогосподарської про-
дукції, в результаті чого щорічні утрати урожаїв з
окремих видів сягали 30-33%
Зростало відчуження селян від результатів їх
праці у колгоспах, ії продуктивність зменшувалась
Темпи зростання виробництва у сільському госпо-
дарстві постійно спадали У 1960-1970 рр вони
становили 4,5 % в середньому на рік, у 1981-1985
— 3,9% У другій половині 70-х рр середнь-
орічний приріст сільськогосподарської продукції
становив 1,5%, а в першій половині 80-Х - 0,5%
Низька ефективність й уповільнення розвитку
сільського господарства були зумовлені не тільки
занепадом колгоспно-радгоспної системи Важливу
роль тут відігравали принципи управління еко-
номікою в цілому Центр розробляв плани, норма-
тиви, інші директиви Селянам диктували з без-
межної відстані що, коли і як їм виробляти При
цьому не враховувалася місцева специфіка, можли-
вості, навіть кліматичні умови Селянин-колгосп-
ник був відсторонений від розробки найважливіших
виробничих рішень Це призводило до
безвідповідальності за результати праці, безгоспо-
дарності, великих матеріальних і моральних втрат
Уповільнення темпів економічного зростання
врешті-решт призвело до застою в економіці Но-
вації здебільшого зводились до механічних грошо-
вих ін'єкцій у різні галузі, тобто до екстенсивного
методу господарювання Найяскравіший приклад
— політика в галузі капіталовкладень Протягом
70-х рр своєрідною модою було закладати нові
підприємства, колосальні об'єкти нового будівниц-
тва й виділяти для цих проектів неймовірні кошти
1я гігантоманія, яка збіглася з прихованою
інфляцією, призвела до того, що вартість нових
об'єктів у середньому перевищувала заплановану
на 25-50% Доводилося кидати значні сили й кош-
ти на закінчення найбільш важливих на той час
будівництв, залишаючи інші незавершеними В
соціально-економічний побут увійшло слово „дов-
гобуд" На таке будівництво щорічно витрачалося
до 75% капіталовкладень у галузь
Наприкінці 70 — на початку 80-х рр еко-
номіка України входила в смугу тотальної кризи
Вона була неефективною, неконкурентоздатною, а
більшість спроб оживити іі мали суто адміністра-
тивний чи навіть ідеологічно-декларативний харак-
тер Одне з гасел того часу виглядало невдалим
жартом „Економіка повинна бути економною" і
цілком відповідало духові часу, коли подібними
транспарантами намагалися утримати ветху
соціально-економічну будівлю від остаточного роз-
валу
Стан освіти
та науки
( роцеси, що відбувалися в економіці України
І протягом 20 років після XX з'їзду КПРС,
Ж неодноразові спроби реформ не могли не
позначитися на стані освіти і науки