Смекни!
smekni.com

Історія України Верстюк n2 (стр. 187 из 205)

На неї покладались завдання розробленя про-
позицій та проектів рішень щодо стратеги і тактики
економічної реформи, здійснення моніторингу ходу
економічної реформи, аналізу та прогнозу еко-
номічної ситуації в державі, координація заходів
органів державної влади та громадських організацій
щодо здійснення економічної реформи

Того ж дня було прийнято указ "Про державну
комісію з проведення в Україні адміністративної ре-
форми для вироблення їі концепції, визначення ор-
ганізаційно-правових засад, стратеги і тактики її
проведення, розроблення конкретних механізмів і
строків впровадження адміністративної реформи,
підготовки пропозицій щодо

структури органів виконавчої влади з поступо-
вим переходом від галузевого до функціонального
принципу побудови міністерств, інших центральних
органів виконавчої влади, що має призвести до
спрощення і підвищення ефективності управління,
скорочення непотрібних ланок управління, запро-
вадження дійової системи державного контролю,
перебудови державної фінансової системи, структу-
ри, функцій і методів діяльності місцевих органів
виконавчої влади, дерегуляцп та спрощення систе-
ми управлінських послуг, які надаються на різних
рівнях виконавчої влади фізичним та юридичним
особам, удосконалення законодавчої бази
адміністративних правовідносин, економічних засад
діяльності органів державної влади, впровадження
дійових адміністративних процедур, запроваджен-
ня в Україні раціонального адміністративно-
територіального поділу, реформування системи
підготовки та перепідготовки управлінських кадрів,
експертна оцінка концепцій і проектів нормативно-
правових актів, спрямованих на створення правової
бази адміністративної реформи, аналіз діяльності
органів виконавчої влади та органів місцевого само-
врядування для здійснення адміністративної рефор-
ми та надання допомоги в п проведенні, розгляд
пропозицій і програм наукового, матеріально-
технічного, кадрового та фінансового забезпечення
адміністративної реформи

Першого Президента України Л М Кравчука
було призначено Головою Комісії

Водночас Президент України висловив го-
товність розглянути пропозиції ряду фракцій та ок-
ремих народних депутатів щодо продовження
терміну повноважень Верховної Ради на один рік
За однієї умови цей час має бути використано не

383


Історія У краї ни

для політичних розборок, а для прийняття найбільш
невідкладних законодавчих актів, насамперед в
економічній сфері, на розвиток конституційних по-
ложень, що зобов'язувалися зробити парламен-
тарії

Такий крок був продиктований тим, що з набли-
женням парламентських виборів, які мають відбу-
тися в березні 1998 р , у Верховній Раді почали на-
ростати передвиборні пристрасті, замішані на
політичному протистоянні і популізмі, що серйозно
дестабілізувало становище в державі й суспільстві,
паралізовувало роботу з подолання кризи в еко-
номіці Саме через це бюджет на 1997 р було
прийнято через півроку

Не потребує доказів і те, що наше законодавст-
во схоже на клаптикову ковдру з великими дірками
А новий депутатський корпус, судячи з попереднь-
ого досвіду, може увійти у робочий ритм через рік
після початку своєї діяльності

Ця ініціатива Президента України неоднознач-
но сприйнята у середовищі політичних партій та в
депутатському корпусі, але була одностайно підтри-
мана на низових рівнях влади, що показали госпо-
дарські активи, які пройшли в усіх областях, містах
Києві та Севастополі, Автономній Республіці
Крим у липні 1997 р

Аграрна проблема

^ країна небезпідставно вважалася житницею
Радянського Союзу Чудові природні умови і
ч/ набуті впродовж десятків поколінь досвід
господарювання на землі гарантували досягнення
високого рівня виробництва продуктів харчування
та сільськогосподарської сировини

Однак, маючи найвищий серед європейських
країн показник землезабезпеченості (0,65 га орної
землі в розрахунку на душу населення) Україна не
могла йти у будь-яке порівняння з ними щодо по-
стачання населення продовольством Перевага у
цьому відношенні над промисловими регіонами
СРСР ще не свідчила про благополучний стан
справ в іі сільському господарстві 3481 тис кол-
госпників 11172 тис працівників радгоспів та інших
сільськогосподарських підприємств у 1990 р явно
не справлялися з постачанням міст продуктами хар-
чування, тоді як значно менша по відношенню до
всього населення кількість працюючих на землі у
високорозвинутих країнах забезпечувала будь-який
попит

У чому тут справа3 Вичерпну відповідь на таке

питання завжди давали колгоспні базари Селяни,
коли працювали на величезних земельних масивах
колгоспів і радгоспів, використовуючи при цьому
машинну техніку, не могли нагодувати місто Ці ж
самі селяни, працюючи без машин у вільний від ос-
новної роботи час на кількох сотках присадибної
землі, були спроможними заповнити базари всім,
чого потребував споживач Відповідь полягала в то-
му, що земля повинна мати господаря, а не пра-
цюючого з-під палки найманця

Розуміння того, що колгоспно-радгоспний лад
не має майбутнього, прийшло до багатьох пред-
ставників української політичної еліти досить рано
У прийнятому в 1990 р Земельному кодексі
УРСР вже закладалися, хоч у декларативній
формі, основні положення реформи аграрних відно-
син, включаючи визнання права приватної влас-
ності на землю Щоб наповнити ці положення ре-
альним змістом, треба було створювати законодав-
чу та нормативну базу

Починаючи з березня 1991 р земля оголошува-
лася об'єктом реформи Здійснення іі покладалося
на місцеві ради народних депутатів і Раду міністрів
УРСР Однак концептуально суть земельної ре-
форми не була вироблена Органи влади продовжу-
вали лише декларувати наміри

В жовтні 1991 р уряд В Фокіна запропонував
Верховній Раді план перетворень, розроблений під
впливом концепції російських реформ На його ос-
нові було прийнято концепцію роздержавлення І
приватизації підприємств, землі та житлового фон-
ду Передбачалося, що за 1992 р колгоспи мають
бути перетворені в асоціації або господарські това-
риства При цьому забезпечувалося право кожного
колгоспника на вихід з колгоспу і створення власно-
го приватного господарства

Виходячи з цієї концепції, Верховна Рада поча-
ла розробку пакета законодавчих актів У грудні
1991 р було прийнято закон "Про селянське (фер-
мерське) господарство" Передбачалося утворення
спеціального земельного фонду шляхом вилучення
частини земель, що перебували у користуванні кол-
госпів та радгоспів Фонд призначався для надання
ділянок усім громадянам, які виявляли бажання ор-
ганізувати фермерське господарство

В січні 1992 р парламент України прийняв за-
кон "Про форми власності на землю" Проголошу-
валося, що можуть існувати, поряд з державною,
колективна і приватна форма власності на землі,
причому всі вони є рівноправними Таким чином,
законодавче спростовувався один з найголовніших

384


Утвердження незалежної України

постулатів комуністичної доктрини — про не-
обхідність націоналізації всієї землі і перетворення
її на суспільну власність

Щоправда, в законі залишалася нерозв'язаною
теза про колективну власність на землю Такої фор-
ми власності людство поза межами СРСР не зна-
ло Було ясно, що Верховна Рада мала на меті на-
дання права власності на землю колгоспам Проте
не зрозуміло, як колгоспи і колгоспники могли б ре-
алізувати це право власності чи кожний колгосп-
ник з власної волі, чи прийняттям рішень на загаль-
них зборах колгоспу більшістю голосів, чи делегу-
ванням цього права правлінню колгоспу або його
голові Колективна форма власності була абст-
ракцією з міфічного арсеналу політичної економи
соціалізму, так само як і категорія суспільної влас-
ності

Зміст закону "Про форми власності на землю"
переконливо засвідчував, що українські законо-
давці не вийшли з-під впливу ідеологічних стерео-
типів і не могли надати реальним майновим відноси-
нам у суспільстві юридично грамотну форму

Законотворча діяльність Верховної Ради
свідчила про відсутність у неї концепції реформи аг-
рарних відносин Парламент обмежувався найп-
ростішим прийняттям декларацій у формі законо-
давчих актів У березні 1992 р було прийнято два
документи протилежного змісту постанову "Про
прискорення земельної реформи та приватизацію
землі і закон "Про колективне сільськогоспо-
дарське підприємство" Перший з них з'явився ПІД
тиском реформаторів, стурбованих пробуксовуван-
ням земельної реформи В ньому переглядалися де-
які норми Земельного кодексу 1990 р , що гальму-
вали організацію фермерських господарств Другий
було прийнято під впливом депутатів-аграрпв,
зацікавлених у збереженні існуючого становища

Керівники України не шкодували слів, шоб
відцуратися колгоспно-радгоспного ладу На прес-
конференції з нагоди річниці проголошення неза-
лежності Л Кравчук сказав, що колгосп — це не
кооперативне господарство, а щось таке, що важко
навіть збагнути У виступі перед працівниками аг-
ропромислового комплексу Київщини у травні 1993
р голова Верховної Ради 1 Плющ заявив "У нас
нема підстав хвалитися існуючим способом вироб-
ництва, відстоювати його Можливо б, він проісну-
вав ще п'ять, десять чи двадцять років, але все од-
но люди дійшли б до його реформування"