Смекни!
smekni.com

Історія України Верстюк n2 (стр. 188 из 205)

Та це були тільки слова Колгоспи і радгоспи за-
лишалися єдино важливим у сільському госпо-

дарстві елементом економічної структури Торувала
собі дорогу тільки но0а термінологія, створюючи
оманливе враження здійснюваних реформ

Рішення Верховної Ради ПР° перетворення у
1992 р колгоспів в асоуіац» або господарські това-
риства не було реалізСваке повністю За цей рік
паювання або акцюнув^ння провели близько 4 тис
колгоспів На початок 1995 р статус змінився у 8,8
тис колгоспів (94% загальної кількості) 3 них

паювання майна здійсняй 8,3 тис господарств На

їх базі виникло 6,5 тис колективних підприємств з
правом власності їх члеИ'в на частку майна (паю), а
також 1,2 тис селянські* спілок і кооперативів, 175
акціонерних товариств

Паювання або акцк?нУБання майна колгоспів і
радгоспів майже не зачіЯало основного виробничих
відносин між державою та сільськогосподарськими
підприємствами і виробничих відносин всередині
останніх Справа в tW. з паювання або
акцюнування виключалзся земля — основний засіб
виробництва

Фермерське господарство розвивалося
уповільнено "Партія влади" в своїй обласній та
районній ланках здббільшого гальмувала процес
виділення фермерам земельних Ділянок і відмовля-
лася надавати їм реальну допомогу Серед самих се-
лян не виявилося багато бажаючих стати фермера-
ми Вони призвичаїлися
Д° виконання обмежених
трудових операцій на осї10в1 поділу праці, і багать-
ом було б непросто взят^ся за весь цикл сільсько-
господарських робіт КР'М того, демографічна
структура сільського нас'елеі,ня характеризувалася
переважанням людей ст»РШ0Г0 В1КУ Такі люди не-
безпідставно розглядали колгосп, в якому було про-
ведене все трудове житт^> як Підприємство, покли-
кане матеріально допомог™ 1М У пенсійному віці
Нарешті, організація прі«атиого господарства ви-
магала відповідної маши^но' техніки, яка ще не ви-
роблялася промисловість0 Через це на початок
1993 р в Україні налічувалося тільки 14,6 тис , а
1997 р — 35 тис ферме рських господарств

За останні роки обсяг виробництва у сільському
юсподарстві невпинно уменшувався Продукція
колгоспів обходилася суспільству все дорожче За
1990—1995 роки ціни товари для сільського
господарства зросли у 20? тисячі разів, тоді як ціни
на сільськогосподарську продукцію — у 34 тисячі
разів Таке 6-ти кратне порушення цінового пари-
тету призвело до повного фінансового знекровлен-
ня сільськогосподарських підприємств Розпочали-
ся руйнівні процеси

385


Історія У краї ни

Досить сказати, що навіть у 1996 р обсяги ви-
робництва валової продукції сільського господарст-
ва скоротилися на 8,8% Було вироблено 24,5 млн
тонн зерна, що склало лише 63,8% від середнь-
орічного виробництва за попередні п'ять років Ви-
робництво м'яса зменшилося на 9, молока — на 8,
яєць — на 7%

Саме життя поставило гостру вимогу прискоре-
ного здійснення аграрної реформи Тому у пред-
ставленій парламенту програмі радикальних ре-
форм Л Кучма приділив особливу увагу не-
обхідності зміни всього комплексу соціально-еко-
номічних відносин, які формувалися на селі впро-
довж десятиліть

Найважливішою ланкою перебудови виробни-
чих відносин в аграрній сфері є земельна реформа
Президент заявив народним депутатам "Нам
потрібна глибоко продумана, соціально і економічно
виважена, активно підтримана всіма гілками влади,
політичними партіями та рухами державна політи-
ка, спрямована на енергійне утвердження достатньо
широкого простору приватної власності на землю
Приватна в\асність на землю має стати доміную-
чою базою аграрних перетворень Такою є принци-
пова позиція Президента України в цьому ключо-
вому питанні аграрної політики, яка неухильно про-
водитиметься в життя очолюваною ним виконавчою
владою"

Рішучість у виразах в цій заяві була не випадко-
вою Блок лівих партій у парламенті категорично
заперечував необхідність приватизації землі Не
випадково Концепція аграрної політики України
знаходиться у Верховній Раді у стадії проекту з

1994 р

В листопаді 1994 р Л Кучма видав указ "Про
невідкладні заходи щодо прискорення земельної ре-
форми у сфері сільськогосподарського виробниц-
тва" В ньому передбачалося розв'язання трьох ос-
нг> ІНИХ проблем земельної реформи привати-
зації, оцінки і ринку землі Ключовою є проблема
приватизації

В указі використовується поняття ко\ективноі
власності на землю колгоспів і радгоспів Але воно
розуміється як проміжний стан у становленні при-
ватної власності, як роздержавлення землі Після
роздержавлення стає можливим паювання Забез-
печується пріоритет права окремого власника на
продаж свого земельного паю над правом колекти-
ву Селянин сам може вирішити, чи залишити зе-
мельний пай у колективному підприємстві або
акціонерному товаристві на умовах оренди, чи за-

снувати приватне сімейне господарство фермерсь-
кого типу

В указі розмежовуються форми власності і фор-
ми господарювання на землі Приватизація землі за
цих умов не означає скасування колективних форм
господарювання, проти чого протестували ліві
партії Колгоспи можуть існувати, але це залежить
тепер виключно від бажання та самовизначення
кожного персонально селянина-власника Цим ре-
ально забезпечується право кожного власника зе-
мельного паю вирішувати, як йому господарювати
— у колективі або самостійно Така норма
відповідає критеріям демократичного суспільства

Роздержавлення та паювання землі покла-
дається на кадри керівників і спеціалістів госпо-
дарств Тим самим проблема їх протистояння зе-
мельній реформі в значній мірі знімається Маючи
великі майнові паї, ця категорія найбільш впливових
у сільській місцевості працівників є економічно
зацікавленою в здійсненні реформ

Протягом 1996 року було фактично завершено
перший етап земельної реформи — роздержавлен-
ня землі та її передачу у власність юридичних осіб
На 1 січня 1997 р документи про землю отримали
майже всі колективні господарства

Розпочато реалізацію завдань другого етапу ре-
форми — формування реального власника землі,
передачі землі безпосередньо тим, хто її обробляє
За 1996 р у 46% сільськогосподарських підпри-
ємств громадянам було видано сертифікати на пра-
во володіння земельними паями їх отримало близь-
ко 1,5 млн чоловік Крім цього, громадянами Ук-
раїни приватизовано 48% земельних ділянок, нада-
них їм для ведення особистих підсобних госпо-
дарств, сформовано 6,2 млн га земель запасу, на
яких створюються селянсько-фермерські господар-
ства

У 1996 р в індивідуально-приватному секторі,
у користуванні якого знаходиться майже 16%
землі, було вироблено, за активного сприяння з бо-
ку колективних господарств, майже 50% валової
продукції рослинництва і 56% — тваринництва

Таким чином, є підстави для висновку, що в Ук-
раїні вирішено одне з ключових завдань земельної
реформи — роздержавлення землі і подолання на
цій основі монополізму держави на володіння нею
Це перший і досить відчутний крок до основної ме-
ти реформи — передачі землі тим, хто й обробляє,
і формування у перспективі ринку землі, перетво-
рення й у товар

Найголовнішим завданнями в АПК на 1997 р

386


Утвердження незалежної України

залишалося подолання спаду виробництва сільсь-
когосподарської продукції, забезпечення стабільно-
го постачання населення продовольством, здійснен-
ня конкретних заходів для оздоровлення фінансово-
економічного стану сільських товаровиробників

До них відносилося також завершення паюван-
ня земель та реформування на цій основі радгоспів і
міжгоспів їх у свою чергу вимагало відпрацьову-
вання законодавчої бази для забезпечення вільного
вибору товаровиробниками форм господарювання,
надання особливої уваги створенню конкурентос-
проможних господарських структур, заснованих на
приватній власності на землю і майно

У 1997 тривала робота над створенням інтегро-
ваних структур з виробництва, переробки, зберіган-
ня і реалізації сільськогосподарської продукції че-
рез фірмову торпвлю Досвід діяльності таких фор-
мувань свідчить, що тут створюються сприятливі
умови для узгодження економічних інтересів різних
господарських суб'єктів, посилюється зацікав-
леність та відповідальність партнерів за кінцеві ре-
зультати роботи

Для забезпечення технологічних параметрів
розвитку сільського господарства було поставлено
завдання оптимізувати структру сільськогоспо-
дарських угідь та здійснити перехід від затратного
господарювання до ресурсо- та енергозберігаючого,
поліпшувати співвідношення площ ріллі та природ-
них угідь, розширювати застосування ґрунтозахис-
них систем у землеробстві, збільшувати внесення
органічних та мінеральних добрив і застосування
засобів захисту рослин, удосконалювати структуру
посівів сільськогосподарських культур, поліпшува-
ти систему насінництва

Пріоритетними напрямами в діяльності сільсь-
когосподарських органів було визначено орієнтацію
товаровиробників на збільшення виробництва про-
довольчого зерна, особливо пшениці, цукру, оли та
кормів При цьому досвід засвідчував, що вирощу-
вання картоплі, плодів, ягід та овочів необхідно зо-
середжувати у приватному секторі, а зерна і
технічних культур — у колективних господарствах
При цьому приватному сектору необхідно і надалі
надавати допомогу в обробітку землі, забезпеченні
насінням, добривами, засобами захисту рослин та
тварин