Історія України Верстюк n2 (стр. 24 из 205)

Із захопленням пише автор літопису про те, що ве-
ликий князь Роман „одолів усі поганські народи,
мудрістю розуму додержуючи заповідей Божих. Він
бо кинувся на поганих як той лев, сердитий же був як
та рись, ...переходив землю їх як той орел, а хороб-
рий був як тур, бо він ревно наслідував свого предка
Мономаха..."

Роман здобув собі авторитет сміливими і успішни-
ми походами на половців та литовців. Згодом він
втрутився в боротьбу між гвельфами (прихильника-
ми пап) та гібелінами (прибічниками імператорської
династії Гогенштауфенів), виступивши на боці Філіппа
Швабського Гогенштауфена, який боровся за владу
в імперії з Оттоном IV Саксонським, союзником
пап. На шляху до Саксонії Роман Мстиславич заги-
нув у випадковій сутичці з військом краківського
князя Лешка Білого під Завихостом на Віслі (1205 p.).

Данило Галицький

> мертю Романа скористались галицькі боярські
угруповання, які не допустили до влади Рома-
нової вдови та його малолітніх синів Данила

і Василька. Як тільки княжичі підросли, вони розпо-
чали з боярством тривалу і запеклу боротьбу за
престол Волині, а пізніше і Галичини.

Могутність великих бояр у Галицькій землі пояс-

Периіий галииько-волинський король Данило

нюється не тільки різпоманітністю їхніх прибутків
(розвинуте сільське господарство, солеварні про-
мисли, торгівля), а й тим, що в ході боротьби за
утвердження своєї династії на Прикарпатті Ростисла-
вичі мусили залучити на свій бік місцеву боярську
верхівку. Для цього був один шлях - надання їм по-
сад і, головне, маєтків, які стали базою зростання
впливу боярських родів, дали їм потім змогу про-
тидіяти спробам зміцнення князівської влади. На
жаль, нерідко найбагатші бояри вважали більш
вигідним для себе іноземне покровительство. Вони ви-
ходили з того, що правителям-чужинцям важче, ніж
своїм, домогтися підтримки широких кіл населення,
і це спонукатиме їх давати привілеї боярам, як головній
своїй опорі.

Втягнення іноземних покровителів-угорців, а
пізніше і поляків у внутрішні конфлікти боярства з
князями вело до зміцнення позицій бояр і до небаче-
ного в інших князівствах загострення їх боротьби
з князівською владою. Ось що трапилось, скажімо,
під час короткого правління в Галичині трьох синів Іго-
ря Святославича, внуків по матері Ярослава
Осмомисла. Бояри самі запросили їх, сподіваючись,
що князі з Сіверської землі стануть слухняним зна-
ряддям у їхніх руках. Коли ж Ігоровичі стали
домагатись реальної влади, розгорілась боротьба не
на життя, а на смерть. Ігоровичі влаштували роз-

Історія У краї ни

праву над великими боярами, і „вбито їх було числом
500, а решта розбіглися" В 1211 р бояри, запросив-
ши на допомогу угорське військо, захопили двох
Ігоровичів і „повісили задля помсти" Через два ро-
ки провідник боярства Володислав Кормильчич
насмілився сісти на князівському престолі — це був
єдиний випадок титулування князем людини з-поза
династії Рюриковичів Ще 1214 р, з допомогою час-
тини бояр угорці, які вступили в союз з Краківським
князівством, захопили Галич і проголосили „коро-
лем королівства Галицького" п'ятирічного угорського
королевича Калмана (Коломана), якого одружили з
дворічною польською княжною Саломеєю Від цієї,
по суті військової, окупації визволив галичан новго-
родський князь Мстислав Удатний, який разом з
Данилом Романовичем (одруженим з його дочкою)
успішно відбив наступ угорського і польського військ
Однак пізніше Мстислав передав князювання не
Данилові, а молодшому угорському королевичеві
Андрію, одруженому з другою дочкою Мстислава
Врешті, після наполегливих зусиль Данилові вдало-
ся утвердитися на Волині, звідкіля він повів наступ
на Галицьку землю 1230 р Данило Романович
витіснив угорців із Галича, але не зміг втриматися в
місті Це повторилося 1233 р

Оскільки політично безпринципні боярські уг-
руповання йшли на угоди з угорськими феодалами,
які прагнули до захоплення Галичини й Волині, бо-
ротьба Данила і Василька Романовичів проти бояр,
за об'єднання галицько-волинських земель набира-
ла характеру визвольної війни за державну
незалежність Романовичі спирались на широкі ко-
ла населення і на ту частину бояр, що розраховувала
на покровительство князів, їх підтримали містичі -
міські купці і ремісники, в тому числі іноземні посе-
ленці у деяких найбільших містах (вірмени, німці та
інші) Вони були прихильниками не боярського
свавілля, а міцної князівської влади (лише пізніше, ко-
ли держава ослабла, міські колонії католиків стали
орієнтуватися на своїх одновірців - іноземних агре-
сорів) Для перемоги Романовичів мала істотне
значення і позиція селян-общинників, які входили
до княжого пішого війська Зміцнення боярства не
віщувало смердам нічого доброго, а ілюзії про „доб-
рого князя" уже в той час були поширені в народі
Союз князівської влади, боярства, що їй служило, і
міської верхівки був спрямований на встановлення та-
кого варіанту державного ладу, який значно більше
відповідав потребам економічного і культурного роз-
витку, ніж боярська олігархія

Князь намагався створити центральний апарат

управління з вірних собі бояр У ньому найпомітнішою
фігурою, своєрідним заступником князя у військових,
адміністративних і судових справах став двірський
Вдосконалюючи державний апарат, прямуючи до
спеціалізації його ланок, князі спирались і на досвід
інших країн

В результаті тривалої боротьби Данилові Галиць-
кому вдалось подолати угруповання галицьких і
перемишльських бояр, які орієнтувались на підтрим-
ку Угорського королівства У1237-1238 рр Данило
остаточно укріпився в Галичі Волинь він залишив мо-
лодшому братові Василькові, який у всіх важливих
справах діяв спільно з Данилом 1238 р Данило роз-
громив тевтонських рицарів Добжинського ордену,
що захопили місто Дорогичин, і взяв у полон мапстра
ордену Бруна За словами літопису, Данило напере-
додні проголосив „Не личить держати нашу
батьківщину крижевникам (хрестоносцям)" Неза-
довго до зруйнування Києва Батиєм Данило
укріпився в Києві і посадив там тисяцького Дмитра,
досвідченого і хороброго воєводу, якому і довелось ке-
рувати обороною міста

Галицько-Волинське князівство

Галииько-Волинське князівство

Столицею свого князівства Данило Романович об-
рав нову резиденцію Холм, де побудував оборонні
споруди, церкви, заклав гарний парк Літописець
показує планомірний, цілеспрямований характер
містобудівельної діяльності Данила і його брата Ва-
силька Романовича 3 їх наказу були споруджені
міста-замки Данилів, Крем'янець, Угровеськ та інші
До міст Данило запрошував „сідлярів, і лучників,
і тульників, і ковалів заліза, й міді, і срібла, і життя
наповнювало двори навколо замку, поля і села" Ці
слова у літописі наводяться при описі заснування
Холма, але вони стосуються й інших новозбудова-
них міст

Фортифікаційна і будівельна діяльність Рома-
новичів була дуже своєчасною Подолавши впертий
опір на лінії укріплень вздовж Верхнього Тетерева,
Горині й Случі, Батий на початку 1241 р рушив на Во-
линь Як вказує літописець, хан, побачивши, що не
зможе взяти Крем'янець і Данилів, відступив Оче-
видно, героїчна оборона цих укріплених фортець
спричинилась до того, що орда вирішила не затриму-
вати свого походу до головного міста Волині -
Володимира Боротьба за володимирський дитинець
була кривавою Дружинники і озброєні містичі боро-
лись до кінця, до останнього воїна Бастіонами опору
стали муровані церкви, які після відходу орди зали-
шились заповнені трупами Так само самовіддано,
як свідчать дані археологи, захищалися інші міста та
феодальні замки Данило, який в той час повертав-
ся з Угорщини, зупинився в Синевідському монастирі
(в сучасному Сколівському районі), тут він дізнав-
ся про навалу і був змушений повернутись до
Угорщини, „бо мало з ним було дружини" Ймовірно,
шлях орди проходив з Прикарпаття на Верецький і
через Буковину на Роднянський перевали Коли в
Угорщині стало відомо про наближення орд Батия, був
посланий палатин Григорій з дорученням перекрити
карпатські „ворота" Але він здав їх без опору Не за-
тримуючись в Карпатах, орди Батия рушили в
Угорщину, де об'єднались з іншою частиною орди, яка
поверталась з Польщі і Чехи Зруйнування міст і
сіл, величезні людські втрати — все це завдало не-
виправного удару економіці і культурі краю

Все ж Галицько-Волинська земля потерпіла
порівняно менше, ніж східні князівства Це дозволи-
ло відразу ж після відходу орди приступити не тільки
до відбудови зруйнованих міст, а й до спорудження
нових Зокрема було зведено могутні укріплення
Холма, збудовано Львів, який названо за ім'ям Да-
нилового старшого сина Лева Одночасно і далі
доводилось воювати з непокірними боярами, які

робили ставку на Ростислава Михайловича Чернігів-
ського та його союзників

В 1245 р військо Данила Галицького здобуло
блискучу перемогу в битві з військом угорського ко-
роля та його союзниками коло м Ярослава на Сяні
Ярославська битва, в якій Данило підтвердив славу
хороброго воїна і здібного полководця, надовго зупи-
нила агресію угорських феодалів на північ від Карпат
Близько 1250 р між Данилом і угорським королем
Белою налагодились дружні стосунки, які були
закріплені шлюбом сина Данила Льва з дочкою
Бели Констанцією