Приплив українців до Аргентини і Бразилії за-
гальмувався і врешті-решт припинився внаслідок
економічної кризи 1950—1952 рр Більше того,
встановлення політичних диктатур у цих країнах
призводило до рееміграції, яка відбувалася у двох
напрямках США і Канада та Радянський Союз
Правда, близько половини з тих, хто приїхав до
СРСР, з часом повернулися назад Втрати від ре-
еміграції, надто серед українців Аргентини, були,
однак, компенсовані новим притоком іммігрантів у
50—60-і рр переважно з числа тих, хто спочатку
осідав в Уругваї і Парагваї До речі, в повоєнний
період вихідці з України починають освоювати ці
країни, де згодом формуються українські громади
У країнах Південної Америки впродовж більш
як столітнього перебування українців їхні громади
виникли й розвивалися в окремих містах і
провінціях Буенос-Айрес, Місюнес, Чако, Мен-
дока, Формоса, Рю-Негро (Аргентина), Парана,
Санта-Катаріна, Ко-Гранде-до Суль, Манто-Гро-
со-до Суль (Бразилія) Переважна більшість пред-
ставників української діаспори у південноамери-
канських країнах народилася тут — у Бразилії, на-
410
Украї нці за межами Украї ни
приклад, понад 90% За релігійною прина-
лежністю (а цей фактор є дуже важливим для гро-
мадського життя українців) 50 % в Аргентині —
католики східного обряду, 30% — православні,
кілька відсотків — євангелісти, решта — "бай-
дужі", у Бразилії 85% — греко-католики, 4% —
православні, 300 чол — євангелісти
Перші роки перебування українців в країнах
Південної Америки у плані облаштування життя за
нових умов були подібними до таких у США й Ка-
наді Як правило, церква ставала вагомим
об'єднуючим фактором, була найважливішою ор-
ганізацією для українських переселенців Згодом
виникали інші, зокрема мистецькі, просвітні тощо
Скажімо, важливим кроком у збереженні етнічної
самобутності було утворення 1924 р в м Беріссо
(Аргентина) українського драмгуртка "Молода
громада', який пізніше трансформувався у товари-
ство "Просвіта" Крім центральної управи у сто-
лиці країни, нині у провінціях Буенос-Айрес,
Місюнес, Чако, Мендоса, Кордоба працює 16 йо-
го філій При товаристві діють "рідні школи", мис-
тецькі колективи, оселя для відпочинку дітей 1 мо-
лоді "Веселка"
На 20—30-і рр припадає поява дрібних при-
ватних підприємств і братств, кооперативів в Ар-
гентині та Бразилії власники яких підкреслюють
своє українське походження й відповідним чином
називають ці формування Тоді ж починається про-
цес об'єднання українців за фаховою прина-
лежністю, що, приміром, мало місце під час засну-
вання Спілки українських інженерів Аргентини
(1931) У 20-х рр продовжували діяти господарсь-
ко-економічні українські організації в Бразилії (на
1914 р їх нараховувалося 32) В 1922 р в Порту-
Уняо, а в 1934 р — в Куріти утворюється "Ук-
раїнський союз ", який з 1938 р називався "Нав-
чальним сільськогосподарським об'єднанням" і
став головним культурним центром українського
життя в Бразилії
В Аргентині досить помітну роль відіграють ук-
раїнські кооперативи Один з них — "Відроджен-
ня" має філії в Чеко, Місюнесі, інших місцевостях і
нараховував свого часу 5 тис членів Значним був
фінансовий оборот кооперативу "Фортуна" при то-
варистві "Просвіта" При православному братстві
св Покрова в Буенос-Айресі діє кооператив "Три-
зуб", а по вул 24-го листопада в столиці розмістив-
ся Союз українських купців, промисловців
підприємців та дипломованих спеціалістів
Чимало українських інтелектуалів залишили
політичнии слід в історії громадського життя не ли-
ше української спільноти, але й суспільств країн
проживання взагалі Це — професори різних ар-
гентинських та бразильських університетів
С Онацький, О Борушенко, Б Галайчук, Ю По-
лянський, В Зінько, В Бурка, І Вігоринський,
художники, архітектори, скульптори О Климко,
Ю Шумлінський, Б Кульдина, 1 Гриценко,
В Цимбалан
Особливу роль у збереженні української само-
бутності відіграє у цих країнах жіноцтво Підтверд-
женням цьому служать враження канадського
дослідника Я Рудницького, який згадує в цьому
контексті пані Іваницьку, яка працює на радіо,
проф Тауридську, пані Середняк, проф О Бору-
шенко, поетесу О Колодій Чимала заслуга жінок,
зокрема, в тому, що 53-й випуск "Бюлетеня" Інсти-
туту пам'яток Курітиби був присвячений життю ук-
раїнців у Бразилії
Українська громада в Бразилії докладає чимало
зусиль, щоб продовжити традиції вивчення ук-
раїнської мови, а через неї зберегти свою само-
бутність'й цілісність у бразильському оточенні
Перспективи рідної мови діячі української спільно-
ти пов'язують з прийняттям конституційного зако-
ну, що дозволяє викладати українську мову в дер-
жавних школах штату Парана, де мешкає основна
маса українців Бразилії
Українці Західної Європи
"У / краінські поселення з'явилися в країнах
% Європи у давні часи В Швеції, Німеччині
та Франції 1714 р певний час перебував
гетьман П Орлик зі своїми прихильниками А в
70-і рр минулого століття починається хвиля
політичної еміграції українців з Російської імперії
до країн Західної Європи (М Драгоманов) Інший
потік української еміграції брав початок у Галичині,
Буковині та Закарпатті
Ще один потік еміграції складався з українців,
головним чином з Галичини, Буковини та Закарпа-
ття Власне з тих, хто в кінці XIX ст виїжджав
тимчасово до західноєвропейських країн на за-
робітки
Слід відзначити, що виїзд українців на за-
робітки в ці країни мав досить-таки обмежений ха-
рактер, коли ми порівнюємо його з масовою
еміграцією до США та Канади Нерідко окремі
групи українців, які мали намір емігрувати на за-
робітки саме в США або Канаду, змушені були че-
411
Історія У краї ни
рез брак коштів залишатися, принаймні тимчасово,
в Західній Європі
Ще до Першої світової війни невеликі групи ук-
раїнських заробітчан поселилися у Великобританії,
Бельгії На цей же період припадає початок сезон-
ної міграції селян із західно-українських земель у
Німеччину (до 75 тис на рік) і в менших розмірах
— у Данію
Чергова, значно численніша порівняно з попе-
редніми періодами, хвиля політичної еміграції з Ук-
раїни припадає на 1919—1920 рр Європейські
країни стали притулком для тих жителів України,
котрі не прийняли радянської влади (Наддніпрян-
щина), польського окупаційного режиму (Західна
Україна) Кістяк української еміграції склали
міністри уряду Української Народної Республіки, її
службовці, учасники військових формувань За
кордоном залишилися члени дипломатичних місій
УНР, зокрема у Франції, Англії, Німеччині,
Бельгії, Нідерландах, Швеції, Норвегії, Фінляндії
тощо Емігрувала також частина діячів науки і
культури, студентської молоді
Найпомітніший за чисельністю осередок
еміграції з України сформувався у Франції за да-
ними зарубіжних джерел, кількість українців у цій
країні досягала 40—50 тис чол
Після закінчення Першої світової війни ук-
раїнські громади формувалися в основному із війсь-
ковополонених та іммігрантів, які не приймали ідео-
логію побудови соціалістичного суспільства в Ук-
раїні У міжвоєнний період виникли кількатисячні
спільноти з українців у Німеччині та Австрії, знач-
но меншими у кількісному відношенні вони були в
Італії, Люксембурзі, Норвегії, Швейцари тощо
Подальший процес української імміграції
пов'язаний безпосередньо з ходом і наслідками
Другої світової війни Емігранти цього періоду —
переважно "переміщені особи
За даними Центрального представництва ук-
раїнської еміграції (Ашафенбург, Німеччина), на-
прикінці 1946 р на території Західної Німеччини
знаходилось 177 тис українців, у тому числі в
американській зоні — 104 тис , в англійській —
54 тис , у французькій — 19 тис У трьох західних
окупаційних зонах Австрії проживало 29 тис ук-
раїнців Близько 15 тис українців було розташова-
но у таборах в Італії
Перша переселенська хвиля із Західної Німеч-
чини припадає на 1946—1947 рр За цей період
виїхало близько 25 тис чол , у першу чергу в
Англію, Бельгію та Францію Незначна кількість
українців віком до сорока років емігрувала до Бра-
зилії, Венесуели, Австралії і Канади У наступні
два роки спостерігається активізація виїзду ук-
раїнців із Західної Німеччини Через деякий час їх
кількість, що залишилася на ії території, стабілізу-
валася й становила на кінець 50-х рр 17 тис осіб
У 80-і рр загальна кількість українців та їхніх
нащадків у ФРН подавалася зарубіжними автора-
ми в межах 20 тис , із них майже 9 тис , або 44%,
проживає у Баварії
Внаслідок переселення українців з таборів
біженців і "переміщених осіб" з найчисельніших ук-
раїнських колоній на Європейському континенті
сформувався ще один осередок у Великобританії
Крім учасників дивізії СС "Галичина" (понад 8 тис
осіб), сюди прибуло близько 6 тис українців із кор-
пусу польського генерала В Андерса, а також 21—
24 тис із західних окупаційних зон Німеччини та
Австрії Майже 2 тис українських жінок з Юго-
славії і Польщі одразу ж по війні приїхало до Вели-
кобританії у відповідь на шлюбні оголошення Со-
юз українців Британії вважає, що кількість ук-
раїнців у цій країні на середину 80-х рр становила
35 тис чол