Смекни!
smekni.com

Історія України Верстюк n2 (стр. 179 из 205)

Ди заколотників призвели до остаточної дис-
кредитації компартії Скориставшись повною демо-
ралізацією КПУ, Народна рада перейшла в контр-
наступ 24 серпня Верховна Рада прийняла Акт
проголошення незалежності України, який мав бути
підтверджений референдумом 1 грудня („за" —
346, „проти" — 1), а також проголосувала за де-
партизацію армії, правоохоронних органів 30 серп-
ня президія BP, виходячи з того, що „керівництво
компартії України своїми діями підтримало держав-
ний переворот", взагалі заборонила КПУ (Отже,
як бачимо, тактика опозиції по використанню су-
перечностей всередині правлячої більшості вияви-

Історія У краї ни

366


На шляху до незалежності

лася правильною) Більшість рядових комуністів
спокійно розпрощалася з партією

Однак ужЈ наприкінці жовтня 1991 р відбувся
з'їзд частини колишніх комуністів, які проголосили
створення Соціалістичної парти України Незва-
жаючи на цю назву, її перші заяви нагадали не про
соціалісте чи соціал-демократів заходу, а про „орто-
доксів" з КПУ (хоча лідер колишньої „групи 239"
О Мороз, який очолив СПУ, стримував деяких ор-
тодоксально настроєних делегатів)

Провал заколоту і проголошення незалежності
створили принципово нову ситуацію в розстановці
політичних сил Тепер і опозиція, і основний канди-
дат парт- і держапарату на посаду президента
Л Кравчук виступали за незалежність Прийняття
Верховною Радою 1 листопада 1991 р Декларації
прав національностей України, проведення 16-17
листопада в Одесі міжнаціонального конгресу з
проблем духовного відродження народів, які жи-
вуть в Україні, також сприяли створенню консенсу-
су в українському суспільстві 3 84% громадян, що
прийшли на дільниці, незалежність України підтри-
мало 90,3% (навіть у Криму відповідні показники

були 67,5% і 54,1%)

Опозиція не спромоглася виставити єдиного
кандидата у президенти України Рух висунув
В Чорновола, однак його лідери І Драч і М Горинь,
як і УРП, агітували за Л Лук'яненка, ПДВУ — за
І Юхновського і за В Гриньова Л Кравчук переміг
уже в першому турі, набравши 61,6% голосів
(Маючи такий кредит довіри, можна було розпоча-
ти реформи Однак своєрідною „платою" за пово-
рот частини КПУ до ідеї незалежності стало збере-
ження при владі номенклатури, котра навіть залу-
чила до своїх лав деяких представників опозиції
Оскільки ж процес державотворення не супровод-
жувався реформами, у перспективі це вело до пев-
ної дискредитації ідеї незалежності)

7-8 грудня президенти Л Кравчук і Б Єльцин,
голова Верховної Ради Білоруси С Шушкевич під
час зустрічі на білоруській землі у Біловезькій пущі
заявили про те, що СРСР припиняє своє існуван-
ня, і про створення „Співдружності незалежних
держав" 21 грудня в Алма-Аті про приєднання до
СНД заявили інші республіки колишнього СРСР
(за винятком країн Балтн та Грузії) СРСР пере-
став існувати

т
ш


Утвердження національної
державності

еакція світового співтовариства на результа-
ти всенародного референдуму була не-
сподівано дружньою за грудень 1991 р не-

залежність України визнали 68 держав На другий
день після референдуму про визнання нової держа-
ви оголосили Канада і Польща, 3 грудня — Угор-
щина, 4 грудня — Латвія і Литва 5 грудня до них
приєдналося одразу п'ять Країн — Аргентина,
Болгарія, Болівія, Росія і Хорватія

Для американської адміністрації дезінтеграція
Радянського Союзу означала зникнення головного
стратегічного противника Однак подію такого мас-
штабу вона сприйняла з мішаними почуттями
Дезінтеграція загрожувала розповзанням ядерних
озброєнь Розміщені на території України стра-
тегічні й тактичні види ракетно-ядерної зброї пере-
творювали її на третю, після США і Роси, ядерну
державу Хоч українське керівництво не раз заяв-
ляло, що не збирається використовувати для забез-
печення державної безпеки ядерний потенціал, що
дістався у спадщину від СРСР, адміністрація пре-
зидента Дж Буша поставилася з певним острахом
до появи в Європі незалежної України Проте 25
грудня 1991 р США визнали Україну і незабаром
встановили з нею дипломатичні відносини

Впродовж 1992 р Україну визнали ще 64 дер-
жави Міністерство закордонних справ, долаючи
різноманітні ускладнення, почало розгортати мере-
жу своїх посольств В одну з найсерйозніших ви-

Утвердження
незалежної України

т
ш

росла кадрова проблема Україна завжди перебува-
ла на периферії радянської зовнішньополітичної
діяльності, в ній майже не створювалися країноз-
навчі науково-дослідні установи, не проводилася
підготовка спеціалістів із знанням мов, за винятком
найбільш поширених

Велике значення для України мало визнання її
незалежності з боку Роси Ця акція стала немину-
чою після народного волевиявлення на референ-
думі Останній був легітимним Адже кожна союз-
на республіка мала конституційне право поставити
питання про свій вихід з Радянського Союзу

Визнавши Україну одним з перших, уряд
Б Єльцина сподівався зберегти за Москвою стано-
вище керівного центру на всій території колишньо-
го СРСР за допомогою механізму Співдружності
Незалежних Держав У документах про утворення
СНД, підписаних у грудні 1991 р в Мінську, ста-
тус Співдружності навмисно не визначався Разом
з тим в угоді про сили спільного призначення на пе-
рехідний період (лютий 1992), договорі про колек-
тивну безпеку (травень 1992), договорі про укла-
дення економічного союзу (вересень 1993) пере-
дбачалося утворення наднаціональних органів,
здатних розв язувати принципові питання без уз-
годження з вищими законодавчими та виконавчими
органами членів Співдружності Тим самим зали-
шалася можливість для перетворення СНД в дер-
жаву — конфедеративний або навіть федеративний
союз Деякі керівні діячі Роси, зокрема міністр за-
кордонних справ А Козирєв, в офіційних заявах
визнавали, що такого повороту справ не можна
виключати

Підтримуючи курс на економічне зближення в
рамках СНД, який був життєво необхідним для
України, її керівництво уважно слідкувало за тим,
щоб співдружність країн не переросла у військово-
політичний блок, а тим більше — у новий варіант
Радянського Союзу За 1992—1993 рр Радою
глав держав і Радою глав урядів СНД було прийня-
то до 400 угод, рішень та інших документів, у т ч й
такі, що надавали інститутам Співдружності над-
державні функції, розчищаючи шлях до всеохоп-
люючої інтеграції 3 цієї кількості Україна підписа-
ла близько 200 документів, які не загрожували
підривом державного суверенітету

Отже, Росія розглядала СНД як зародок дер-
жавного утворення, яке повинно було зберегти 1 по
можливості розвинути успадковані від Радянського
Союзу зв'язки між колишніми союзними рес-
публіками На противагу цьому Україна вважала

368


Утвердження незалежної України

СНД міжнародним механізмом, який доповнював і
координував процес формування якісно нових дво-
сторонніх відносин з незалежними державами,
утвореними на території СРСР З іі точки зору, цей
механізм мав на меті передусім сприяння більш
успішному розв'язанню пекучих проблем, що ви-
никли внаслідок розпаду СРСР Парламент та
уряд провадили в рамках СНД політику, яка по-
винна була забезпечувати реалізацію національних
інтересів України, утвердження іі державності

Наполегливе прагнення російського керівництва
надати інститутам СНД державні функції, випли-
вало перш за все з його небажання втрачати кон-
троль над тими українськими територіями, де про-
живало багато росіян За переписом 1989 р у При-
чорномор'ї та Криму проживало 33,9% росіян
(проти 57,1% українців), а в Приазов'ї і Донбасі
— 36,8% росіян (проти 58,5% українців) Таке
небажання яскраво проявилося вже під час підпи-
сання 19 листопада 1990 р першого російсько-ук-
раїнського договору, тобто за рік до розпаду
СРСР 3 ініціативи російської сторони ключова 6
уаття договору була сформульована двозначно
Йшлося про визнання і поважання територіальної
цілісності Роси Україною та України Росією не за
всіх умов, а тільки "в існуючих тепер у рамках
СРСР кордонах" Через кілька днів, коли в
Москві відбулася ратифікація договору, один з де-
путатів парламенту РФ спитав А Козирєва "Чи
не вважаєте Ви, що статтею 6 ми закріпляємо пере-
дачу Криму й інших споконвічно російських земель
(якщо ми звернемось до словника енциклопедії
Брокгауза й Ефрона) Українській республіці3 Чи
не вважаєте Ви, що це буде наступним розвалом
російської державності3

Що ми будемо робити із Севастополем, з
морськими портами й базами3 Що, будемо нові бу-
дувати3"

Відповідаючи на депутатський запит, міністр
закордонних справ підкреслив наявність у договорі
формули "в існуючих тепер у рамках СРСР кордо-
нах" і додав "Інша справа, якщо виникне питання
про те, що кордон буде не в межах СРСР Але, по-
перше, тоді це буде все одно, можна сподіватися, в
рамках Союзу суверенних держав, тобто оновлено-
го, по суті, Союзу Але тоді, як кажуть, буде інша
справа